В середині лютого група з 55 народних депутатів направила до Конституційного суду звернення щодо скасування мораторію на продаж землі, який був продовжений Верховною Радою наприкінці 2016 року. Якщо КСУ до думки депутатів прислухається, у власників землі сільгосппризначення з'явиться шанс дати розпорядитися нею вже восени, розраховують «підписанти» цього звернення.
«Слово і Діло» вирішило побіжно показати історію вирішення питання, яке неодноразово ставало каменем спотикання для вітчизняних політиків. Вперше чинний нині мораторій був запроваджений у 2001 році, й відтоді продовжувався вісім разів.
Згідно з умовами мораторію, власник землі сільгосппризначення може здавати її в оренду, обмінювати свою ділянку на іншу, передавати її в спадщину. Продати таку ділянку можна лише неофіційно, оскільки чинний документ прямо забороняє це робити (так само, як і змінювати цільове призначення такої землі, вносити право на неї до статутних документів підприємств або передавати її в оренду).
Загалом під дію мораторію в Україні підпадають 96% землі. При цьому 68% перебувають у власності селян-пайовиків, що, своєю чергою, часто використовується великими сільськогосподарськими та іншими підприємствами для їх неофіційної купівлі або оренди. Середня ставка орендної плати за пайову ділянку становить 950 грн (за середньостатистичну за розмірами ділянку площею в 3,6 гектара).
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» порівняло вартість елітної нерухомості в Україні та в країнах Європи.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»