Уникнути люстрації тепер може кожен депутат, з'їздивши на день в зону АТО і отримавши тим самим статус учасника АТО, який згідно з цим же законом убезпечує дану категорію від процесу люстрації.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів заслужений юрист України Юрій Мартиненко.
«Закон з самого початку готувався не для люстрації. А для «замилювання очей» для народу. Мети створити прозорий закон - не було, тому що немає волі Президента й парламентарів проводити відкриту люстрацію і факт, що зараз Верховний суд звертається до Конституційного, абсолютно закономірний та логічний, так як закон про люстрацію дійсно має багато підводних каменів і подвійні стандарти, адже потрібно якось рятувати Ківалова, Шуфрича, Балогу і компанію», - розповідає юрист.
За його словами, одним з таких «підводних каменів» у законі є пункт про «Надання статусу учасника бойових дій в зоні АТО».
«Свідченням того, що закон про люстрацію не правомірний, приміром є той факт, що в законі сказано, хто поїхав в зону АТО відразу ж може вважатися учасником АТО. При цьому не вказано ні скільки часу потрібно там перебувати, не позначені рамки, що саме вважається територією бойових дій, оскільки АТО - поняття розтяжне. В результаті прокурори, держслужбовці поїхали далеко не на передову в АТО, а в м. Ізюм, Харківської області, провели там так звану одноденну нараду та за один день отримали статус учасника бойових дій, звільнились від люстрації та ще й до всього отримали всі пільги - земельна ділянка в 10 соток, 25% оплати комунальних послуг та безкоштовне санітарне лікування. Тому ніякої правомірності та відповідності із законом і бути не може», - пояснив Юрій Мартиненко.
Що стосовно заяви Верховного суду, то Конституційний суд природно все спростує і скаже, що закон відповідає всім нормам. Так триватиме до останньої хвилі люстрації, а зараз проходить - лише перша.
Читайте також: Терористи 39 разів обстріляли сили АТО, загинули шість українських патріотів
На думку генпрокурора Віталія Яреми, закон про люстрацію не відповідає Конституції і вимогам міжнародного законодавства. Президент Петро Порошенко підписав закон, але не виключив внесення до нього змін у разі зауважень від Венеціанської комісії або Конституційного суду. 15 жовтня указ був опублікований в офіційній пресі України, на наступний день закон набув чинності.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»