Невід’ємними ознаками демократії є транспарентність, підзвітність та відповідальність влади перед власними громадянами. Забезпечується це не лише шляхом вільних, конкурентних виборів та наявністю потужної політичної опозиції, спроможною розробляти та пропонувати альтернативні шляхи вирішення наявних у суспільстві проблем. Важливу роль у контролі за діями влади відіграє також незалежна й потужна судова гілка влади разом із розвиненим, інституційно оформленим громадянським суспільством та незалежними ЗМІ.
Відкриті, але не надто відповідальні
Треба віддати належне, після Революції Гідності рівень транспарентності влади в Україні суттєво підвищився. Сьогодні журналісти, експерти, громадські активісти та й пересічні громадяни мають у своєму розпорядженні значно більше можливостей зазирнути за лаштунки влади. І чимало громадських організацій прагнуть підвищити рівень обізнаності суспільства з тими чи іншими аспектами діяльності влади, відкриваючи громадянам весь «блиск та злиденність» владного задзеркалля.
Храм, квиток у космос і годинник від Святого Миколая: декларації, які здивували УкраїнуГодинник Парасюка від Святого Миколая, квиток у космос Філатова та храм Матвієнка – «Слово і Діло» зібрало найвідоміші декларації українських чиновників.
На жаль, відчутний поступ на шляху до підвищення рівня транспарентності влади поки що не спричинив аналогічного прогресу в питаннях підзвітності та відповідальності влади. Діяльність громадської організації та аналітичного порталу «Слово і Діло» спрямована якраз на те, щоб сприяти підвищенню рівня відповідальності політиків і політичних сил.
Як це працює?
Щодня активісти, експерти й аналітики громадської організації систематично відстежують та фіксують обіцянки політиків – Президента, прем’єр-міністра України, міністрів, народних депутатів, керівників ОДА, мерів обласних центрів і столиці, інших посадових осіб (до цього списку входить і генеральний прокурор, і директор НАБУ і багато інших). Загалом у базі зафіксовані понад 40 тисяч обіцянок, що належать вітчизняним політикам як загальнонаціонального, так і регіонального рівнів.
Губернаторство Саакашвілі в цифрах і фактахНа посаді голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі виконав 14 обіцянок із 34.
Наразі експерти організації використовують формальний, кількісний підхід до аналізу обіцянок, безвідносно до змісту обіцяного та оцінювання того, наскільки виконання тієї чи іншої обіцянки в принципі можливе в межах наявних владних повноважень. Наприклад, обіцянка Олега Ляшка відновити ядерний статус України не розглядається ані з точки зору принципової можливості її реалізації, ані під кутом її своєчасності та адекватності політичним реаліям. Втім, такий формально-кількісний підхід дозволяє формувати рейтинг відповідальності політиків. Сьогодні будь-хто може зайти на сайт і порівняти рівень відповідальності окремих українських політиків, представлений у вигляді діаграми, на якій відображена загальна кількість обіцянок політика, кількість виконаних, невиконаних обіцянок, а також обіцянки, які наразі не виконані політиком, але ще можуть бути реалізовані. Наприклад, обіцянка Петра Порошенка про те, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплатня в Україні становитиме 3200 гривень, вважається такою, що перебуває в процесі виконання, але 1 січня 2017 року вона отримає статус або «виконано», або «не виконано».
Тлумачимо правильно
Підраховуючи загальну кількість обіцянок та визначаючи відсоток виконаних і невиконаних зобов’язань, аналітичний портал «Слово і Діло» періодично готує рейтинги найбільш і найменш відповідальних політичних сил та політиків як загальнонаціонального масштабу, так і регіонального рівня.
Безумовно, такий кількісний підхід має певні обмеження, оскільки не зовсім коректно порівнювати, наприклад, виконану обіцянку народного депутата Юрія Солов’я відремонтувати дах у Снятинській школі імені Стефаника й невиконану обіцянку іншого народного депутата Юрія Рибчинського, котрий свого часу заявляв, що скасує пільги для всіх чиновників і максимально скоротить витрати на утримання органів влади.
Втім, мета «Слова і Діла» – не оцінювати обіцянки політиків, а привчати їх ставитися до своїх слів відповідальніше: тобто, або не роздавати порожніх обіцянок, які вони не здатні виконати; або ж мати мужність і чесність виконувати обіцяне.
Чи можлива поява нової політичної еліти без меліорації політичного болота в Україні?Політичний експерт Валентин Гладких спробував з’ясувати, чому при владі в Україні перебувають особи, що уособлюють найгірші людські вади.
Найцікавіше і найважливіше те, що останнім часом політики почали не лише помічати ці рейтинги, але й реагувати на них. Не в останню чергу це відбулося завдяки тому, що наразі журналісти дедалі частіше використовують дані, зібрані фахівцями громадської організації, які генерує аналітичний портал «Слово і Діло», доносячи їх до аудиторії – потенційних виборців політиків і політичних сил, чиї обіцянки так прискіпливо відстежуються.
Говорити про суттєве просування на шляху до підвищення відповідальності влади ще зарано. Але досвід роботи «Слова і Діла» свідчить, що спільними зусиллями активістів (які відстежують обіцянки політиків), експертів (які ці обіцянки аналізують). Журналістів (які доносять результати аналізу до громадян, чия думка як потенційних виборців критично важлива для політиків), можна змусити вітчизняних можновладців бути більш відповідальними.
Валентин Гладких, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»