Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, на яку пішли колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій та ексзаступник голови Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Михайло Гоцуляк. Їм призначили умовні покарання.
Таке рішення 3 листопада ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як вказується, Топчій і Гоцуляк визнали свою провину, а завдана ними шкода в розмірі 27,85 млн грн уже відшкодована. Також вони зобов'язалися перерахувати 211 960 грн кожен на рахунок благодійного фонду «Повернись живим».
«Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, укладену у місті Києві між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні (Топчієм та Гоцуляком – ред.), за участі захисників - адвокатів», – ідеться в рішенні.
Гоцуляку призначили покаранням 4 роки позбавлення волі із 8500 грн штрафу, однак його звільнили під іспитовий строк в 1 рік. На нього поклали на цей строк такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження цього органу.
Топчію призначили аналогічне покарання, але додатково заборонили обіймати протягом 3 років посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, у органах державної влади та місцевого самоврядування. У нього такий самий перелік зобов'язань.
Також суд стягнув з них 78 925 грн процесуальних витрат.
Раніше ВАКС визначив запобіжний захід ексзаступнику міністра агрополітики Володимиру Топчію.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексзаступнику міністра агрополітики та ще одному експосадовцю. За версією слідства, у 2018 році Топчій на посаді директора департаменту землеробства МінАПК, діючи спільно із заступником керівника РДА, незаконно забезпечив виплату державної допомоги підприємству в галузі рослинництва. Йшлося про 27 млн грн, які були виділені як компенсація за придбання садивного матеріалу. Проте насправді така продукція не закуповувалась, а була внеском до статутного капіталу підприємства від єдиного засновника.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».