Багатостраждальна боротьба з корупцією: чому нардепи взялися за закон про лобізм?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Протягом останнього місяця народні депутати внесли одразу два законопроекти щодо легалізації лобіювання державницьких рішень. Навряд чи причиною такої активності нардепів стало щире бажання розділити бізнес і владу.

Про це пише в ексклюзивному матеріалі «На сторожі чужих інтересів. Чи змінить легалізація лобізму українську політику?» для «Слова і Діла» політичний експерт Олександр Радчук.

«Драйвером подібних змін є аж ніяк не відповідний запит у суспільстві. Скоріше, йдеться про зобов’язання перед західними партнерами та заходи в контексті багатостраждальної боротьби з корупцією. Так, саме в Угоді про асоціацію з ЄС сказано про необхідність врегулювання лобістської діяльності в Україні. А вже в державній програмі з реалізації антикорупційної стратегії у 2015-2017 роках чітко вказано про розробку та запровадження відповідного законодавства», - розповідає політичний експерт.

Сказати, що в Україні немає лобізму як явища було б відвертою брехнею.

«Для українських реалій характерний не сам процес лобіювання, а безпосередній вплив зацікавлених груп на вирішення тих чи інших питань бізнесу шляхом безпосереднього впливу на політиків», - пояснює Радчук.

«Найчастіше політики-лобісти «заховані» в другому-третьому десятку виборчого списку партії. Що вище рейтинги політичної сили, то дорожче доводиться платити фінансово-промисловим групам за свого представника у прохідній частині списку. Але, як показує практика останніх 15-20 років, воно того варте», - міркує експерт.

Він зазначив, що цього року першою законопроект «Про лобізм» внесла група народних депутатів, наближених до бізнесмена Ігоря Коломойського та його політичної сили «Укроп».

На його погляд, в тому, що лобізм може бути закріплений законодавчо, є хороший сигнал для тих компаній і груп інтересів, які раніше не мали безпосереднього доступу до великої політики.

«Виразниками великих фінансово-промислових груп були самі нардепи, що було досить зручно і з точки зору ведення бізнесу: таким чином закріплювалося певне монопольне становище в тій чи іншій галузі економіки. Або, наприклад, основні гравці могли без сторонніх партнерів розділити між 3-4 основними учасниками 80% частки ринку в певній галузі. Решта 20% і були полем для конкуренції всіх інших», - констатує він.

Однак закон про лобізм не вирішить проблеми впливу та продавлювання інтересів.

«Якщо бізнес і професійні компанії-лобісти можуть бути зацікавлені в подібних нововведеннях, то якраз політичні гравці будуть чинити істотний опір», - резюмував він.

Детальніше читайте в матеріалі «На сторожі чужих інтересів. Чи змінить легалізація лобізму українську політику?»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: