9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила пакет законів про декомунізацію, згідно з яким Україна повинна позбутися радянської спадщини – назв міст і вулиць, пам'ятників комуністичним діячам. І найбільшою спадщиною тут, передбачувано, стали пам'ятники Леніну, яких у колишній УРСР було близько 5 тисяч.
На заході України, не чекаючи відповідних законів, масово позносили пам'ятники Леніну ще в 1990-91 роках. Решта ж продовжували стояти й пережили навіть виданий у 2009 році указ тодішнього Президента України Віктора Ющенка, яким ухвалювалося зносення пам'ятників особам, причетним до організації голодоморів та масових репресій в Україні.
Першою «ластівкою» нового «Ленінопаду» стало знесення пам'ятника Іллічу в Києві 8 грудня 2013 року. Це запустило ланцюгову реакцію по всій країні. І нарешті, «декомунізаційні» закони, ухвалені парламентом у квітні 2015 року, перенесли процес знесення пам'ятників Леніну в правове русло.
«Слово і Діло» підрахувало кількість пам'ятників Леніну, знесених в Україні з грудня 2013 року.
Всього за цей період було знесено близько 1000 монументів вождю революції. Найбільшу кількість Ленінів було знесено в Дніпропетровській області – 111.
За тимчасових проміжків рекордним за кількістю полеглих Іллічів став лютий 2014 року – тоді після втечі Віктора Януковича по всій країні знесли 376 пам'ятників Леніну.
Ще 1100 монументів Іллічу поки чекають своєї черги на демонтаж.