Блокадний інстинкт. Як Порошенко відкрив в ОРДЛО duty-free

Ольга Василевська-Смаглюкжурналіст

Раптово. Не минуло й двох місяців. В Адміністрації Президента усвідомили: блокада – це good. Треба брати. Загорніть. Хоча ще напередодні кричали, що блокада призведе до Армагеддону, розпаду фінансової системи, енергетичного колапсу. Що ж підштовхнуло Петра Порошенка в обійми блокадників?

Якщо розібрати ситуацію на деталі, отримаємо пояснення. Спочатку з'явилися блокадники. Вони заявили, що за два роки війни втомилися обмінюватися товарами з ОРДЛО, тому що це ідеологічно необґрунтовано. Про яку торгівлю з ОРДЛО може йтися, якщо ми воюємо з сепаратистами? Чому про це заговорили лише два роки потому? Невже раніше нардепи Семенченко та Парасюк не помічали ешелонів із вугіллям? Очевидно, що торгівля із сепаратистами була для них новиною. Першу розкачку блокадників провели ще на Луганській ТЕЦ. Говорять, за карту мінувань Ахметов тоді «відвалив» близько 5 мільйонів доларів. І апологети блокади відступили. Вони спробували хитнути Ахметова вдруге, але той уже платити не захотів.

Тим часом за поребриком приступили до розробки плану «націоналізації». Сергій Курченко, молоде дарування часів Януковича, отримав у Москві добро на створення перспективного холдингу на базі всіх великих промислових підприємств на території ОРДЛО. Такі плани виявилися не до смаку як Ахметову, Новинськогу, Нусенкісу, так і самим бойовикам. Тому що відтепер увесь профіт піде Курченку й вузькому колу осіб у Москві та Києві. Ахметову не дістанеться нічого, крім боргів. А бойовикам – лише залізяки для розпилу на метал. Адже юридично в Ахметова нічого не забрали. Його заводи й шахти иак само йому належать. Там впровадили «зовнішній менеджмент», який зніматиме вершки, а податки платитиме все одно Ахметов. Саме тому ДТЕК виступив із прес-релізом, де спробував пояснити, що підприємства ним не контролюються, і, таким чином, звільнитися від боргів і податків.

За неперевіреними даними, на переговори до «ДНР» через Київ часто прилітає менеджер Курченка Роман Перегудов. Саме через нього йдуть вказівки бойовикам, у кого, як і що «віджимати». Цікаво, що спецслужби України радо пропускають Перегудова до Києва, ждним чином не перешкоджаючи його перемовинам із представниками української еліти та сепаратистами. Перегудов від офіційних коментарів утримується, свій зв'язок із Курченком заперечує.

Так ось, націоналізація – це не відповідь на блокаду. Це все ланки одного ланцюга. В Москві втомилися годувати бойовиків. Справа ця дуже накладна. Потрібно гроші виділяти з Держбюджету Російської Федерації. А офіційно такої статті витрат, як фінансування бойовиків, у російському Бюджеті не передбачено. Ось і було вирішено: нехай годують ОРДЛО перспективні менеджери в особі Курченка. Природно, що Курченко не є самостійним гравцем. І кінцевий вигодонабувач від усієї цієї історії – Віктор Медведчук. Той, заради якого СБУ взялася підминати ринок скрапленого газу. Той, який кум Путіна. Той, який зараз є реальним керівником України й дозволяє Гаранту дрібні витівки у вигляді жадібності.

Двозначність статусу Медведчука та роль Кучми для «Мінська». Оцінка експертаПолітичний експерт поділився міркуваннями щодо переговорів та представництва України в мінському процесі.

Медведчуку потрібно ще більше посадити Порошенка на грошову голку. У Президента раніше не виходило сконцентрувати на собі все вугілля з ОРДЛО. Сильно заважали інші олігархи донецького походження. А блокада, її визнання та націоналізація вирішили цю проблему. Блокадники незабаром розійдуться. Вугілля ешелонами за призначенням все одно поїде, але вже втемну. Безподаткова зона. Ну геть донбаський duty-free! Чи не про те мріяв колишній боєць батальйону «Торнадо», особистий вугляр Порошенка, радник Насалика Віталій Карпачов? Місію виконано, Віталій може піти. Вугілля все одно, крім України, нікому не потрібне. І особисто Порошенко тепер буде його поставляти в ручному режимі та без податків. Та й окрім вугілля, контрабанда інших товарів поллється рікою в обидва напрямки. А це кеш, багато кешу, ще більше кешу, ніж раніше.

Визнанням блокади Порошенко вбив одразу кількох зайців: провів горезвісну деолігархізацію, задовольнив соціальний попит на справедливість (не можна торгувати – воюємо), легалізував бандформування в ОРДЛО в ролі економічного менеджменту. Крім того, повісив всю провину за блокаду на ті політсили, які її підтримали. Навіть пообіцяв виставити їм рахунок за неї. Нібито ми втратили підприємства вартістю 2 мільярди доларів. Плюс 31 мільярд на рік податків. Тепер будь-яке лихо, що трапиться в країні, можна списати на блокаду. Зростання долара, загострення на Донбасі, дірка в Держбюджеті і контрабанда зашкалює? Сім бід – одна відповідь: блокада.

Ольга Василевська-Смаглюк, спеціально для «Слова і Діла»

Загрузка...