Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк лобіює Вашингтон, щоб той переконав американських інвесторів «купити» залишки української промисловості на «блошиному ринку держпідприємств».
Про це у своїй статті пише фінансовий оглядач американського Forbes Кеннет Рапоза, передає «Слово і Діло».
За його словами, нещодавно український прем'єр зустрічався з американським сенатором Діком Дурбіном, щоб обговорити поточний стан економічних реформ, після обіцянки додаткового 1 мільярда доларів офіційної американської допомоги Україні. До слова, сьогодні у ряді ЗМІ з'явилася інформація, що Україна вже приступила до розміщення п'ятирічних євробондів на 1 млрд дол під гарантію США.
Рапоза також зазначив, що остання революція «кинула країну з російської сфери впливу в «люблячі обійми» Європи та США». При цьому, незважаючи на заклики до України бути більш активною у розвитку контактів з Європою, ніж з російською економікою, стає не зрозуміло, що ж цінного є в Україні сьогоднішньої.
З його слів, основний індустріальний регіон, який формально належить Україні, знаходиться під контролем сепаратистських угруповань, підтримуваних російською армією, відповідно його потенціал використовувати неможливо.
У березні, повідомляє автор, український уряд затвердив перелік компаній, що підлягають приватизації, виставивши на продаж підприємства, переважно пов'язані з енергетикою. Раніше, Кабінет Міністрів схвалив продаж 164 підприємств, оцінивши номінальну вартість цих акцій в 3 млрд гривень (близько 150 млн дол), хоча існуюча ринкова вартість компаній складає в п'ять разів більше.
«При цьому Яценюк заявив, що число 164 здається його кабінету занадто низьким. Він би хотів, щоб воно було збільшено до 1200. Іншими словами, це терміновий розпродаж», – резюмує Рапоза.
Примітно, що в 2009 році Арсеній Яценюк був категорично проти продажу державного майна в кризу. Тоді він стверджував, що чинити так може тільки та країна, яка хоче дійти до банкрутства. Таким чином стиль поведінки нинішнього уряду в особі Арсенія Яценюка абсолютно не відрізняється від манери колишніх управлінців, які нині іменують себе «Опозиційним блоком». І для минулої, і для нинішньої влади принцип один: коли ти в опозиції – критикуй все і всіх. Коли біля годівниці – греби під себе.
Нагадаємо, бажання продати державні підприємства за 17 млрд грн в умовах девальвації, інфляції і падіння економічної активності вже не вперше викликає шквал критики. «У список включені підприємства, загальна вартість яких при нинішньому курсі валют складає сотні мільярдів гривень», – заявив нещодавно екс-міністр оборони Анатолій Гриценко.
За його словами, тільки Одеський припортовий завод коштує вдвічі більше тієї суми, за яку збираються продати всі підприємства. «А в урядовому продажному списку, крім Одеського припортового, виставлений на вибір цілий «шведський стіл»: «Сумихімпром», «Свема», купа обленерго, купа міськгазів, купа вугільних шахт, «Укрторф», «Укрбуд», купа елітно-селекційних аграрних підприємств з десятками тисяч гектарів родючої землі, купа нерухомості в центрі столиці і в обласних центрах, теплоелектростанції, гідроелектростанції, включили на продаж навіть стратегічні морські порти!!!», – зазначив Гриценко.