Українська поліція хвора. Діагноз: недовіра?

Читать на русском
Максим Кречетовжурналіст, блогер

Читати стрічки соцмереж цієї неділі мені вперше було по-справжньому страшно. Сотні чоловіків та жінок вимагали крові! Не в переносному сенсі, а в прямому! Безперечно, вбивця поліцейських у Дніпрі заслуговує найсуворішого покарання, але вимагати зарізати його під час операції, не робити операцію взагалі, а також вбити його без суду й слідства під час затримання – це дуже далеко за межею добра й зла. Адже вимагали цієї середньовічної дикості не лише симпатики поліції, що захлинаються пафосом, та армія ботів, але навіть і високопоставлені поліцейські, як, наприклад, начальник поліції Донецької області В'ячеслав Аброськін! А за коректну критику він одразу ж блокував коментаторів – ну звичайно, адже його пост із вимогою «кінчити» підозрюваного при затриманні лайкнув сам міністр внутрішніх справ...

Українська поліція тяжко хвора. Але її керівництво та піарники намагаються обдурити суспільство, перекладаючи вину за це на кого завгодно, крім самих себе. Наприклад, у тому, що двоє озброєних поліцейських не впоралися з одним злочинцем соцмережі звинуватили... мажорів, які, бачте, «зашугали» поліцейських до того, що вони бояться застосовувати зброю. Неймовірно шкода, що загинули двоє молодих поліцейських, дуже боляче за їхніх рідних та особливо за дітей загиблих, але ж брехня про причини трагедії не воскресить їх, а лише поставить під загрозу життя багатьох інших служителів правопорядку.

Без гальм

Після трагедії в Кривому Озері на Миколаївщині, коли поліцейські жорстоко вбили беззбройного й скутого наручниками чоловіка, терміново потрібна була історія, яка б перекрила той негатив. Дуже шкода, що відповідна історія незабаром і відбулася в Дніпрі – з людськими жертвами. Але очевидно, що «блогерська сотня» симпатиків поліції та армія ботів були готові, а кампанія з героїзації щойно вбитих була настільки агресивною та супроводжувалася такими кровожерливими закликами, що лише очорнила пам'ять загиблих. Непоодинокими були навіть вимоги видати вбивцю родичам загиблих «на розтерзання». Крім того, в якийсь момент у соцмережах запустили тезу про те, що жінка-поліцейська Ольга Макаренко все ж нібито зробила що могла для затримання злочинця, поранила його, тобто загинула недарма. Але офіційний представник МВС Артем Шевченко в своєму акаунті Facebook визнав (до його честі): поранив нападника Олександра Пугачова поліцейський Артем Кутушев, який незабаром і загинув від його куль.

Щоб закрити морально-етичний аспект реакції соцмереж на дніпровську трагедію, потрібно сказати й про те, що були там і відверто злорадні відгуки аж до «так їм і треба». Довго обговорювати тут нічого – таке могли написати лише особи, які остаточно втратили людське обличчя. Недалеко від них пішли й ті антиукраїнські політики, які провину за те, що сталося, намагалися покласти на міського голову Дніпра Бориса Філатова. Логіка «залізна»: нинішній мер, а тоді заступник губернатора, підтримував добровольчі батальйони на початку російсько-терористичної агресії, а значить, і винен у трагедії, оскільки вбивця – колишній боєць скандально відомого батальйону «Торнадо». Причому це пишуть вірні слуги президента-втікача Януковича, який чимало постарався, щоб агресія відбулася й Україна була до цього максимально не готова. Залишимо таке лицемірство без коментарів. Загальне ж резюме таке: більшість коментаторів трагедії в соцмережах зірвалися з гальм, а голос тих, хто закликав вчинити з підозрюваним за законом, розібратися в причинах того, як таке стало можливим, звучав набагато тихіше злісних криків. Якщо припустити, що соцмережі презентують реальні настрої в суспільстві, то доведеться зробити сумний висновок: воно також дуже нездорове. Добре було б дізнатися від соціологів, що поза мережами українці міркують все-таки куди більш доцільно.

Немовля виплеснули

«Не люстрація, а кастрація», – так про реформу МВС кажуть багато колишніх міліціонерів. «Стара» міліція нікуди не годилася в плані порядків, які там панували, тут годі й казати, але навіть у тій корумпованій системі було більш ніж достатньо професіоналів. Проте їх досвід сьогодні не затребуваний, хоча Національна поліція насправді гостро його потребує. Немає сенсу вкотре докладно писати про те, що два місяці на підготовку патрульного – це не просто мало, це взагалі ніщо. Нові поліцейські в Дніпрі, на превеликий жаль, загинули тому, що не мали уявлення про алгоритм дій у небезпечній ситуації, але ж їхня робота пов'язана з постійним ризиком! Загиблі – герої тому, що не втекли від злочинця, а перед тим відмовилися «вирішити питання», тобто не взяли хабар. Але чесності й одного лише бажання виправити ситуацію в країні абсолютно недостатньо для того, щоб це зробити. Дніпро, по суті, прифронтове місто і більшою мірою, ніж інші регіони, затоплений зброєю із «зони АТО» й відморозками, які не зупиняються перед вбивством. Так тим більше: чому ж тамтешня поліція не має в більшості своїй бойового досвіду і не навчена правилам безпеки?!

Керівництво Нацполіції на закиди відповідає взаємовиключними тезами на зразок «не ви платили за підготовку патрульних, а західні партнери – так і не вам їх критикувати» та «нам катастрофічно не вистачає грошей на якісну підготовку нових поліцейських». Як це зрозуміти? Хто постійно винен у проблемах поліцейських, окрім них самих? Зарубіжні партнери, українські платники податків? Хто розбив більше двох сотень дарованих автомобілів? Хто не знає елементарних норм законів, навіть «рідного» для них закону про поліцію? Коли днями я вказав патрульному на те, що спецтранспорт припаркувався на пішохідному переході та заважає людям, то він... почав вимагати у мене спочатку пред'явити довідку про сплату податків, а водієві він навіть зауваження не зробив. І хто тепер буде розслідувати дніпровську трагедію? Найімовірніше, прокуратура. А ось поліція їм мало чим зможе допомогти: карному розшуку та слідчому поліції зробили такі крихітні зарплати (особливо порівняно з новими патрульними), що професіоналам, які не беруть хабарі, там просто немає чого робити. А додамо до цього ліквідацію, зокрема, управлінь із боротьби з організованою злочинністю в рамках «реформи». Хіба не очевидна відповідь на питання про те, чому в нас рівень злочинності повернувся до показників 90-х років? Питання в іншому: а може комусь такий стан речей вигідний?...

Поліцейський тупик

«Ми почали переатестацію й мене мало не розіп'яли, що «ви виганяєте професіоналів». Потрібне очищення поліції. Іншого шляху в нас немає. Але найголовніше, хочу сказати про велику проблему Нацполіції: в нас кадровий голод. У нас немає професіоналів. І ніхто про це не подумав протягом десятиліть. Немає людей, які керуватимуть», – заявила 21 вересня в ході засідання комітету Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР України глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе. Що?! А як же школи міліції та інститути академією внутрішніх справ? Так у нас чисельність міліції була близько мільйона – набагато більше, ніж армія! «Уже Нацполіція без зарплати, без мотивації стає аморфною масою, яка реально нічого не може робити. Тому що поліцейського поб'ють і потім цього лиходія відпустять», – продовжувала пані Хатія... Про що йдеться взагалі? Хто це побив поліцейського й кого це випустили, та так, що у всієї поліції раптом опустилися руки? До речі, в тому ж Дніпрі нещодавно поліцейські побили батьків на очах у дітей і ніхто за це не відповів – це як називається? І що значить «без зарплати»? Проїли бюджет завчасно? Або досить виділили грошей на поліцію в Бюджеті? Але тоді чому інформацією про це розродилися лише після завершення 9 місяців із початку року? Наступна неймовірна заява глави Нацполіції: зростання злочинності на 23% пояснюється тим, що народ, виявляється, біднішає! «Чому ми такі бідні – бо дурні, а чому такі дурні? Бо бідні», – ось приблизно такий діагноз озвучила Хатія Деканоїдзе парламентарям і продовжила звинувачувати в бідах поліції на цей раз вже депутатів: законів, бачте, не вистачає.

А тепер про закони детальніше. Два роки тому міністр внутрішніх справ Арсен Аваков представив концепцію реформування МВС, яка мала відбутися в два етапи. Минулого року мали перетворити апарат і структуру Міністерства, перейменувати міліцію в поліцію, підпорядкувати їй рятувальників та Міграційну службу.

А ось цього року, згідно з планами міністра, мали бути ухвалені закони, які регламентують діяльність МВС, і мала завершитися структуризація відомства. Де це все? Який із потрібних законів парламент не ухвалив? УБОЗ депутати ліквідували ще давно, згідно з урядовим законопроектом. У небуття пішли також ветеринарна, транспортна міліція та міліція у справах неповнолітніх. Замість силових спецгруп різних управлінь, які називали «зоопарком» («Гепард», «Кобра», «Сокіл», «Беркут», «Грифон»), мав бути створений єдиний спецпідрозділ: де він? І хто в цьому винен? Міністр внутрішніх справ на засідання профільного комітету 21 вересня, до речі, не з'явився – «віддувалася» лише пані Деканоїдзе та обласні начальники поліції. Зате тепер, на хвилі суспільних настроїв, міністр вимагає на своїй сторінці в Facebook: «Презумпція правоти поліцейського (спочатку підкоряйся – потім оскаржуй) – один з інструментів побудови системи колективної внутрішньої безпеки! У пакеті законодавчих ініціатив щодо гарантування безпеки, що готується до внесення до парламенту, МВС буде пропонувати парламентарям імплементувати цю норму в законодавчому полі». Скільки років ще будуть нібито готуватися, але не потрапляти до ВР такі «пакети»? А після ухвалення окремих законів хто відповідатиме за їх невиконання? Як завжди – суспільство та рядові поліцейські? Поки ж ми змушені читати про нові плани міністра Авакова. За два з половиною роки «рішучих реформ» він написав у понеділок, 26 вересня: «Поліція, що змінюється та реформується, повинна й буде отримувати і більше прав, і більше довіри суспільства. Іншого шляху побудови ефективної правоохоронної системи немає. Потрібно вдосконалювати й поліцейські сили, розширюючи їх рівень як компетентності, так і відповідальності за забезпечення свобод кожного. Розширюючи апріорі рівень довіри». Арсене Борисовичу, а ви не в курсі, що в суспільстві панує вже небувалий правовий нігілізм і недовіра до всіх і вся? Запасу міцності майже не залишилося – суспільство максимально роз'єднане. Або все йде за планом, панове правителі? Хто ж нам озвучить цей – справжній – план? Пан Аваков у себе в Facebook?

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: