День вчителя: чого чекати українським освітянам від політиків?

Напередодні професійного свята працівників освіти – Дня вчителя, що цьогоріч відзначається в Україні 2 жовтня, Слово і Діло вирішило нагадати політикам, що вони наобіцяли українським освітянам.
День вчителя в УкраїніФото: ukranews.com

День учителя, або День працівників освіти в Україні традиційно святкують у першу неділю жовтня. Цьогоріч він припадає на 2 жовтня. Це свято на теренах нашої країни почали відзначати ще за радянських часів – із 1965 року, однак законодавчо воно було закріплене Постановою Президії Верховної Ради Радянського Союзу «Про святкові і пам'ятні дати» у 1980 році. У незалежній Україні вирішили не порушувати традиції святкування Дня вчителя у першу неділю жовтня, повторно закріпивши за святом цю дату указом Президента в 1994 році. До речі, українське професійне свято працівників освіти майже збігається з відповідним міжнародним, що, за рішенням ЮНЕСКО, відзначається 5 жовтня.

За останні десятиліття специфіка професії, як і образ вчителя, зазнали чималих метаморфоз. Частково це спричинено політикою держави: державні мужі, хоча й полюбляють повторювати, що учитель – одна з найважливіших та найповажніших професій, а розвиток освіти є пріоритетом їхньої роботи, проте власних дітей чомусь відправляють на навчання за кордон, чи, в кращому випадку, до престижних платних навчальних закладів… Тим часом визначення «бюджетник» – наче карма для більшості працівників освіти, які вимушені або працювати на голому ентузіазмі, або шукати додаткових джерел доходів.

Фінансування освіти як улюблена обіцянка політиків

Оксана СироїдЗаступник Голови Верховної Ради України
Сироїд пообіцяла домогтись підвищення заробітної плати вчителямСказано 20 вересня 2014 р.Статус обіцянки: У процесі

Для будь-якої політичної сили чи окремо взятого політика невключення до своєї передвиборчої програми пункту про збільшення фінансування освіти і, особливо, про збільшення зарплат учителям – наче ознака несмаку. В архіві «Слова і Діла» такі обіцянки практично у кожного державного діяча. Як вони виконуються? На жаль, більшість із них або ще не реалізовані, або виконані формально.

Зі статусом «у процесі виконання» перебувають нині обіцянки представників «Самопомочі» Оксани Сироїд та Єгора Соболєва, які напередодні парламентських виборів запевняли, що доб’ються підвищення заробітної плати вчителям. Необхідний мінімум для цього вони зробили – проголосували за зміни до Держбюджету, що передбачають поетапне підвищення зарплат учителів у 2016 році. Підсумок виконання цих обіцянок буде підведений наприкінці року, проте, попри позитивну динаміку, передбачене державою підвищення навряд чи можна назвати рятівною соломинкою для освітян, враховуючи інфляцію…

Дещо суттєвішу допомогу працівникам освіти пообіцяв політичний наставник Сироїд і Соболєва, мер Львова Андрій Садовий. У презентованій 2015 року програмі «Львів 2020» він заявив, що буде додатково фінансово підтримувати вчителів за допомогою спеціальних щорічних доплат. Імовірно, йшлося про програму «Успішний вчитель», що передбачає проведення конкурсу серед освітян, переможці якого отримують із бюджету міста одноразову грошову винагороду в розмірі 25 тис. грн. У 2016 році на реалізацію цієї програми передбачено 3,184 млн грн.

Володимир ГройсманПрем'єр-міністр України
Гройсман обіцяє з 2017 року збільшити фінансування освітиСказано 1 вересня 2016 р.Статус обіцянки: У процесі

Домагатися збільшення видатків на освіту обіцяли і в інших політичних силах. Наприклад, у «Радикальній партії», у чому запевнив її лідер Олег Ляшко на початку вересня. А в «Опозиційному блоці» взагалі заявили, що не голосуватимуть за бюджет на наступний рік, якщо він передбачатиме скорочення видатків на освіту. Втім, якщо прем’єр-міністр Володимир Гройсман виконає свої обіцянки щодо збільшення фінансування освіти у 2017 році, а також підвищення зарплат педагогам, то підопічним Юрія Бойка таки доведеться підтримати запропонований урядом головний кошторис країни на наступний рік. Звісно, якщо вони не знайдуть іншого приводу для бойкоту.

Перетворення кількості на якість

Ще одним кроком, що може вплинути на роботу вчителів, є реформування самої системи навчальних закладів. Мова йде і про школи, і про середні та вищі навчальні заклади. Так, міністр освіти Лілія Гриневич уже виконала свою обіцянку про запуск в Україні 139 опорних шкіл (насправді їх запрацювало навіть більше – 144). Також вона пообіцяла скоротити кількість вищих навчальних закладів у країні. Взагалі тенденція до зменшення кількості ВНЗ простежується в обіцянках багатьох політиків. Наприклад – у колеги Гриневич по Кабміну Арсена Авакова. Він, зокрема, пообіцяв, що скоротить кількість поліцейських вишів. Очевидно, їхні функції має на себе перебрати обіцяна головою Нацполіції Хатією Деканоїдзе поліцейська академія. А от проти такого підходу виступила низка місцевих керівників. Наприклад – голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який пообіцяв, що у 2016 році в його області скорочення освітніх закладів не буде.

Безкоштовна освіта в Європі: що потрібно знати?«Слово і Діло» вирішило показати на інфографіці, що потрібно знати щодо можливого навчання в Європі.

Активно ведуться розмови і про зміни в самій системі освіти. Наприклад – про запровадження 12-річної школи, про що вже неодноразово заявляли політики, що мають стосунок до цієї сфери, у тому числі – Гриневич. Вона заявила, що 12-річний термін навчання в школі буде запроваджений із 2018 року. Крім того, школи до того часу отримають, за її словами, нові апробовані програми, а старша школа буде розділена на профільний та академічний напрямки. А віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, своєю чергою, запевнив, що кількість годин викладання українознавчих дисциплін буде збільшено. При цьому, світ уже побачили обіцяні Гриневич методичні рекомендації щодо навчального процесу у школах.

Лілія ГриневичМіністр освіти і науки України
Гриневич має намір запровадити 12-річну школу з осені 2018 рокуСказано 23 квітня 2016 р.Статус обіцянки: У процесі

Ведеться робота й по інших напрямках, зокрема, у регіонах. Так, «Слово і Діло» зафіксувало на диво багато обіцянок представників місцевої влади, що стосуються патріотичної освіти, надбавок учителям із місцевих бюджетів, розширення можливостей для освіти дітям з особливими потребами, чимало з яких уже отримали статус «виконано».

Так, голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, як і обіцяв, провів конкурси на посади директорів і вчителів опорних шкіл та забезпечив для них подвійний рівень заробітної плати. Мер Вінниці Сергій Моргунов виконав свою обіцянку щодо розвитку інклюзивної освіти, а міський голова Дніпра Борис Філатов вжив обіцяних заходів для ліквідації шкільних поборів.

Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» аналізувало готовність українських високопосадовців до навчального року через призму їхніх обіцянок напередодні 1 вересня.