Розгляд держбюджету проходив уночі, ймовірно, для того, щоб послабити увагу експертного співтовариства до того, які правки вносилися до видаткової частини кошторису.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, оцінюючи ухвалення держбюджету на наступний рік, розгляд якого тривав усю ніч, а проголосувати вдалося о 6 ранку 23 листопада.
«Держбюджет розглядали вночі, оскільки потрібно було послабити увагу громадськості. Якби депутати затягнули, то їм було б дуже складно вносити туди власні правки та побажання», – зазначив Устенко.
Ба більше, частина правок і побажань, які були оголошені такими, що внесені, скоріш за все, в реальності внесені не будуть. Тому на ранковому засіданні Парубій і сказав про те, що є правки, й потім вони будуть враховані, уточнив він.
«Це все дуже дивно виглядає. Бюджет уже проголосований», – додав експерт.
На його думку, далі події можуть розгортатися в кілька етапів.
«Депутати на першому етапі, всі учасники процесу – і ті, які голосували, і ті, хто був проти, – в принципі, залишилися задоволеними», – підкреслив він.
За його словами, було помітно, що депутати розділені на чіткі чотири групи й п'яту невелику підгрупу.
«Перша група – ті, хто рекламував себе на бюджеті. Друга – мажоритарники, які намагалися вкласти свої інтереси до нового бюджету для того, щоб переобратися на своїх мажоритарних округах. Третя група – ті, хто вмонтував усе ж свій бізнес-інтерес до бюджету й намагатиметься на цьому заробляти. Четверта група – ті, хто розуміє, що вже ніколи не опиниться в парламенті, тому намагалися продати свій голос першій, другій чи третій групі», – пояснив фахівець.
П'ята невелика підгрупа – свого роду «безсрібники», але їх було небагато, і їм дуже складно було відстоювати власні інтереси, наголосив він.
Бюджет ухвалювали так швидко ще й для того, щоб не розтягувати дискусії навколо нього. Якби це було затягнуто, то рівень перевірки в такому разі різко збільшився б, додав експерт.
Щодо показників бюджету, на його думку, вся макроекономічна оболонка, розроблена Кабміном, має право на існування.
«Так, це 3% зростання, але є ризики, що ми й цього зростання можемо не досягти. Недоречна критика того, що зростання низьке. Таке не дуже високе зростання закладає Кабмін тому, що боїться вішати на країну додаткові ризики, пов'язані з тим, що такого темпу зростання не буде досягнуто. Адже якщо відбудеться уповільнення темпів зростання світової економіки, то й 3% зростання в нас не буде», – резюмував Олег Устенко.
Експерт «Реанімаційного пакета реформ» Віктор Таран на своїй сторінці в Facebook зазначив, що на його пам'яті це перший бюджет, який ухвалили в середині листопада.
Він додав, що поки складно давати комплексну оцінку документу й правильніше буде його охарактеризувати словами нового міністра фінансів Оксани Маркарової. Вона заявила, що сьогодні найголовніше – те, що макроекономічні показники бюджету 2019 року залишилися в параметрах, запропонованих депутатам урядом. Це дозволить зберегти фінансову стабільність держави.
Політолог підкреслив, що найчастіше запитання, яке сьогодні ставлять: чи ідеальний бюджет-2019, який проголосували в Раді?
«Очевидно, що ні, адже напередодні виборів мажоритарні депутати вписали туди низку своїх «хотілок», одночасно без урахування їхніх інтересів зібрати 240 голосів було малореально. Саме тому ціна результативного політичного рішення – це завжди компроміси, баланс інтересів», – пояснив Віктор Таран.
Детальніше про те, хто дав вирішальні голоси, – на нашій інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» аналізувало, як проект бюджету-2019 відрізняється від проекту на цей рік.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA