Ще одна обіцянка генерального прокурора України Юрія Луценка отримала статус «не виконано» – щодо завершення розслідування причин Іловайської трагедії до кінця грудня 2016 року.
Її він дав 23 червня минулого року, зазначивши, що згадане розслідування завершиться протягом 6 місяців, констатує «Слово і Діло».
Ще 27 березня 2017 року «Слово і Діло» отримало від Генеральної прокуратури листа, підписаного начальником відділу нагляду за додержанням законів та виконання судових рішень у кримінальному провадженні слідчого управління Андрієм Медведєвим у якому йшлося про те, що судові комплексні комісійні експертизи, пов’язані з- цією справою, тривають. Більше того, 7 квітня заступник Луценка, керівник Головної військової прокуратури Анатолій Матіос зазначив, що у зв'язку із заявою окремих народних депутатів щодо недоцільності залучення бойової техніки для параду на День Незалежності на той момент, розслідування подій під Іловайськом було поновлене.
Таким чином у відомстві підтвердили очевидний факт: до розгляду в суді Іловайська справа поки що не готова. На що розраховував очільник ГПУ, даючи обіцянку завершити її до грудня минулого року – питання риторичне. Разом з тим, проміжні результати розслідування є.
У вересні року Генпрокуратура оприлюднила відеозвіт на основі військової експертизи, здійсненої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції, що тривала протягом року. Вивчивши понад 3,6 тис. документальних свідчень, експерти встановили основні фактори, що стали причиною втрати території та загибелі українських військових і добровольців.
Перший – державна зрада екс-президента Януковича, керівництва ВСУ, правоохоронних органів.
Другий фактор – розкрадання військового майна, що призвело до недієздатності Збройних Сил України.
Третім фактором, який призвів до невдач і трагедій української армії, були численні факти самовільного залишення місць несення військової служби, дезертирства й невиконання наказів начальників серед особового складу.
Фактор четвертий – помилки керівництва АТО й українського Генерального штабу під час планування та проведення військових операцій.
П’ятий фактор – пряме військове вторгнення Збройних сил Російської Федерації та підтримка ними незаконних збройних формувань на Території Донецької й Луганської областей.
Розслідуванням встановлено, що у другій половині серпня 2014 року, після проведення силами АТО низки успішних операцій, з метою уникнення поразки терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», вищим керівництвом РФ організовано вторгнення 23-24 серпня регулярних підрозділів ЗСил РФ та територію Донецької області, з одночасними артилерійськими обстрілами з російської території Збройних Сил України.
З військової техніки ЗС Росії були завчасно зняті розпізнавальні знаки та нанесені тактичні позначки, що вказували на її приналежність до українських військових підрозділів. У результаті вторгнення регулярні війська Росії, що переважали за кількістю особового складу й техніки Збройні сили України, останні потрапили в оточення. Аби зберегти життя українських військових, командування сил АТО та представники Генштабу ЗС РФ домовилися про надання силам АТО гуманітарного коридору для виходу з зони конфлікту разом із технікою. Проте, як відомо, війська РФ разом із проросійськими терористами віроломно порушили цю угоду, і коли 29 серпня 2014 року українській військові почали виходити з оточення, їхні колони, у яких були й російські військовополонені, були розстріляні впритул. Як результат, за даними ГПУ, 366 людей загинули, 429 отримали поранення й понад три сотні потрапили в полон.
На підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру та міжнародного правопорядку 20 високопосадовцям РФ, у тому числі 16 генералам та адміралам із числа вищого командного складу Збройних Сил РФ.
Попри вказане вище, аналітики порталу не можуть надати цій обіцянці статус «виконано». Всього в досьє Юрія Луценка 118 обіцянок, з яких він поки що виконав лише 35.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»