Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Політичні експерти з групи Левіафан підготували традиційний огляд законопроектів, над якими парламент працюватиме протягом поточного пленарного тижня.

Не так давно місія Європарламенту під керівництвом Пета Кокса проводила аналіз діяльності українського Парламенту VIII скликання. На думку експертів місії, Рада стала поступово втрачати конституційну ідею єдиного законодавчого органу й перетворюється на «слабкий інститут державної влади», переобтяжений величезною кількістю законопроектів, дуже близьких за змістом і значенням до того, що називають законодавчим сміттям.

І проблема не тільки в якості та кількості розроблюваних законодавчих актів, нескінченних змінах до них, але і в ефективності їх розгляду, проходженні, ухваленні, в тому числі – і в сесійній роботі парламентарів у широкому розумінні даного етапу. Прикро, але якщо вектор розвитку ситуації не зміниться, незабаром країна може зіткнутися з поширенням у суспільстві ідей правового нігілізму й заперечення соціальної ролі права як базового інструменту регулювання суспільних правовідносин. Наслідки цього явища, на жаль, не обіцяють нічого позитивного.

Засідання Верховної Ради. Онлайн-трансляціяСьогодні в українському парламенті пройде чергове пленарне засідання, на якому розглянуть низку законодавчих ініціатив.

Отже, висновки зроблені, рекомендації направлені, але чи буде проведена робота над помилками? Анонсований проект тижневого плану роботи парламенту із розкладом пленарних засідань свідчить, що вкотре наші народні обранці будуть боротися швидше за кількість, але не за якість законодавчих актів. Можливо саме цим пояснюється те, що запропонований тижневий план роботи ледве розмістився в документі на 7 сторінок. Вважаємо раціональним звернути увагу на найбільш резонансні на думку редакції документи, включені до цього плану.

Державний бюджет

Головним трендом цього тижня має стати проект закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік», який все ж було внесено минулого тижня до парламенту.

Попри всі запевнення Президента в тому, що Державний бюджет-2017 буде соціальним, на жаль, він таким не є. Більше того, якщо буде ухвалений законопроект №5130, яким передбачено ряд заходів із зменшення навантаження соціальних виплат на витратну частину Бюджету. Якщо зупинитися на цьому більш детально, то, як це часто буває, Державний бюджет знову планується дефіцитним. Дефіцит Бюджету має складати 69 млрд грн.

Попри всю розрекламованість спецконфіскації, та заяви пані Чорновол, що вона дасть державі 50 мільярдів гривень, люди, що планували Бюджет, виявилися більш прагматичними, а тому заклали до статті про повернення активів лише 10,5 млрд грн.

Стало відомо, на скільки збільшиться прожитковий мінімум у 2017 роціПрожитковий мінімум до кінця 2017 року буде складати 1700 грн, а мінімальна пенсія буде – 1373 гривень.

Ріст ВВП має становити 3%, хоча ці дані є відносно завищеними, адже МВФ прогнозує для України ріст на рівні 2,5%, Всесвітній банк – 2%, інвестбанк GoldmanSachs – 1,5%. Також нереалістичним виглядає прогноз утримання гривні на рівні 27,8 грн/долл. Більш схожим на правду є прогноз GoldmanSachs – 30 грн/долл.

Мінімальна заробітна плата, а відповідно – і пенсія та інші соціальні виплати збільшаться на 10%. Але суттєвого покращення життя українців не очікувати не варто, адже цей ріст, швидше за все, буде розмитий інфляцією, що прогнозується на рівні 8,1%. А фактично вона буде становити не менше 11%.

Також планується наділити Кабінет Міністрів України можливістю в разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики більші за обсяги, встановлені законом про Державний бюджет, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом. Наслідком цього буде збільшення внутрішнього боргу (що є доволі небезпечною практикою для країни, фінанси якої й так перебувають у переддефолтному стані).

Економіка і тарифи

28 травня 2015 року Верховною Радою було зареєстровано поданий урядом Арсенія Яценюка законопроект №2966 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», який більше року припадав пилом у парламентських кабінетах, очікуючи внесення до зали. Документом пропонується законодавчо закріпити правовий статус цієї Комісії, її повноваження, економічну, політичну і фінансову незалежність при ухваленні рішень. Паралельно передбачається ціла низка змін до профільних актів чинного законодавства країни. В цілому, даний документ має внести більше ясності в законодавче регулювання даних питань.

З іншого боку, заслуговує на увагу точка зору експертів, які вважають, що хоча законопроект і має раціональне зерно, однак більш вдалим був би варіант комплексного підходу до цього питання з розробкою єдиного закону про державне регулювання на ринках енергетики та комунальних послуг із визначенням у ньому, в тому числі, вичерпного складу відповідних суб’єктів, їх статусу, функцій, повноважень, гарантій, принципів організації та діяльності. Та шанси на успіх законопроекту насправді не надто великі – особливо в контексті того, що парламентські комітети його положення визнали такими, що не відповідають нормам Конституції та містять корупціогенні фактори.

Данилюк анонсував скасування пенсійного збору з купівлі валютиКабінет міністрів України розглядає варіанти скасування збору до Пенсійного фонду з купівлі готівкової іноземної валюти в листопаді цього року.

Також Верховна Рада має на меті розглянгути базовий урядовий законопроект «Про ринок електричної енергії України» (№4493). Законопроект повністю змінює організацію ринку електроенергетики, зокрема, передбачається: організація ринку електричної енергії з наступних складових: двосторонні договори; ринок «на добу наперед»; внутрішньодобовий ринок; балансовий ринок; ринок допоміжних послуг; доповнення переліку учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу. Законопроект є комплексним, змістовним та потребує посиленої уваги як фахівців так і журналістів, представників мас-медіа. Країна може вже й не пережити появи чергового Мартиненка чи Бойка.

Далі за тематикою йдуть:

  • законопроект №0106 «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Основний кредит для аграрної галузі – Україна») між Україною та Європейським інвестиційним банком», внесений до парламенту за ініціативою Петра Порошенка. Документом пропонується ратифікувати текст Фінансової угоди між Україною та ЄІБ, підписаної 28 грудня 2015 року. Це має забезпечити нашій країні отримання чергового кредиту в розмірі 400 млн євро для фінансування аграрної галузі. Кредит надаватиметься частково окремими траншами в кількості до двадцяти одиниць, а сума кожного з них мінімально складатиме 10 млн євро. Для набрання Угодою чинності з боку України остаточну крапку повинні поставити депутати, ухваливши рішення про її ратифікацію. Однак не варто залишати поза увагою й той факт, що в даному випадку мова йде про зворотні кошти, надані в якості процентного кредиту, а не про безвідплатну фінансову допомогу.

  • законопроект №4550 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм)». Документ пропонує доповнити чинну редакцію закону двома поправками. По-перше, це запровадження державної підтримки будівництва доступного житла для військовослужбовців, працівників ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, осіб зі складу добровольчих формувань, та інших людей, які захищали Україну та брали безпосередню участь в АТО, перебуваючи в районах і в період її проведення. Ідея програми полягає у фінансуванні державою 50% вартості будівництва або придбання доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту. Другою частиною, пропонується збільшити з 3 до 10% річних процентну ставку фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла.

Децентралізувати не можна централізувати: огляд обіцянок політиківЯк українські політики виконували власні обіцянки щодо змін до Конституції в частині децентралізації.

І якщо перша частина змін не викликає критичних зауважень у експертів (були б тільки фінансові можливості для ефективної реалізації даної програми, позаяк вона має шанси поповнити щільні ряди програм, що були голосно задекларовані, проте так і не потрапили до практичної площини), то з другою все не так однозначно. Розробникам законопроекту варто було б уточнити, що нові умови пільгового кредитування не поширюватимуться на вже ухвалені угоди будівництва (придбання) доступного житла. В іншому випадку зміна суттєвих умов кредитування шляхом збільшення процентної ставки більш ніж у три рази істотно ускладнює життя й без того незаможних громадян-учасників держпрограми, що вирішили скористатись допомогою держави в житловому питані, та може стати причиною невиконання ними зобов’язань, оскільки такі умови не ґрунтуються на їх реальних доходах і можливостях.

Правоохоронний блок

Родзинкою цього пленарного тижня стане засідання Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, на який «на килим до депутатів» прийдуть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, голова Національної поліції Хатія Деконаїдзе та генпрокурор Юрій Луценко. Принаймні так хочуть депутати, аби заслухати їхні звіти щодо криміногенної ситуації в країні та розслідування резонансних злочинів. З практики можемо сказати, що пан Аваков, швидше а все, проігнорує цей захід, адже піаритись на чужому полі йому буде складно, натомість для Луценка цей комітет є «рідним» і він обов’язково скористається вигідним піар-майданчиком.

Крім засідань, правоохоронний блок представлений проектом закону №3719 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні». Проектом пропонуються зміни до КПК, які вводять ряд суттєвих заборон, що безперечно ускладнять життя слідчим. Серед них – заборона тимчасового вилучення електронних інформаційних систем та норма про те, що слідчі повинні будуть здійснювати лише копіювання інформаці. Також ускладнять застосування спецпідрозділів під час проведення обшуків (лише на підставі ухвали слідчого судді та лише за тяжкими й особливо тяжкими злочинами), спростять доступ адвоката до процесу обшуку тощо. МВС, СБУ та ГПУ в одностайно виступають проти цього законопроекту, тож ми маємо можливість перевірити, наскільки сильне лобі силовиків у парламенті.

Єврокомісія прогнозує зростання ВВП України на 2%Європейська комісія прогнозує зростання ВВП України на 2% в 2016 році та на 3% – до 2017 року.

Хвилинка лобізму

Народний депутат Олександр Кодола, відомий тим що за тисячу доларів може сплюндрувати честь будь-якого районного прокурора, вносить на розгляд парламенту «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» (№ 3696). З одного боку, законопроект направлений на забезпечення права громадян узаконити збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт об’єкти будівництва. А з іншого – є високий ризик, що даний законопроект буде застосовуватися для того, щоб вводити «потрібні» об'єкти, а звичайні громадяни знову не встигнуть ввести в експлуатацію свої будинки. Крім того, забудовники, зводячи об’єкт вищої категорії складності, через домовленість і корупцію посадових осіб матимуть можливість у документах вказати нижчий рівень, для того, щоб отримувати менше дозволів. Що переможе – антикорупційні ідеї, чи лобістських хист пана Кодоли – зможемо прослідкувати, увімкнувши пленарне засідання Верховної Ради в середу.

Подолання вето Президента

На цьому пленарному тижні на подолання вето Президента виносяться законопроекти №2406 («Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей»), №2676 («Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам», №1165 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами»), та №3868 («Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку»). Ми вже робили докладніший аналіз даних законодавих ініціатив, ознайомитися з ним можна в нашому огляді від 5 липня 2016 року.

Також із вето Президента у четвер до стін Ради України буде внесений законопроект № 4024 «Про внесення змін до додатків №3 та №7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг». Як можна зрозуміти з назви, документом пропонувалось надати додаткову субвенцію місцевим бюджетам на забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Петро Олексійович відповів лаконічно: «Грошей немає». Голосів для подолання вето Президента в залі також немає.

Блок недоробок

Наче невиконані шкільні домашні завдання, що були задані вчителями на літні канікули, переслідують наших народних обранців законопроекти, які вже традиційно перекочовують із одного порядку денного пленарного сесійного тижня в інший. І якщо спочатку здавалося, що основна причина відстрочки їх розгляду крилась у нестачі часу й відсутності бажання їх розглянути, то останнім часом стають усе популярнішими аргументи на користь версії про умисний саботаж їх ухвалення.

Мова йде про такі законопроекти:

  • №2297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень», який стосується законодавчого врегулювання акумулювання благодійних пожертв, що здійснюються за допомогою електронних пристроїв за допомогою sms-повідомлень. «Слово і Діло» приділяло увагу цьому документу в огляді законпроектів ще від 31 травня;

  • №3467 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень)». Законопроект нерозривно пов’язаний з останнім документом. Ця ініціатива звільняє вищезгадані sms-повідомлення від оподаткування як окремий вид благодійності. Очікується що це має сприяти популяризації та розвитку благодійної справи. Також передбачається звільнення оператора телекомунікаційних послуг від оподаткування податком на додану вартість операцій із надання послуг у частині опрацювання благодійного sms. Більше читайте в нашому матеріалі від 14 червня;

  • №3390 «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад». Автори документу пропонують наділити Кабмін, в разі зволікання обласних рад, можливістю визнати створені об’єднані територіальні громади, такими, що відповідають перспективному плану формування територій громад. Вони вважають, що, вплив органів місцевого самоврядування обласного рівня в ході реформи адміністративно-територіального устрою була переоцінена й тому потребує перегляду. Докладніше про це – в огляді від 6 вересня;

  • №3006 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли»,покликаний лібералізувати та пришвидшити процес визнання спадщини відумерлою (майном померлого, яке не перейшло до спадкоємців, або за відсутності спадкоємців, чи якщо жоден із них не прийняв спадок), не допустити занепад земельних ділянок та покращити інформаційну взаємодію між держаними інформаційними реєстрами. Докладніше – в матеріалі від 5 липня;

  • також народні обранці продовжують опікуватися долею телерадіомовлення й нарешті вносять до сесійної зали законопроект №3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні», покликаний суттєво збільшити (хоча, можливо, лише на папері) державну підтримку вітчизняного кінематографу. Більше про це читайте в нашому матеріалі від 6 вересня 2016 року.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»