Україна на шляху до газової незалежності. На чому будемо економити?

Повільно, але впевнено українські владні еліти починають не лише на словах, але й справами доводити, що курс на скорочення енергоспоживання – єдино правильний стратегічний крок України, без якого неможлива будь-яка економічна незалежність. Зайвим підтвердженням цьому стали прийняті сьогодні Міненерго норми споживання газу на 2015 рік, які в порівнянні з минулим роком скоротились майже на 10%.

Прем'єр-міністр уточнив, що таких показників вдалося досягнути перш за все за рахунок скорочення промислових потужностей через війну на Донбасі. Проте маховик тотальної економії в державі запущений, тож «Слово і Діло» вирішило розібратися, на чому ще в перспективі збирається заощаджувати українська влада і як це позначиться на житті простих українців.

Хвилюватися, що Кабмін перекладе економію газу на плечі громадян, навряд чи варто, переконаний директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. Хоча б тому, що в масштабах держави 2 млрд кубометрів на рік – не так уже й багато, а частка населення у споживанні газу – відносно незначна. Експерт погоджується з думкою прем'єра, що у найближчі роки Україна економитиме енергоресурси перш за все на промисловості. «Якщо ми поставили за мету щороку скорочувати споживання газу, показник в мінус 2 мільярди не є таким, що українці відчують суттєвий дискомфорт. Швидше за все, це скорочення відбудеться за рахунок промислових споживачів, тому що прогноз економічного розвитку на цей рік – негативний. Промисловість буде скорочуватись, тому було б дивно, якби ми нарощували споживання газу», – відзначає він.

Втім, на певну економію з боку простих українців у Кабміні все ж таки розраховують. Там неодноразово наголошували: заохочувати населення до економії будуть не лише гривневим батогом, але й пряником. До прикладу, шляхом компенсації витрат на утеплення та заміну паливного устаткування. Якщо запропонована Мінрегіоном програма запрацює, українці отримають доступ до 1,5-мільярдного кредиту від уряду та «Ощадбанку». Щоправда, є ряд обмежень – наприклад, жителям багатоквартирних будинків гроші на утеплення помешкань видаватимуться не більше 10 тисяч на родину та виключно членам ОСББ – тобто там, де можна чітко проконтролювати їхнє використання.

Крім того, на думку Михайла Гончара, на кінець року варто очікувати навіть більш суттєвої економії, ніж зараз передбачає Міненерго. «Може виявитися так, що це може бути на рівні 38 млрд куб. м загалом. На даний момент, викликом для уряду, а точніше для Верховної Ради, буде прийняття акту, який би дав інструмент для боротьби з порушниками з режимом заощадження та економії», – зазначає Гончар. Наприклад, якщо згадати минулий рік, то злісними порушниками постанови Кабміну про 30-відсоткове використання ресурсів природного газу виявилися... Рівненська та Черкаська області. Чому? Тому що там знаходяться основні газові активи Дмитра Фірташа, переконаний експерт.

Термінових енергоощадних заходів вочевидь чекають і від державного сектору. Зокрема, про те, як зекономити на бюджетних установах, вже знають у Верховній Раді. Там порахували: впровадження енергозберігаючих технологій для державних установ у перспективі дозволить зняти з Бюджету відчутну частину навантаження. Так, на підписі у Президента уже лежить прийнятий 9 квітня закон про запровадження нових інвестиційних можливостей для проведення масштабної енергомодернізації.

Один із його авторів, народний депутат, голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк розповів «Слову і Ділу», що реалізація інвестиційних програм з енергомодернізації державних установ дозволить зекономити ще до 1 мільярда кубометрів газу на рік.

«Є майже 100 тисяч бюджетних установ – це дитячі садочки, лікарні, університети і т. д., які не мають коштів для того, щоб провести енергомодернізацію, щоб замінити у себе котли, вікна, зробити утеплені стіни і т. д. Коштів цих немає, але є потенційні інвестори, які в усьому світі інвестують в енергомодернізацію – це так звані енергосервісні компанії», – пояснює депутат. Механізм, запропонований у законі, простий: сервісна компанія проводить косплекс заходів з енергоефективності (утеплення приміщень, заміна обладнання), а потім поступово забирає свою частину прибутку від отриманої економії. По завершенню контракту держава отримує чисту економію енергоресурсів без будь-яких бюджетних витрат, а підприємець – довгостроковий прибуток.

За словами депутата, інвестори лише чекають на гарантії, адже вкладати кошти в енергомодернізацію та заробляти на цьому – поширена світова практика. Першим вкладати гроші в Україну готовий Європейський банк реконструкції та розвитку, каже він.

«Він (закон – ред.) дозволяє створити інвестиційний ринок під приватні інвестиції понад 200 млрд грн. ЄБРР готовий вже на першому етапі дати Україні майже півтора мільярди гривень на імплементацію цих законопроектів», – розповідає Галасюк. Він також додає: імплементація закону додатково дасть можливість створити в Україні попит на енергообладнання, яке може випускатися в тому числі в Україні.

Про те, що такі законодавчі ініціативи давно потрібні, говорять і в експертному середовищі. «Зекономити можна, і досить суттєво – завдяки реалізації цілої низки насамперед організаційних заходів, які не потребують великих коштів», – розповідає експерт в галузі енергетики, заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев, і додає: прийняття цього закону є запорукою того, що така можливість відкриється.

Є лише одне «але» – реалізація законодавчих ініціатив, яка в Україні традиційно залишає бажати ліпшого. За словами фахівця, головною проблемою українського законодавства є не його недосконалість, а контроль за дотриманням. «Будь-який закон нічого не вартий без підзаконних актів. Після прийняття закону Верховною радою, мають бути прийняті відповідні підзаконні акти Кабінету міністрів, щоб забезпечити реалізацію цього закону», – зазначає Рябцев.

Втім, схоже, що у Кабінету міністрів немає іншого виходу – впевнена тенденція до зменшення споживання газу, і в першу чергу – газу з Російської Федерації, говорить про те, що криза таки змусила українських урядовців почати рух від кількості до якості. Та й момент для рішучих кроків в економії енергоресурсів надзвичайно слушний – газова угода, укладена нещодавно між «Нафтогазом» та «Газпромом», є чи не найбільш ліберальною для нашої країни за останні два десятиліття. А нарощування обсягів реверсу з Європи дає можливість сподіватися, що в України ще є час на виправлення власних енергетичних помилок. Питання лише в тому, наскільки ефективно його використає уряд.

Аліна Костюченко, Марина Шевченко, спеціально для «Слово і Діло».

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.