Жеваго прогулює засідання, а Каплін – сипле обіцянками: аналіз роботи полтавських мажоритарників

Представляючи результати недавнього моніторингу за підсумками 6 місяців роботи українського парламенту, активісти «Слова і Діла» вже згадували одного з полтавських народних депутатів – Сергія Капліна.

Каплін став лідером за кількістю нових обіцянок. Зокрема, за 6 місяців роботи нового парламенту Каплін задекларував 33 нових зобов'язання. Це один з найвищих показників у порівнянні з іншими депутатами-мажоритарниками від Полтавщини. Набагато менше у члена депутатської групи «Відродження» Олега Куліча – 23 обіцянки. Ще по 14 – у Костянтина Іщейкіна і Тараса Кутового з фракції «Блоку Петра Порошенка». У всіх інших полтавських мажоритарників показник власних публічних обіцянок на порядок нижчий. Хоча варто відзначити, що їх передвиборчі програми були переповнені деклараціями перед власними виборцями, в яких майбутні парламентарі не скупилися на красиві гасла і популярні зобов'язання.

Найяскравішими темами передвиборчої гонки на Полтавщині стали питання люстрації, децентралізації, боротьби з корупцією, проведення низки ключових для держави реформ, соціального забезпечення громадян та інші.

Зокрема, народний депутат Костянтин Іщейкін у своїй передвиборчій програмі обіцяв сприяти поліпшенню соціальних умов життя людям похилого віку. Забезпечити високі соціальні гарантії для учасників АТО, а також поставити в залежність пенсійний вік від середньої тривалості життя пенсіонера обіцяв ще один полтавський нардеп Юрій Бублик.

Хоча в момент, коли парламент голосував за проект закону про зміни до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, Бублик і Юрій Шаповалов проголосували проти. Сергій Каплін і Костянтин Жеваго були відсутні, а Олег Кулініч утримався. Єдині, хто проголосував за ухвалення відповідної ініціативи в цілому – Тарас Кутовий, Андрій Река і Костянтин Іщейкін.

Одним з головних трендів цієї весни серед обіцянок депутатів стала політична риторика щодо питання децентралізації і повернення владних повноважень на місця. Представники Полтавської області в цьому плані – не виняток. Наприклад, народні депутати Река і Шаповалов у своїх програмах декларували перед виборцями обіцянки щодо потреби розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Олег Кулініч обіцяв добиватися підвищення ролі місцевих громад в управлінні на місцях. Хоча в підсумку законопроект «Про добровільне об'єднання територіальних громад», який приймав парламент, вищезгадані депутати підтримали не всі. Зокрема, голоси «за» віддали тільки Река і Шаповалов, а Олег Кулініч утримався. Подібна ситуація склалася і в ході розгляду проекту закону про основи державної регіональної політики. За відповідний документ не голосував Юрій Бублик, а Тарас Кутовий і Костянтин Жеваго з невідомих причин були відсутні.

Що стосується законодавчих ініціатив шанувальників «прямої» демократії, то тут можна виділити зареєстрований проект закону «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами» депутата Кулініча. Андрію Реці та Юрію Шаповалову взагалі нічим похвалитися, так як у першого за весь період каденції восьмого скликання на рахунку лише два зареєстрованих законопроекти, а у другого – жодного.

Не скупився на обіцянки з приводу власної законодавчої діяльності Костянтин Жеваго. Так, у своїй передвиборчій програмі він обіцяв на законодавчому рівні створити ефективну систему соціального партнерства між державою, роботодавцями та працівниками, забезпечити розвиток мережі сімейної медицини та медичних закладів у сільській місцевості, а також законодавчо закріпити соціальну відповідальність держави і підприємств за добробут населення територій. Однак відповідних законопроектів у Верховній Раді депутат поки не зареєстрував.

Він же, за результатами моніторингу, який провели активісти «Слова і Діла», став і головним прогульником засідань Верховної Ради, в ході яких парламент приймав у другому читанні важливі для країни закони. Найчастіше до такої практики Жеваго вдавався в момент прийняття економічних, соціальних законів, а також ініціатив щодо реформування правоохоронних органів та судової системи.

В цілому ж, аналізуючи поточні обіцянки, які полтавські депутати давали в цьому і минулому скликаннях, варто відзначити, що найбільш безвідповідальними народними депутатами з найвищим показником невиконаних обіцянок є Юрій Бублик і Костянтин Жеваго, у яких по 63% і 54% невиконаних обіцянок відповідно. Хоча у вищезгаданого Бублика чимало й виконаних зобов'язань перед виборцями. Зокрема, Юрію Васильовичу вдалося реалізувати 22 свої обіцянки.

Антон Баскаков, спеціально для «Слово і Діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО