Під час форс-мажорних обставин будь-які кредитні операції призупиняються, тому в короткий термін ситуація з іпотечними кредитами в зоні проведення АТО не вирішиться.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Андрій Новак.
«До того часу поки триватиме АТО – ніяких банківських, фінансових відносин не може бути, оскільки під час форс-мажорних обставин будь-які кредитні операції призупиняються.
В майбутньому швидше за все банки мають списати чи реструктуризувати валютну заборгованість. Іншим варіантом вирішення ситуації ризики будуть розділені між Національним банком і урядом.
Але для цього потрібно завершення бойових дій та проведення і рішення аудиту з оцінкою матеріальних втрат, які сторона понесла внаслідок подій», – розповідає Новак.
За його словами, загалом ніяких преференцій для власників нерухомості в зоні АТО Податковим кодексом не передбачено.
Водночас, банківський експерт Дмитро Яблоновський вважає, що при укладанні договору має бути передбачений пункт про форс-мажорні ситуації.
«Далі потрібно буде вивчати кожен випадок окремо. В якому є форс-мажор, а в якому ні. Відповідно, визначити які наслідки для банка та позичальника. Другим пунктом є страхування. Питання умовно кажучи в тому, чи визнає вона, що цей випадок є форс-мажором. Тобто, першочергово потрібно вирішити це з юридичної точки зору. Не виключаю, що у зв'язку з цим з'являться судові позики, оскільки договори у всіх різні», – пояснює Яблоновський.
За його словами, однозначно, заборгованість платників, будівлі яких зруйновані чи зазнали часткового руйнування, має бути списана.
«Відносно розташованого в зоні АТО нерухомого майна, що в іпотеці, зупиняється дія ряду статей закону «Про іпотеку»: статті 37 (в частині реалізації права іпотекодержателя на придбання права власності на предмет іпотеки), статті 38 та статті 40 (в частині виселення громадян). Дія закону поширюється на весь період проведення АТО, і ще на 6 місяців після її завершення», – розповідає Яблоновський.
Підсумовуючи, він наголосив, що ні в якому разі не потрібно вважати, що якщо банк не ліквідний чи по-іншим причинам зупинив діяльність, то це не означає, що за кредит вже не потрібно виплачувати.
«Взагалі є ліквідатор банка, який продає капітал банка і вирішує, що робити з валютними кредиторами. Як правило, вони передаються на баланс іншого банку з дисконтом», – резюмує Яблоновський.
Читайте також: За реструктуризацію валютних кредитів заплатять платники податків – експерт
Асоціація «Український кредитно-банківський союз» пропонує створити компанію з управління активами, яка на рівних прозорих умовах викупить проблемну заборгованість комерційних банків у Криму, Луганській і Донецькій областях.
Раніше Національний банк зобов'язав банки України призупинити здійснення всіх видів фінансових операцій в населених пунктах, що не контролюються українськими властями.
З 24 липня регулятор ввів надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим, оскільки сформована ситуація не дозволяє працювати і забезпечувати фінансування потреб держави та життєдіяльності населення в звичайному режимі.
Матеріали за темою:
Через вето Порошенка українці стануть безхатченками – експерт
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»