Тука запевнив, що причетні до розстрілу зведеної мобільної групи з боротьби з контрабандою постануть перед судом

30 вересня 2015 року голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука заявив, що задоволений ходом розслідування розстрілу мобільної групи під Щастям. Він додав, що розслідування ведеться активно, та отримує практично два-три рази на тиждень звіт від слідчих. Про підсумки розслідування Тука пообіцяв повідомити пізніше - лише після того як справа отримає логічне завершення.

19 січня 2016 року Георгій Тука повідомив, що слідство по розстрілу мобільної групи вийшло на організацію наркотрафіку в області, керування трафіком здійснюється високопосадовцями (іноді - в формі), які знаходяться навіть не в Україні. Він наголосив, що слідчі ГВП стикаються з шаленим супротивом, але продовжують розслідування.

Військова прокуратура сил АТО в п'ятницю та неділю (12 та 14 лютого) затримала двох демобілізованих бійців 92-ї бригади ЗСУ за підозрою в обстрілі зведеної мобільної групи. Підозри проти Долженка та Свідра ґрунтуються на тому, що в 92-й бригаді, крім них, ніхто цього зробити не міг, 100% алібі на момент вибуху слідство пояснює тим, що вони встановили міни заздалегідь та повернулися в розташування роти і вдавали, що сплять.

12 квітня 2016 року слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Андрій Лутай за підсумками засідання суду постановив продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 2 місяці, до 9 червня 2016 року включно для підозрюваного старшини розвідроти 92-ї бригади ЗСУ Олександра Свідра ( позивний "Змій"). Сторона захисту на засіданні заявляла про необхідність скасування домашнього арешту, мотивуючи це як належним виконанням підозрюваним своїх обов'язків, так і відсутністю доказів причетності Свідра до вбивства. Підозрюваний у розстрілі групи "Ендрю" Олександр Свідро повністю заперечує звинувачення в причетності до злочину і запевняє, що у нього є алібі, оскільки в ніч підриву мобільної групи він знаходився в розташуванні бригади в с. Геївка, про що є відповідні свідчення свідків. "Змій" також повідомив, що за період його перебування під домашнім арештом ніяких нових слідчих дій з ним не проводилося, слідчі не дзвонили, за винятком одного дзвінка з метою виклику в суд. Також йому не повідомляли про появу нових матеріалів у справі.

12 вересня 2016 року військова прокуратура сил АТО призупинила досудове розслідування у кримінальному провадженні, в ході якого раніше було пред'явлено підозру Долженку та Свідру. Це мотивується тим, що орган досудового розслідування, тобто військова прокуратура сил АТО, направив запит в Російську Федерацію про міжнародну правову допомогу з метою проведення відповідних процесуальних дій. При цьому в постанові не йдеться, в чому саме полягає необхідність міжнародної правової допомоги з боку держави-агресора. Захист підозрюваних вважає, що це зроблено для того, щоб затягнути слідство. Щоб не дати затягнути справу, захист підозрюваних негайно оскаржи в суді Постанову військової прокуратури сил АТО про призупинення досудового розслідування. Спочатку судове засідання з цього питання було призначене на 30 вересня 2016 року. Але за 50 хвилин до його початку адвокатам подзвонили з суду і повідомили, що засідання скасували. В коридорі суду адвокати підозрюваних зустріли слідчого, у якого попросили показати той самий запит до РФ. Слідчий відповів, що нічого не покаже, бо адвокати все викладають в Facebook. Потім судове засідання було перенесене на 10 жовтня 2016 року. Однак з технічних причин і воно не відбулося. Нова дата суду не відома. І поки військова прокуратура вигадує нові приводи по затягуванню цієї справи, мобілізовані бійці 92-ї бригади залишаються хоч і на волі, але все ж в статусі підозрюваних. На сьогоднішній день прокуратура не поспішає передавати цю справу до суду, так як зібраних доказів недостатньо для пред'явлення звинувачень. З іншого боку, обвинувальна сторона не може відступити, так як за цим послідують шквал критики та іміджеві втрати. Станом на 26 жовтня, справа зависла, і в такому положенні вона може висіти десятки років. Дуже зручна позиція для тих, хто не хоче називати імена справжніх організаторів і виконавців цих вбивств.