Дорожнє беззаконня: чому українці не дбають про дотримання ПДР?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Останні півроку соціальні мережі рясніють гнівними постами про безлад на дорогах України. Більшість дописувачів, які мають великий стаж керування автівкою, справедливо відзначають погіршення стану речей із дотриманням водіями правил дорожнього руху.

Особливо гостро проблема постала у великих містах, де концентрується найбільша кількість транспортних засобів. Усю стурбованість та обурення добропорядних водіїв поділяють і в управлінні безпекою дорожнього руху, і в Нацполіції. Керманичі останньої разом із міністром внутрішніх справ уже майже рік обіцяють, що все зміниться разом із запровадженням системи відеофіксації порушень ПДР. Втім, ані експерти, ані пересічні учасники дорожнього руху поки що не поділяють їхнього оптимізму.

Зростання кількості ДТП

Показники аварійності на дорогах невпинно зростають. За сім місяців 2016 року було зареєстровано понад 85 тисяч випадків ДТП. Порівняно з показниками 2015 року загальне зростання склало 19%. При цьому в 15 тисячах зафіксованих випадків є потерпілі: 1761 людина загинула та майже 19 тисяч – травмовано.

Парламент різко підвищив штрафи за кермування в нетверезому станіВерховна Рада підтримала підвищення розміру штрафів за керування автомобілем у нетверезому стані втричі.

Найбільше водії потрапляли в ДТП у столиці: із січня до липня цього року зафіксовано 23694 випадки, в яких загинуло 72 людини, а 48 – було травмовано. При цьому в столичній поліції фіксують збільшення випадків ДТП із вини пішоходів, які також стали частіше порушувати правила дорожнього руху. Вочевидь, така тенденція стає вже загальнонаціональним трендом і вирішення цієї проблеми потребує особливої уваги з боку і держави, і самого суспільства.

Бездіяльність дорожньої поліції?

Однією з причин зростання аварійності на дорогах учасники руху називають бездіяльність поліцейських патрулів, особливо якщо йдеться про методи попередження чи профілактики порушень ПДР. Поліція досить кволо реагує на порушення швидкісного режиму, правил маневрування та проїзду на перехрестях. Водночас патрулі намагаються попередити грубі порушення ПДР та бодай якось сприяти покращенню ситуації з пересуванням громадського транспорту.

Наприклад, у Києві завдяки жорстким діям поліції та профілактичним заходам вдалося привчити водіїв не пересуватися крайніми правими смугами, які передбачені для руху громадського транспорту. Навіть у години пік більшість водіїв намагаються не порушувати цього правила: це дещо розвантажило рух у правій смузі та зменшило аварійність за участю маршрутного транспорту.

Натомість поліція нарікає на нестачу людського ресурсу для проведення профілактичних заходів із попередження правопорушень. Деякі екіпажі, прямуючи за викликом, згідно з інструкціями, не можуть реагувати навіть на грубі порушення ПДР супутніх учасників руху.

Автоматична відеофіксація порушень – не панацея

Із 4 вересня нарешті набула чинності постанова Кабміну про визначення процедури оцінки відповідності пристроїв для дистанційного вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Це ще один необхідний крок для запровадження процедури автоматичної відеофіксації порушень.

У МВС запустили пілотний проект автофіксації порушень ПДРВідсьогодні в двох містах України запущений тестовий проект автоматичної фіксації порушень ПДР.

Щоправда, на заваді запровадженню системи стоять ще дві важливі обставини. По-перше, це нестача необхідної суми коштів для закупівлі, встановлення та обслуговування достатньої кількості відповідного обладнання. Потрібно також створити достатню кількість відповідних моніторингових центрів та навчити персонал, адже камери так чи інакше потребуватимуть певного технічного супроводу.

По-друге, досі невирішеною залишається юридична складова роботи камер та надсилання в автоматичному режимі квитанцій про сплату порушником адміністративного штрафу. Новий закон, який має повернути відеофіксацію порушень ПДР, має суттєві недоліки, які раніше вже були опротестовані юристами й навіть відповідним рішенням Конституційного суду. Експерти зазначають, що до самого закону потрібно вносити зміни, інакше процес надсилання нових штрафів за допомогою камер відеофіксації перетвориться на наймасштабніший судовий процес між автомобілістами та державою. Самі власники авто, які не погодяться сплачувати штрафи за правопорушення, вчинені іншими особами, матимуть усі необхідні юридичні аргументи для позитивного рішення судового оскарження надісланих ним постанов про накладення штрафу.

Втім, запровадження нововведень, скоріш за все, переноситься на наступний рік. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, наразі система відеофіксації порушень функціонуватиме в тестовому режимі, а повноцінно може запрацювати лише у 2017 році. Адже для її повноцінного запуску потрібно «декілька мільярдів доларів». «Ми оголосимо конкурс за участю міжнародних фінансових інституцій для того, щоб залучити міжнародні компанії для такого фінансування», – зазначив міністр.

В пошуках «розумних міст»

Не варто очікувати, що навіть найдосконаліший процес пошуку правопорушників на дорогах та ефективна профілактична робота поліції швидко вирішить питання з дотриманням ПДР.

Кличко розповів, коли Київ відмовиться від маршрутокКиївський міський голова Віталій Кличко пообіцяв, що вже через кілька років з доріг столиці зникнуть маршрутні таксі.

Водії та пішоходи скаржаться на застарілу систему транспортного сполучення в самих містах. Більшість доріг будувалися ще в радянські часи й не передбачали такого стрімкого збільшення кількості транспортних засобів на вулицях міст. Тож вирішення питання щодо зменшення аварійності також лежить у площині внесення змін до транспортної логістики міст, створення передумов для полегшення кермування транспортними засобами для водіїв, створення інфраструктури для решти учасників дорожнього руху.

Наприклад, попри обіцянки мера Києва Віталія Кличка, за більш ніж 2 роки проблеми з паркуванням авто нікуди не зникли. Те саме зі створенням велодоріжок. Не змінена сама логіка пересування в мегаполісі, не побудовані «перехоплюючі паркінги». Всі схожі новації вже давно існують в решті розвинених міст світу. Й постійне нарікання на нестачу коштів не завжди пояснює логіку бездіяльності місцевої влади щодо доступних шляхів для реформування дорожнього руху у великих містах.

Спільна відповідальність

Та попри все, культура кермування та взаємоповага на дорогах – це атрибути здорового правового суспільства. Адже автоматична відеофіксація не зупинить водія напідпитку й не зупинить того, хто перевищує швидкість. Поліція не зможе оштрафувати всіх пішоходів, які намагаються перетнути дорогу в непередбаченому для цього місці.

Попри обіцянки Згуладзе, МРЕВ досі працюють по-старомуДо вересня в Україні так і не з'явилися 62 оновлених центри МРЕВ, які обіцяла запустити перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе.

Самими штрафами та жорсткими методами проблему зі збільшенням порушень правил дорожнього руху не вирішити. Адже йдеться не лише про повагу до закону, але й до своїх співгромадян.

До слова, під час подій Євромайдану патрулі ДАІ фактично самоусунулися від виконання своїх обов’язків у центрі столиці, де вирували революційні події. Однак цей факт не призвів до транспортного колапсу. Навпаки, водії демонстрували повагу один до одного та до інших учасників руху, самі дбали про дотримання ПДР. Тож питання зменшення кількості потерпілих та загиблих на дорогах України – це, перш за все, завдання для самих громадян.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: