«Закон Савченко»: як система виконання покарань позбавляється засуджених

Ухвалений 26 листопада 2015 року закон «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом терміну попереднього ув'язнення до терміну покарання», більш відомий як «закон Савченко», є однією з найбільш дискусійних законодавчих норм, проголосованих чинним парламентом. Ініціатори законопроекту (Надія Савченко, Андрій Кожем’якін, Леонід Ємець та ще низка нардепів), подаючи його до Ради, мали благородну мету. Йшлося, по-перше, про відновлення прав людей, що зазнали обмежень під час перебування під вартою до винесення рішення суду, та зменшення терміну їх утримання за ґратами, по-друге, про економію бюджетних коштів за рахунок скорочення кількості людей у в’язницях.

Таких і справді в Україні було чимало. До прикладу, на початку 2012 року в установах кримінально-виконавчої системи перебували понад 154 тис. осіб. Із року в рік цей показник зменшувався, аж поки на початку 2016-го не сягнув позначки в майже 70 тис. Нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що за 8 місяців поточного року, згідно із «законом Савченко», на волю вийшли 8,2 тис. засуджених, 785 яз яких уже встигли здійснити повторні злочини: 22 – скоїли навмисні вбивства, 18 – уже звинувачуються в завданні тілесних ушкоджень, 10 – у зґвалтуваннях, 131 – у пограбуванні, 66 – у збройних розбоях.

Така статистика наштовхнула суспільство на думку про те, що, можливо, з-під варти виходять не ті люди, себто, що в законі є корупційна складова. Так, наприклад, у Transparency International Ukraine порахували, що завдяки «закону Савченко» були звільнені близько 900 осіб, засуджених за навмисні вбивства, і ще приблизно 100 – за зґвалтування. При цьому завдяки гуманізації законодавства термін ув’язнення для кожного з них скоротився майже на 2 роки. Тобто, якщо середній термін ув’язнення за ці злочини складав приблизно 11 років, то завдяки перерахунку він скоротився на 1 рік і 8 місяців. Проте варто розуміти, що звільнення не відбуваються автоматично: відповідні рішення щодо кожного ув’язненого ухвалюють, відповідно до територіальної юрисдикції, місцеві суди, а самі списки людей, що заслуговують на скорочення терміну, направляють до судів адміністрації виправних колоній.

При цьому, за даними організації, окремі суди виявили особливу старанність у звільненні ув’язнених. Так, наприклад, Богунський районний суд Житомира за цей час достроково звільнив 40 убивць і ґватлівників, Придніпровський райсуд Черкас – 34, Гусятинський райсуд Тернопільської області – 33. Всім злочинцям, чиї справи розглядали ці суди, зняли не менше 1 року й 5 місяців, а то й понад 2 роки.

Нагадаємо, 5 жовтня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради зміни до «закону Савченко». Сама Савченко раніше розкритикувала прагнення уряду й колег змінити її закон.