Цими вихідними громадяни Грузії обирали новий парламент. Головна інтрига виборчих перегонів стосувалася можливості повернення фактичного лідера опозиційної сили «Єдиний національний рух» Міхеіла Саакашвілі до грузинської великої політики. В контексті українських реалій це означало б його ймовірну відставку з посади голови Одеської обласної державної адміністрації та від’їзд на батьківщину.
Разом з екс-президентом до Грузії могла б повернутися і його «команда реформаторів», яка останні 2 роки допомагає українським політикам здійснювати довгоочікувані зміни в нашій державі. Наскільки був успішним грузинський досвід в українських реаліях – питання дискусійне. Втім, поразка партії ЄНР (неофіційним лідером якої є Саакашвілі) на виборах у Грузії ставить перед ним та його командою нові виклики.
Програш в Грузії
За даними підрахунку 99% бюлетенів у всій країні, правляча партія «Грузинська мрія» вже набрала близько 48,6% голосів, тоді як опозиційний ЄНР – 27%.
Саакашвілі повернеться в Грузію лише на посаду президента або прем'єра – експертПолітолог проаналізував ситуацію навколо виборів у Грузії та ймовірність повернення Міхеіла Саакашвілі на батьківщину.
Міхеіл Саакашвілі вже звернувся до своїх прибічників із закликом «захистити кожен голос і кожен протокол», аби не допустити фальсифікацій. Втім, результат ЄНР та розрив із фаворитом перегонів більш ніж удвічі свідчить про непопулярність партії Саакашвілі в Грузії. З такими вихідними даними захищати результат, як правило, марно. До того ж, забезпечити таку кількість фальсифікацій навіть за 100% адмінресурсу та впливу на виборчі комісії було б важко навіть у найбільш недемократичних країнах.
Це вже друге фіаско ЄНР та Міхеіла Саакашвілі поспіль. У 2012 році ЄНР також посів друге місце, проте ще не з таким провальним результатом: соратники екс-президента Грузії отримали 40,3% підтримки виборців, а це 33 місця за партійними списками. Більше того, за мажоритарними округами вдалося отримати другий результат та завоювати ще 34 мандати. Таким чином, ЄНР отримав другу за чисельністю фракцію в 67 депутатів, тоді як правляча партія «Грузинська мрія» – 83 мандати.
Як і 4 роки тому, мажоритарна складова може врятувати ситуацію. Саме завдяки змішаній системі виборів шанси на перемогу в представників ЄНР ще залишаються. Втім, на думку експертів, суттєво перевершити партійний результат навряд чи вдасться.
Посада без перспектив
Найголовніше, в чому не вдалося переконати своїх прибічників політичній силі Міхеіла Саакашвілі, це не просто здатність до реформаторських кроків, а до стабільного розвитку того, що вже вдалося створити в Грузії. До того ж, ЄНР будував свою виборчу агітацію на ностальгійних гаслах: мовляв, згадайте, як було добре за Саакашвілі. Натомість запропонувати нове бачення Грузії соратники Саакашвілі не спромоглися.
Попри те, що більшість населення Грузії бажає голосувати за проєвропейський вектор розвитку країни, для багатьох актуальним залишається питання стабільних відносин із Росією. Тобто вони не бажають чергового загострення військових дій та виникнення нових конфліктів на території Грузії.
Експерт: Саакашвілі доведеться вибирати – бути губернатором чи піти до нової політсилиПолітолог прокоментував ініціативу Давида Сакварелідзе створити нову політпартію та розповів, які перспективи можуть бути у нового проекту.
Сам Саакашвілі також опинився в незручному становищі. Ще на початку минулого тижня він заявляв про своє можливе повернення до Грузії в разі виграшу його партії. А вже наприкінці тижня його заяви були зовсім іншими. «У мене великі плани в Україні. Я сюди не просто так приїхав, я ж не якийсь гастролер. Тому я не вважаю, що маю полишити поле битви тут», – заявив голова Одеської ОДА в одному зі своїх інтерв’ю.
Його соратники також висловлювали припущення, що можуть залишити «реформаторські потуги» в Україні й разом зі своїм лідером розпочати чергову відбудову Грузії.
Однозначно, нинішня посада голови Одеської ОДА для Саакашвілі не додає жодних майбутніх політичних перспектив ані в рамках української політики, ані в разі повернення до Грузії. До того ж, окрім гучних заяв, справді реформувати життя області грузинському лідеру вдається вкрай складно. Поки що в процесі виконання залишаються 13 обіцянок політика, ще 14 – вдалося виконати, а 5 – провалити.
Експерти переконані: саме відсутність серйозного прориву в реформах в Україні та медійна втома від заяв очільника Одещини вплинули й на рейтинги його політичної сили на останніх парламентських виборах у Грузії. Як далі рухатися Саакашвілі в нинішніх політичних реаліях, не зовсім зрозуміло. Адже в Україні він так і не здобув суттєвої підтримки серед громадян, тоді як в Грузії його вплив дедалі слабшає.
Антикорупційний провал
Ще навесні в опитувальниках більшості соціологічних служб щодо електоральних уподобань українців була нова партія з умовною назвою «політична сила Саакашвілі». Потім були гучні організаційні маневри «Руху за очищення», ключовим меседжем якого була поява нового майданчика для об’єднання всіх бажаючих із метою системної боротьби з корупцією. Втім, після проведення кількох масштабних форумів по всій Україні далі намірів змінювати політичний ландшафт справа не пішла.
Порошенко не буде «наступати» на Саакашвілі, але й допомагати не стане – експертПолітолог прокоментував можливі кадрові зміни в Одесі в зв'язку з формуванням нового Кабміну.
Саме втрата часу стала серйозною помилкою Міхеіла Саакашвілі на шляху до створення потужної політичної сили. Ще один фактор – це його власні амбіції. Нікого іншого на чолі партії, крім себе, екс-президент Грузії не визнавав. Справді, за масштабами особистості, зрівнятися із Саакашвілі в новому русі не було кому. Тож, за логікою, й претендувати на перше місце – також. Однак саме більшість учасників форумів наголошували на необхідності створення партії не лідерського типу, а політичної сили на засадах співголовування кількох авторитетних політиків.
Ще на початку березня цього року за політичну партію, яку міг очолити Міхеіл Саакашвілі, були готові віддати свої голоси від 6 до 8% опитаних респондентів. Втім, після зволікання зі створенням партії «Рух за очищення» формально розділився на 2 частини. Відповідно підтримка громадян антикорупційних ідей вже вкотре розпорошилася між декількома політичними проектами.
Надія на нову політичну партію?
Розчарування діями грузинської «команди реформаторів» посилилися й серйозними протиріччями у відносинах із чинною владою. Адже саме Президент Петро Порошенко й був основним провайдером появи свого давнього соратника Міхеіла Саакашвілі у великій українській політиці.
Форум партійної надії: як боротьба з корупцією стає національною ідеєюМетою організації форуму було не що інше, як формування прототипу, моделювання політичної сили. Потрібно було визначити рівень сприйняття основних спікерів, бажання людей об’єднуватися довкола ідеї боротьби з корупцією, рівнем можливого залучення коштів.
Сам Саакашвілі, хоча відносини з Порошенком й похолоднішали, й досі поводиться досить обережно в своїй риториці щодо дій нинішньої влади. Це, зокрема, зумовлено його формальною посадою. Однак саме така невиразна політична позиція, невизначеність Саакашвілі й найбільше дратує українського виборця.
Частина соратників голови Одеської ОДА – екс-заступники генпрокурора Віталій Касько та Давид Сакварелідзе, а також низка інших політиків таки оголосили про створення нової партії «Хвиля» в липні цього року. Втім, медійного ефекту для набуття більшого електорального впливу політичній силі навряд чи вдасться досягти без участі в проекті самого Міхеіла Саакашвілі. Тож нині, після поразки в рідній Грузії, йому доведеться зробити непростий вибір, який, напевне, визначить усю подальшу політичну долю. Альтернатив небагато: або розпочати справжню опозиційну діяльність до чинної влади в Україні, або розпочати все заново у Грузії – вже в новому амплуа.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»