Мажоритарники Закарпаття: хто з Балог тримає слово перед виборцями?

Закарпаття є одним з небагатьох регіонів України, який, попри зміну політичних еліт в цілому по країні, за останні 10 років асоціюється виключно з призвищем однієї родини – родини Балог. Черговим підтвердженням цього стали результати дострокових парламентських виборів 2014 року, коли у трьох із шестих одномандатних виборчих округів Закарпаття перемогу здобули брати Балоги, а в четвертому – їх двоюрідний брат Василь Петьовка.

Волонтери системи народного контролю «Слово і Діло» вирішили проаналізувати специфіку голосувань депутатів-мажоритарників, що представляють Закарпаття в парламенті протягом останніх 6 місяців.

Так, варто нагадати, що народний депутат України Івана Балога у своїй передвиборчій програмі пообіцяв домогтися скорочення чисельності силових відомств, а інший представник регіону, Михайло Ланьо, заявляв про намір сприяти реформуванню МВС. Однак за півроку роботи в парламенті ці парламентарі так і не подали жодного законопроекту, який би хоча б побічно сприяв реалізації вищевказаних обіцянок. Щоправда, коли Верховна Рада голосувала в другому читанні та в цілому проект закону щодо реформування органів внутрішніх справ, усі закарпатські мажоритарники підтримали відповідну ініціативу.

Але вже під час розгляду законопроекту про внесення змін для забезпечення діяльності органів прокуратури, парламентарі від Закарпаття таку ж одностайність продемонструвати не змогли: з невідомих причин не голосував Віктор Балога.

Зважаючи на затребуваність реалізації в Україні кращих практик європейського досвіду та проведення децентралізації, значна частина закарпатських нардепів у своїх передвиборчих програмах теж декларувала обіцянки подібного спрямування. Так, народний депутат України Роберт Горват у своїй передвиборчій програмі обіцяв сприяти реформі місцевого самоврядування. Його колега Павло Балога декларував намір домогтися повної ліквідації обласних та районних державних адміністрацій. Проте, коли справа дійшла до реалізації цих обіцянок, вищевказані нардепи своїм правом заонодавчої ініціативи як мінімум не скористалися. Результат моніторингу «Слова і Діла» показує що жодних законопроектів подібного плану від їхнього імені у Верховній Раді за півроку зафіксовано так і не було.

Більше за інших «відзначився» Павло Балога: за цей період він взагалі не спромігся подати до парламенту жодного законодавчого документу. Більше того, він навіть не голосував за пропоновані іншими депутатами проекти законів, орієнтовані на вирішення відповідних питань. Зокрема, під час розгляду в другому читанні і в цілому законопроекту про засади державної регіональної політики Павло Балога, так само, як Іван Балога та Василь Петьовка, взагалі був відсутній у сесійній залі.

Прогули пленарних засідань завадили їм проголосувати й за ніший важливий закон – про добровільне об'єднання територіальних громад. При цьому їхні колеги й земляки Михайло Ланьо, Роберт Горват та Віктор Балога відповідну ініціативу все таки підтримали.

В цілому, за підсумками 6 місяців роботи і голосувань за закони в цілому слід відзначити, що практично всі закарпатські нардепи часто не гребують практикою неголосування або відсутності на засіданнях парламенту під час розгляду ключових для країни законів. Найбільше така тенденція спостерігається у Івана Балоги, Василя Петьовки, Михайла Ланьо та Павла Балоги. Найвідповідальншим у частині голосувань за проекти законів, що ухвалювалися парламентом у другому читанні і в цілому за останні півроку став Роберт Горват.

Що ж стосується поточного стану виконання обіцянок, то, за підсумками моніторингу системи народного контролю «Слово і Діло», найбезвідповідальнішими нардепами Закарпаття наразі є Василь Петьовка та Віктор Балога, у яких по 67% та 56% невиконаних обіцянок відповідно. А найбільш відповідальним виявився Іван Балога, рейтинг відповідальності якого становить 71%. Хоча в даному ключі слід відзначити, що всі вищезгадані політики більшість свої обіцянок давали ще протягом минулого скликання, а тому і статус виконання чи невиконання їм був присвоєний ще до позачергових парламентських виборів.

Роман Кисленко, спеціально для «Слово і Діло».

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО