ЗСУ витратили 600 мільйонів гривень на непрацездатну систему керування військами – Бігус.Інфо

Читать на русском
Фінальна ціна чотирирічного проєкту склала 580 млн грн, а підсумковий продукт, як виявилося, абсолютно не відповідає своїм завданням
СКВ «Дзвін»Defense Express

Українські Збройні сили на порозі чергового скандалу. Система управління військами «Дзвін», на розробку якої пішло чотири роки та 600 млн гривень, виявилася практично непрацездатною.

Про це з посиланням на результати аудиту повідомляє Bihus.Info.

Замовлена компанії «Еверест» автоматизована система центру оперативного керівництва Збройними силами України, як з'ясував аудит, практично не відповідає поточним реаліям. Компанія-розробник повинна була, згідно з умовами контракту, написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює. Однак до замовлення від Міноборони сферою діяльності компанії «Еверест» була торгівля комп'ютерами, приладдям і готовим софтом - а не розробка ПЗ з нуля. Проте контракт був підписаний.

Фінальна ціна чотирирічного проєкту склала 580 млн грн. При цьому терміни постійно зсувалися, Кошторис змінювалася, замість чотирьох комплексів замовили 12. Однак ініційований Службою безпеки України аудит влітку 2020 року показав, що: софт – не відповідає поставленому завданню; закупівля відразу 12 комплексів нічим не обґрунтована.

Які висновки ще зробила комісія аудиторів:

  • «Дзвін» не сумісний з аналогічними системами країн-членів НАТО.
  • «Дзвін» не має відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами, що ускладнює подальшу інтеграцію системи з іншим софтом в єдиній системі управління ЗСУ або будь-яким іншим продуктом в майбутньому, якщо вони написані за міжнародними стандартами.
  • Робота з цифровими картами реалізована так, що ефективної роботи під час бойових дій «Дзвін» забезпечити не зможе.
  • Керування системою переускладнено.
  • У секретному софті використовується ліцензійне програмне забезпечення сторонніх виробників.

Також аудитом було встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення за проєктом і підписували відповідні документи - це генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв'язку ГШ ЗСУ, заступник начальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко.

При цьому Генштаб відмовився дати з цього приводу розгорнутий коментар, наголошується в матеріалі. Не вдалося також отримати виразного коментаря від компанії-виробника системи.

Нагадаємо, 15 березня українській армії передали дослідні зразки берегового мобільного ракетного комплексу з протикорабельними ракетами «Нептун». Комплекс надійшов до складу Військово-Морських сил України.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал