Як політики добивалися україномовного контенту в медіа-просторі держави: огляд обіцянок

Читать на русском
Президент України Петро Порошенко звертався до телеіндустрії влітку минулого року з вимогою збільшити україномовний контент в ефірі. Тоді його не почули. Зараз він має намір сказати своє слово як законодавець.

У четвер, 9 березня, Президент України Петро Порошенко під час церемонії вручення Шевченківської премії пообіцяв квоти української мови в ефірі поширити й на телебачення. Поки що слідкувати за частотою звучання україномовних пісень в ефірі влада зобов’язала лише радіостанції. В ефірі таких мало звучати не менш ніж 35%. Сьогодні Петро Порошенко із задоволенням відзначив, що закон сприяв збільшенню частки української мови в радіоефірі, отже на часі охопити змінами телебачення.

Насправді, про підтримку українського медіапростору представники влади говорили давно й не вперше. «Слово і Діло» підготувало огляд пропозицій українських політиків щодо збільшення українського продукту в медіа-просторах держави.

«Незабаром я запропоную застосувати цю технологію й до телебачення, де присутність української мови є неприпустимо низькою. Влітку минулого року я звертався до телеіндустрії із закликом самоорганізуватися в цьому питанні. На жаль, не всі мене тоді почули. Зараз своє слово має сказати законодавець», – зазначив Президент.

Екс-міністр культури В'ячеслав Кириленко ще в квітні минулого року обіцяв домогтися ухвалення законопроекту про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення». За його сприяння, адже він постійно відвідував комітет Верховної Ради, де опрацьовувався законопроект, у червні парламент таки ухвалив закон, яким запровадив квоти для україномовної пісні на радіо.

За кілька місяців, у жовтні, народний депутат України Микола Княжицький оголосив про розробку законопроекту на захист культурного простору від медіа-продукту держави-агресора. Вже наступного дня після оприлюдненої обіцянки, 27 жовтня, у Верховній Раді зареєстровали проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Одним із його ініціаторів виступив Микола Княжицький.

Законопроект пропонував встановити на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою (до 75%). Автори законопроекту нагадали, що законодавство про телерадіомовлення завжди містило гарантії мовлення державною мовою, але з ухваленням у 2012 році закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Колесніченка-Ківалова») ці гарантії були втрачені.

Також берегти українську мову в радіо- та телеефірах обіцяла Ганна Герман.

«Обмеження української пісні й української музики – цього в Україні ніколи не буде. Поки ми з вами живі, поки ми з вами працюємо й маємо вплив на ситуацію, ніхто не матиме права зменшити квоти для української пісні, для української музики в теле- та радіоефірі. Це вам моє слово», – сказала вона в 2011 році.

В червні 2016 року підтримати голосуванням законопроекти щодо змін в інформаційному просторі України обіцяв нардеп Олександр Бригинець. І слова свого дотримав, як і Ганна Герман.

Тепер черга за реалізацією сказаного за Петром Порошенком. «Слово і Діло» слідкуватиме за виконанням обіцянки Гаранта.

Кристина Ломенко, за матеріалами «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: