Вранці 5 січня президент Казахстану Касим Жомарт-Токаєв відправив у відставку уряд Казахстану. Причиною цього стали масштабні громадянські протести через підвищення цін на скраплений газ, які охопили всю країну. І хоча Казахстан далеко від України, революційні події в цій азійській країні можуть вплинути і на ситуацію довкола нашої держави.
Протести в Казахстані були спричинені підвищенням цін на скраплений газ. Вони розпочалися 2 січня у місті Жанаозен (Мангістауська область) – тому самому, де у 2011 році активно протестували нафтовики. Проте цього разу мітинги дуже швидко охопили майже всю країну. Зроблені урядом і президентом Казахстану кроки щодо зниження цін на газ не заспокоїли ситуацію – мітингувальники вимагали відходу з політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який фактично править країною. Гасло «Шал, кет!» («Старий, іди геть!») став візитівкою протесту.
Шлях від маніфестацій до вуличних боїв Казахстан пройшов за якісь три дні (український Майдан 2013-2014 року зробив його за три місяці). Одним із центрів протесту стало місто Алмати. Увечері, 4 січня, тут сталися сутички з мітингувальниками та силами правопорядку. У результаті, в ніч проти 5 січня, поліція на бронетранспортерах була витіснена з центру міста. Незважаючи на відставку уряду, заворушення в Алмати продовжились і вранці в середу. Натовп кинувся на штурм акімату – міськадміністрації Алмати. За підсумками вечірніх та нічних подій 4-5 січня, 95 силовиків постраждали та 200 протестантів було затримано. У місті запроваджено надзвичайний стан.
Як уже йшлося вище, протести охопили інші міста Казахстану – Актобе, Шимкент, Кокшетау. Мітингувальники захоплювали адміністративні будинки, палили поліцейські машини, а в деяких випадках, наприклад, в Актобе силовики переходили на бік протестувальників.
Поки що події в Казахстані мають стихійний характер. Незрозуміло, хто за ними стоїть і в який бік хитнеться маятник. Якщо протест має лише внутрішні коріння, то незабаром має з'явитися політична сила, яка на хвилі демонстрацій заявить про себе як про альтернативу чинній владі.
Якщо говорити про зовнішній вплив, то казахстанський Майдан цілком міг бути запущений із Москви. Кремлю вигідно розгойдувати ситуацію у сусідів для того, щоб повертати незалежні держави, що утворилися після розпаду СРСР, у свою орбіту. На користь цього твердження кажуть і останні дії президента РФ Володимира Путіна, який бореться із просуванням НАТО на Схід і хоче зробити весь пострадянський простір зоною свого впливу. Розпад влади в Казахстані взагалі може призвести до повторення кримського сценарію щодо північних регіонів країни, які можуть бути віджаті Росією.
Але поки що будь-яких офіційних заяв, а тим паче дій, пов'язаних із казахстанською ситуацією, з Кремля не було. Дуже схоже, що повністю зайнявшись західним напрямком, у Москві проґавили «сюрприз» з Казахстану і поки не знають, як на нього реагувати. А це дуже підриває переговорні позиції Путіна щодо розподілу зон впливу, бо тоді незрозуміло, що може контролювати Росія, якщо в її «підчерев'ї» розгорається новий Майдан. Не личить великій державі, яка претендує на роль СРСР, пропускати такі удари, якщо, звичайно, вона справді на щось претендує.
Таким чином, ситуація в Казахстані може відвернути увагу Росії від українського питання і послабити тиск Кремля на нашу країну. Казахстан – теж зона інтересів РФ і випускати його з уваги ніяк не можна. Але чи вистачить сил на кілька фронтів: Білорусь, Україна, Казахстан – це велике питання.
Зрештою, події в Казахстані – урок і для української влади. Економічні фактори не ставали причиною Майданів у 2004 та у 2013 роках. Але ціни на газ зростають і в Україні.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»