Наступна зустріч в Нормандському форматі, яка може пройти в Берліні, буде провальною, оскільки з ключового питання про передачу контролю над кордоном у РФ та України діаметрально протилежні погляди, а знайти компроміс неможливо. Таку точку зору в коментарі «Слово і Діло» висловив експерт Міжнародного інституту демократій Євген Дикий.
Фахівець припустив, що зустріч у Берліні може стати останньою перед черговим дуже тривалим заморожуванням переговорів.
«Повторюється попередня історія, коли було кілька зустрічей, але тільки-но доходило безпосередньо до вирішення конфлікту, виявлялося, що РФ не змінила своїх намірів і готова припинити війну тільки на своїх умовах. Фактично це було озвучено в Парижі», – прокоментував Дикий.
На його погляд, судячи з того, про що домовилися на Нормандському саміті в Парижі, найбільш реальною є умова про обмін полоненими у форматі «всіх на всіх». Експерт висловив оптимістичний настрій і зазначив, що цей пункт може бути виконаний.
Також, за словами експерта, з меншою ймовірністю, але при бажанні, може бути виконана ще одна домовленість – розведення сил у трьох точках. Якщо відведення сил і засобів станеться, нічого страшного не відбудеться, додав він.
Євген Дикий акцентував, що найбільші сумніви викликає домовленість про повне припинення вогню до кінця року вздовж всієї лінії розмежування. Він нагадав, що аналогічні домовленості були в попередні роки, але жодного разу РФ не дотримала слова.
На думку фахівця, немає підстав вважати, що цього разу РФ все виконає. Тим більше в день переговорів троє бійців ЗСУ загинули на фронті, зауважив він.
«Якщо станеться диво, й цього разу РФ дасть наказ не відкривати вогонь, тоді весняна зустріч у Берліні може дати плоди. Однак, судячи з того, що було раніше, сумнівно, що на Донбасі припинять стріляти», – констатував Євген Дикий.
Експерт також звернув увагу, що на спільному брифінгу кожен з представників «нормандської четвірки» озвучив своє бачення того, про що домовилися, більше того, всі чотири версії відрізняються.
«Логічно, що різні погляди у Путіна та Зеленського. Однак Меркель і Макрон теж не єдині. Канцлер Німеччини підтримала Україну в тому, що не можна трактувати Мінські угоди дослівно, це не релігійна догма. Незважаючи на поступки щодо «Північного потоку-2», Меркель залишилася на нашій позиції і чітко розуміє роль РФ у цьому конфлікті та загалом у світі. Там, де тільки можна, канцлер ФРН не підтримуватиме РФ», – пояснив експерт.
Він зауважив, що президент Франції Еммануель Макрон, навпаки, озвучив тезу про те, що за 4 місяці до нової зустрічі буде створено умови для виборів на Донбасі, що нібито під час зустрічі були досягнуті підстави для цього.
«Це фактично риторика Путіна. На саміті в Парижі Макрон і Меркель грали різні ролі, і на жаль, підтвердилася думка про те, що Макрон – де-факто союзник Путіна. Але добре, що Меркель залишилася нашим союзником», – резюмував Євген Дикий.
Нагадаємо, за підсумками саміту в Парижі на питання журналістів, як пройшла зустріч, російський президент Володимир Путін відповів: «Добре. По-діловому». Український президент Володимир Зеленський, своєю чергою, сказав, що з Путіним дуже «складно про щось домовлятися, адже доводиться регулювати кожне слово».
Раніше «Слово і Діло» писало, як проходили Нормандські переговори в 2014-2018 роках.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA