Чим закінчиться для українців реструктуризація всупереч МВФ – економіст

Реструктиризація в тому вигляді, в якому вона представлена в законопроекті, не вирішує питання ані позичальників, ані банків та викличе серйозні заперечення МВФ.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Борис Кушнірук, коментуючи повідомлення, що Верховна Рада України схвалила в першому читанні законопроект про примусову реструктуризацію валютних кредитів.

«Питання реструктуризації має двоякий характер. З одного боку, справді потрібно врегулювати ситуацію з валютними кредитами, оскільки, якщо нічого не робити, наслідком може стати повний колапс банків. З іншого боку, позиція МВФ полягає в тому, що ці відносини можуть врегульовуватись лише за згоди банку та позичальника, без примусу. Для банків існує проблема суто технологічна, через неврегульованість законодавчу. Тобто, якщо банк самостійно вирішує питання конвертації чи реструктуризації, яким чином вирішується, що можна віднести на збиток? Що робити фізособам? Тому що, якщо частину кредиту списують, буде отримано додатковий дохід і потрібно сплачувати податок. Таким чином, для банків і позичальників існує ряд питань, які мають бути врегульовані на законодавчому рівні», – аналізує Кушнірук.

За словами есперта, якщо конвертувати кредити з іноземної валюти в гривню, складається ситуація, коли на балансі в банка є актив гривні, а пасив залишається в валюті. Виникає питання: хто конвертує банки, тому що курсова різниця йде в збиток банкам?

«Потрібен компроміс з боку держави, але це не можна робити в такому механістичному вигляді, в якому пропонують зараз у ВР. Потрібен діалог з МВФ, Нацбанк має взяти на себе частину збитків. Наприклад, якщо конвертація буде не по 5 гривень за долар, як у договорах, а по 12 грн/дол., що теж позбавить тиску позичальників. Можливо, потрібно говорити, що цей конвертаційний збиток візьме на себе Нацбанк. При цьому, має бути єдина процентна ставка. Це не може бути 16%, тому що тоді ситуація для позичальника принципово не змінюється. Щомісячний платіж все одно буде дуже високий за рахунок процентної ставки. В цьому випадку Нацбанк має дати рефінансування на весь строк кредиту під ставкою, наприклад 8%, притому, що банк може взяти собі лише 1%. Тоді кредити будуть сплачуватись. Цей комплекс завдань потрібно вирішити. Реструктуризація однозначно не повинна проходити за тим законопроектом, який представлений у Раді», – пояснює економіст.

Спеціаліст наголосив, що в такому вигляді питання реструктуризації не вирішиться, стосунки між банком та позичальником не будуть врегульовані, законопроект отримає вето Президента, а у МВФ будуть серйозні заперечення, які не дозволять реструктуризувати валютні кредити.

Відзначимо, що МВФ виступає проти реструктуризації. За їхньою оцінкою, конвертація валютних іпотечних кредитів у гривню може призвести до втрат банківською системою близько 1% ВВП, що становить близько 16-17 млрд грн.

Однак сьогодні Верховна Рада України схвалила в першому читанні законопроект про примусову реструктуризацію валютних кредитів, що йде врозріз з меморандумом МВФ, згідно з яким Україна вже отримала 5 млрд дол. з $ 17,5 млрд можливих.