Річниця кривавих змін до Конституції: коли будуть покарані винні?

Олександр Радчукполітолог

Наприкінці серпня на плацу військової частини №3066 Національної гвардії України урочисто вшановували пам’ять чотирьох загиблих військовослужбовців внаслідок теракту біля будівлі парламенту. Рік тому вони опинилися в епіцентрі протистояння політичних сил: забезпечуючи охорону правопорядку на площі Конституції біля Верховної Ради, нацгвардійці стали жертвами вибуху бойової гранати, яку кинули з боку протестувальників.

Загиблих бійців указом Президента було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня «за особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння українському народові, виконання військового обов’язку». Та влада так і не назвала імен винних у тих жахливих подіях.

«Криваві» зміни до Конституції

Наприкінці серпня 2015 року народні депутати зібралися після канікул, щоб у першому читанні розглянути президентський проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Йшлося про скандальний законопроект щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Документ пропонував закріпити цю норму в розділі XV перехідних положень Основного закону.

Порошенко назвав умови для голосування за «особливий статус» ДонбасуВерховна Рада голосуватиме за зміни до Конституції в частині децентралізації лише після виведення російських військ із Донбасу.

Законопроект викликав жваву дискусію в суспільстві. Пропрезидентські сили наполягали на голосуванні, адже такий крок начебто був необхідним Україні для налагодження відносин із західними партнерами та доведення їм готовності йти на компроміс і виконувати Мінські домовленості.

Противники голосування наголошували, що такі зміни – це перший крок до федералізації України та потурання планам російського агресора і його кишеньковим сепаратистським «народним республікам». До того ж, зміни до Конституції таки були передбачені Мінськими угодами, але мали бути ухвалені лише після виконання повною мірою протилежною стороною попередніх пунктів угоди про мирне врегулювання подій на Донбасі.

Однак о 13:00 парламент таки ухвалив зміни голосами 265 нардепів із 368 зареєстрованих на засіданні. Зміни підтримали фракції «БПП», «Народного фронту», «Опозиційного блоку», 11 депутатів із групи «Відродження» та п'ятеро народних обранців із «Самопомочі».

Провокації біля стін парламенту

Тим часом низка опозиційних політичних сил, серед яких були представники «Радикальної партії», ВО «Свобода», «УКРОПу», зібралися біля стін парламенту аби донести свою позицію та спробувати заблокувати голосування за зміни до Конституції. Мітинг нараховував близько тисячі осіб.

Коли стало зрозуміло, що їхня головна вимога не виконана, частина протестувальників розійшлася. Станом на 14:00 залишили залу сесійних засідань й більшість нардепів.

Водночас більш радикально налаштовані протестувальники з табору політичної партії «Свобода» спробували прорватися до парламенту, чим спричинили сутички із правоохоронцями.

ГПУ підозрює «свободівців» у вбивствах на МайданіОбшуки у колишніх нардепів і членів ВО «Свобода» відбуваються у справі про розстріл учасників Революції Гідності на Майдані в лютому 2014 року.

Бійці Нацгвардії, які охороняли того дня правопорядок, змушені були застосувати гумові кийки. За це протестувальники почали закидувати їх димовими шашками. Ніхто й не міг подумати, що під виглядом однієї з таких хтось із протестувальників кине справжню бойову гранату.

В результаті інциденту постраждала 141 людина, двоє нацгвардійців загинули на місці, ще двоє – від отриманих поранень померли в лікарні. Правоохоронці затримали близько 40 протестувальників, однак згодом повідомили про підозру лише 22 з них.

Як просувається розслідування?

Слідству одразу кваліфікувало справу як теракт, а очільник МВС Арсен Аваков звинуватив у провокаціях активістів партії «Свобода». Завдяки наданим відеозаписам вдалося в досить стислі терміни встановити особу, яка начебто й кинула гранату в натовп правоохоронців, і затримати її.

Щоправда, згодом більшість затриманих звільнили, з п'ятнадцятьох підозрюваних зняли всі звинувачення. В травні цього року головним слідчим управлінням Нацполіції було завершено досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом масових заворушень 31 серпня 2015 року біля Верховної Ради. Генпрокуратура розділила це кримінальне провадження на декілька проваджень й 11 серпня передала до суду обвинувальний акт щодо 16 підозрюваних. Двоє з них – колишній боєць добровольчого батальйону «Січ» Ігор Гуменюк та активіст «Свободи» Сергій Крайняк – опинилися на лаві підсудних.

І лише 30 серпня – майже через рік жахливих подій – відбулося попереднє судове засідання в Шевченківському райсуді столиці. Двоє підсудних своєї провини не визнають і наголошують, що свідчення з них вибивали силою. Суд повернув обвинувальний акт прокуратурі на доопрацювання, а обвинувачених залишили за ґратами ще на 2 місяці без права внесення застави.

Позиція «Свободи»

Одразу ж після теракту, представники влади звинуватили в заворушеннях лідерів партії «Свобода». Справді, активістів цієї політичної партії біля стін парламенту того дня було чи не найбільше. Наразі в ГПУ повідомляють, що серед підозрюваних у справі є четверо екс-нардепів від «Свободи». Зокрема, в справі фігурує лідер партії Олег Тягнибок та найбільш впливові функціонери й екс-нардепи – Олександр Сич, Олег Панькевич, Ігор Янків, Віктор Поштар, Олексій Фурман, Андрій Мохник, Анатолій Вітів.

Експерт про голосування за зміни до КУ: події розвиватимуться так, як хочуть в АПЕксперт проаналізувала процес голосування за зміни до Конституції України в частині правосуддя.

«Свободівці» відкидають звинувачення влади в організації терактів біля Верховної Ради, а нинішнє розслідування з притягненням партійних активістів називають «судилищем над захисниками Конституції». Щоправда, лідери політсили визнають, що справді брали участь у акціях протестів біля ВР та дійсно прагнули законними методами не допустити голосування за зміни до Конституції.

Однією з поширених версій серед експертної спільноти щодо переслідування активістів «Свободи» є те, що напередодні минулорічних місцевих виборів влада намагалася знизити рейтинги цієї політичної сили саме серед електорату західних регіонів країни. Втім, розголос у ЗМІ та непроста ситуація, яка склалася довкола активістів «Свободи», навпаки, зумовили позитивний ефект для електоральних досягнень політсили.

Слідство триває

Судовий розгляд у справі Гуменюка та Крайняка триває – їх звинувачують у тероризмі. Справа набуває суспільного розголосу, минуле судове засідання закінчилося заворушеннями в залі суду.

Крім цього, правоохоронці розглядають ще одну справу – з приводу сутичок із силовиками біля будівлі парламенту. Саме в межах розслідування цього провадження проходять екс-нардепи та лідери «Свободи». До слова, жодних згадок щодо їхньої причетності саме до дій, які спричинили поранення та смерть правоохоронців, немає. Можливо, таке «розділення» справ говорить про досягнення певних домовленостей між владою та ВО «Свобода»: йдеться передусім про спробу контролювати керівництво партії від надмірної опозиційної активності.

Небезпечні аналогії

Ще одна особливість розслідувань подій біля Верховної Ради полягає в тому, що за жодним із кримінальних проваджень так і не було розпочато розгляд справи по суті. Це ще одна спільна риса, яка наводить на погані аналогії зі справою розслідування розстрілів на Інститутській у лютому 2014 року.

Аваков вирішив не судитися з ТягнибокомМіністр внутрішніх справ вирішив спустити на гальмах свою заяву про зустрічний позов проти лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока, звинуваченого в організації кривавих сутичок під Верховної Радою 31 серпня минулого року.

Після теракту біля стін ВР владі вдалося досягти певного інформаційного ефекту щодо необхідності контролю за діяльністю добровольчих батальйонів. Наразі майже всі ці збройні формування увійшли до різних структур, які контролюються державою, – Нацгвардії, Збройних сил та загонів спецпризначення МВС. Таким чином, влада нейтралізувала одну з найбільших імовірних загроз для себе.

Ще один політичний наслідок – суспільству наочно продемонстрували всю можливу загрозу від радикальних акцій протестів. До того ж, автоматично був посіяний страх, адже багато хто з активних громадян зрозумів, що може опинитися в епіцентрі схожих інцидентів та отримати реальну шкоду своєму здоров’ю чи навіть втратити життя.

Крім того, події 31 серпня 2015 року дали змогу призупинити процес змін до Конституції. З одного боку, такий сценарій є водночас вигідним для влади, адже демонструє західним партнерам усю небезпечність наслідків процесу змін до Основного закону в суспільстві. З іншого – саме через загрозу масових акцій протестів рішення про подальші конституційні зміни щодо статусу Донбасу може стати фатальним і для нинішнього парламенту, і для Президента.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»