Реструктуризація з елементами ризику

Отриманий Україною в березні перший транш кредиту Міжнародного валютного фонду у розмірі 5 мільярдів доларів не тільки стабілізував фінансову систему країни, але й додав ваги її зовнішньому боргу. Уся сума допомоги від МВФ у розмірі 17,5 млрд доларів, яка передбачена на наступні кілька років, автоматично додасться до загального боргу держави і створить додаткове навантаження на економіку країни. Адже сума накопичується, відсотки також, а значить – віддавати доведеться кожного разу все більше коштів із Державного бюджету. Нині загальна сума тільки державного зовнішнього боргу після виділеного траншу МВФ вже становить майже 87,5 мільярдів доларів, а загальний борг країни (сюди додаються запозичення комерційних банків та інших недержавних корпорацій) – 153 мільярди доларів. В інших цифрових значеннях – зовнішній борг України становитиме 191% ВВП країни.

З таким борговим навантаженням проводити реформи вкрай важко. Адже потрібні «живі» гроші і для стабілізації фінансової ситуації, і для інвестицій в економіку. Саме тому в МВФ, виділяючи чергові кредитні кошти, наполегливо порадили уряду терміново зайнятися реструктуризацією зовнішніх боргів. Інакше чергових грошей Україна не зможе отримати: безглуздо ще більше навантажувати кредитними зобов’язаннями і так майже збанкрутілу державу.

Процесом реструктуризації боргу зайнялася міністр фінансів Наталія Яресько. Саме її зусиллями були досягнуті остаточні домовленості з МВФ щодо наступного траншу кредиту і саме на ній зараз лежить основний тягар перемовин щодо списання частини зовнішніх боргів України. «Якщо Україна не завершить успішно переговори до кінця травня, до перегляду програми МВФ на 17,5 млрд доларів, країна може опинитися поза програмою МВФ», – розповіла міністр фінансів впливовому західному діловому виданню Bloomberg. У разі досягнення домовленостей про реструктуризацію, в МВФ обіцяють виділити Україні другий транш вже наприкінці травня.

Існує кілька способів реструктуризувати боргові зобов’язання: йдеться про відстрочення терміну виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, зменшення відсоткової ставки виплат по кредиту і, зрештою, списання частини кредиту. Усі ці дії передбачають важкі та довготривалі переговори із основними кредиторами, а також передбачають частковий викуп своїх боргів реальними грошима. Останніх в України не вистачить навіть на погашення бодай частини вже реструктуризованих боргів. Таким чином, йдеться не лише про домовленості із кредиторами, а й про залучення нових коштів від нових поручителів.

Точна сума коштів за кредитами, яку потрібно реструктуризувати, наразі достеменно не відома, але за підрахунками експертів вона складає від 15 до 22 млрд доларів. В основному йдеться про так звані євробонди, а це близько 18 млрд доларів, з яких 3 млрд – це боргові розписки, які викупила Росія в грудні 2013 року і термін погашення яких спливає вже в грудні цього року. Пані Яресько вже заявила про те, що так званої «м’якої реструктуризації», тобто простої пролонгації виплати за кредитними зобов’язаннями, для української сторони буде не достатньо. «Є три змінні в цьому рівнянні: зниження купона, списання частини основної суми боргу, а також пролонгація зобов'язань. Що ми отримаємо у результаті, залежить від консультацій з кредиторами. Це багато в чому залежить від того, яка кількість кредиторів візьме участь у переговорах, на якому рівні вони відбуватимуться, оскільки є суверенний борг, квазісуверенний борг і борг держкомпаній, гарантований державою», – розповіла пані Яресько про ті умови, на яких буде наполягати український уряд.

Урядовці сподіваються, що процесу реструктуризації сприятимуть домовленості із МВФ. В принципі, самі кредитори зацікавлені в процесі відстрочення платежів Україною, адже в такому разі матимуть змогу отримати більше коштів за зобов’язаннями. Ще один фактор, який сприятиме сильній переговорній позиції українського уряду – це війна на Донбасі. Адже це дійсно форс-мажорна обставина, на яку кредиторам варто зважати. «Ми, за великим рахунком, один на один протистоїмо агресору. Режим припинення вогню – дуже хиткий, але ми сподіваємося, що наші кредитори зрозуміють це», – розповіла про хід переговорів щодо реструктуризацію боргу міністр фінансів в нещодавньому інтерв’ю Financial Times.

Єдина країна, яка може не погодитися на реструктуризацію українського боргу, або висунути додаткові умови – це Росія. Проте експерти радять вітчизняним урядовцям зайняти більш жорстку позицію із цього питання і навіть говорити про припинення виплат за даними зобов’язаннями. «Відносини з РФ потрібно розглядати не як реструктуризацію, а як подання зустрічного позову до Росії з тим, що вони завдали Україні втрат на суму більшу, ніж та сума, яку ми маємо повертати. Відповідно, закладаючи в позов анексію Криму, яку РФ теж визнала, можна було би принаймні зупинити виплати до кінця року», – пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. У цьому ж напрямку радить діяти нинішньому Кабміну і голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Якщо Росія не припинить агресію, до повного припинення військових дій і виведення російських військ жодних розмов про боргові відносини з РФ Україна не має вести», – вважає експерт.

Основний ризик полягає у тому, що Росія може не тільки не піти на домовленості щодо реструктуризації боргу України, а й значно ускладнити цей процес для інших кредиторів. Унікальність ситуації якраз і полягає у тому, чи визнають інші кредитори не тільки фінансову, але й політичну складову процесу реструктуризації українських боргів. Адже у ситуації із Росією мова йде не тільки про економічні важелі впливу на позичальника, але й про інші фактори – зокрема, про політичну суб’єктність держави Україна.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.