Одіозні працівники Феміди: чи залишать «суддів Майдану» на службі у нинішньої влади?

Юлія Кириченкоексперт Центру політико-правових реформ

Рада насправді не мала проводити ніякого позачергового засідання, тому що часу було вдосталь.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, аналізуючи ситуацію зі звільненням одіозних суддів.

«Вирішити питання щодо всіх суддів-пятирічок й розставити крапки над «і» потрібно до 30 вересня, тому що набувають чинності конституційні зміни в частині правосуддя й тоді вже постає питання, що вони йдуть поза конкурсом. Відповідно, це нерівні умови, оскільки для інших діятиме процедура конкурсу, прописана в новій редакції про судоустрій та статус суддів», – розповідає Кириченко.

«Цього разу вийшло так, що активізувалася громадськість. Питання стояло що близько 700 суддів-п'ятирічок. У громадськості був список «суддів Майдану», до яких були претензії», – констатувала експерт.

Парламент хотів самоусунутися від цього, була певна позиція АП, яка хоче впливати на рішення через Вищу раду правосуддя.

Зараз, за її словами, якщо не знайдуть голосів, то процедура буде такою ж, як якби парламент взагалі не розглянув постанову.

«Голосів не знаходять, судді йдуть на переатестацію, далі йдуть до Вищу раду правосуддя й уже ця Рада або подасть подання Президенту щодо їх безстрокового призначення, або не подасть. Відповідним чином президент видасть указ», – проаналізувала Юлія Кириченко.

Нагадаємо, 2 червня Верховна Рада внесла до Конституції зміни в частині правосуддя, які передбачають створення Вищої ради правосуддя. Ці зміни набудуть чинності 30 вересня.