Проведення майбутніх виборів в Україні може коштувати державі щонайменше 20 млрд гривень, враховуючи всі супутні витрати.
Про це заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомляє в інтерв’ю РБК-Україна.
Він нагадав, що президентські вибори 2019 року обійшлися бюджету приблизно у 2 млрд грн, однак нині ці цифри суттєво зросли через інфляцію та нові умови.
Як зазначається, за актуальними розрахунками ЦВК, парламентські та місцеві вибори можуть коштувати 4-5 млрд грн, тоді як президентська кампанія є значно дорожчою.
За його оцінками, перший тур президентських виборів потребуватиме 4-5 млрд грн, а у разі другого туру сума зросте до 6,5-7 млрд гривень. Близько 70% усіх витрат становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій.
Водночас ці підрахунки не охоплюють витрати органів місцевого самоврядування – на підготовку приміщень, облаштування дільниць та матеріальне забезпечення.
При цьому додатково на бюджет впливатиме й можливе розширення мережі виборчих дільниць за кордоном, що призведе до зростання валютних витрат.
Дубовик наголосив, що з урахуванням усіх цих факторів загальна сума на проведення трьох типів виборів може сягнути близько 20 млрд гривень.
«Це орієнтовна, але реалістична цифра – і точно не менша», – наголосив заступник голови ЦВК.
Зазначається, що найбільш ефективним терміном для організації виборів є пів року, чинне законодавство передбачає значно стисліші строки – 60 або 90 днів, залежно від виду виборів. Дубовик пояснив, що ці терміни є регламентними та не залежать від рішень самої ЦВК.
Як відомо, сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що МЗС почало працювати над інфраструктурою для виборів закордоном.
Нагадаємо, напередодні російський диктатор володимир путін, серед іншого, заявив, що рф готова «обдумати забезпечення безпеки» у разі проведення виборів в Україні і не завдавати далекобійних ударів під час голосування.
Згодом Зеленський заявив, що українська влада не дозволить путіну впливати на потенційні президентські вибори.
Раніше Зеленський заявив про готовність змінити законодавство про вибори під час воєнного стану. Він також говорив, що готовий піти з посади президента після завершення війни.
У Раді при цьому повідомили, що готові розробити необхідні законодавчі документи для проведення виборів під час війни, однак є низка ключових питань, які потрібно вирішити, насамперед – питання безпеки.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.