Роки ідуть, обіцянки лишаються: що політики щороку обіцяють українцям у липні?

Аналітичний портал «Слово і Діло» розпочинає нову щомісячну рубрику «Ретроспектива», в якій ми будемо нагадувати читачам про головні обіцянки політиків, які вони дали протягом місяця у попередні роки. Серію публікацій у новій рубриці «Слово і Діло» розпочинає з липня – місяця, коли політики традиційно не надто активні у виконанні власних зобов’язань (Рада вже не працює, а сезон відпусток не сприяє робочій активності), проте досить активно роздають обіцянки на перспективу.

Липень 2013: асоціація з ЄС, «Охматдит» і каштани Попова

Далекий липень 2013 року запам’ятався лише кількома обіцянками, проте кожна з них викликала чималий резонанс. Перша – заява Віктора Януковича про те, що до листопада Україна виконає всі вимоги Європейського Союзу для підписання угоди про асоціацію. Як результат обіцянка не була виконана. Усього Європейська комісія висунула Україні 19 вимог. Найбільш проблемними виявились такі: вирішення питання політично вмотивованих вироків без зволікань (справа Юлії Тимошенко), схвалення Виборчого кодексу України та перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про прокуратуру. Зауважимо, що представництво ЄС в Україні оцінило виконання українською владою вимог як неповне і часткове. Ну а до чого врешті-решт призвела ця невиконана обіцянка вже за півроку, ми знаємо.

Ще одна обіцянка, дана в липні 2013 року, сьогодні навіває відчуття дежавю. Йдеться про добудову багатостраждального корпусу дитячої лікарні «Охматдит». Так-так, того ж самого, обіцянку про фінансування якого нещодавно примудрився провалити нинішній віце-прем’єр Володимир Кістіон. Невідомо, чи знає про це сам урядовець, проте три роки тому аналогічну обіцянку дав його попередник – теж віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов. Проте сума, виділена на проект станом на кінець жовтня 2013 року, була настільки мала, що, як порахувало «Слово і Діло». З такими темпами фінансування при збереженні того ж кошторису, що був на той час, новий корпус лікарні був би повністю профінансований державою лише у 2029 році.

Ще однією обіцянкою, що була дана цього місяця 3 роки тому й увійшла в історію, стало зобов’язання тодішнього голови КМДА Олександра Попова про висадку на столичному Хрещатику каштанів Бріоті – тих самих «м’ясочервоних» символів Києва, які в підсумку виявилися звичайними кінськими каштанами білого кольору. Усе б нічого, якби не гроші, заплачені міською владою за 200 саджанців цінного дерева – 2,96 млн грн, тоді як вартість саджанця кінського каштану на той момент становила всього 70 грн.

Липень 2014: Савченко, MH17, санкції проти РФ

10 липня новоспечений Президент України Петро Порошенко пообіцяв зробити все для звільнення Савченко. Переповідати всю історію повернення з полону української льотчиці, яка й так зараз на слуху, мабуть немає сенсу, однак варто відзначити, що роль Глави держави у звільненні «полонянки номер один» переоцінити важко. Хоча якби не внесок народних депутатів, спецслужб та інших учасників переговорного процесу, то навряд чи повернення льотчиці на Батьківщину стало б можливим. Як би там не було, обіцянка виконана.

Олександр ТурчиновСекретар Ради національної безпеки і оборони України
Турчинов запевнив, що всі винні у катастрофі літака «Боїнг-777-200» Малайзійських авіаліній будуть покараніСказано 18 липня 2014 р.Статус обіцянки: У процесі

18 липня, за день після катастрофи малайзійського «Боїнга» у Донецькій області, секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов пообіцяв, що всі винні у трагедії будуть покарані. Звісно, що українська сторона зробила свій внесок і у розслідування причин трагедії, і у збір речових доказів, залишків тіл та особистих речей пасажирів злощасного рейсу, проте питання покарання винних, ким би вони не були, лежить поза компетенцією Турчинова. Поки що ця обіцянка перебуває в процесі виконання, а виконаною вона стане лише тоді, коли своє рішення з цього приводу ухвалить Гаазький трибунал.

Запровадити санкції проти осіб, що підтримують тероризм в Україні, пообіцяв 23 липня 2014 року Арсеній Яценюк, який на той момент обіймав посаду прем’єр-міністра України. Тоді, 2 роки тому, питання санкцій проти Росії та її громадян іще не було настільки очевидним і перші несміливі кроки української влади в цьому напрямку набували широкого розголосу. 14 серпня того ж року Верховна Рада України ухвалила ініційований урядом проект закону «Про санкції» № 4453а, який передбачив можливість введення 29 видів санкцій до юридичних та фізичних осіб, котрі фінансують тероризм і підтримують окупацію Криму. 10 вересня 2014 року Петро Порошенко цей законопроект підписав.

Липень 2015: бурштин, Мукачево, МВФ

Історія циклічна, принаймні в перерізі кількох років – це яскраво демонструє той факт, що рік тому, як і нині, однією з тем, що найчастіше була на слуху було питання незаконного видобутку бурштину. Боротися з цим негативним явищем 10 липня 2015 року пообіцяв Президент, уточнивши, що найближчим часом завершаться операції із затримання злочинців, що займаються цим незаконним промислом. Проте операції, що тоді проводились на північному заході України, тривали на кілька тижнів довше, ніж передбачав Президент, але й цього виявилося недостатньо, щоб побороти протизаконний видобуток «сонячного каміння», адже обіцянки щодо цього (на жаль, здебільшого провальні, попри гучну спецоперацію силовиків на Рівненщині) політики продовжують активно роздавати й понині.

Притягнути до відповідальності мукачівських правоохоронців, причетних до контрабанди, пообіцяв 14 липня тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Станом на квітень 2016 року, відповідно до офіційного листа ГПУ, отриманого у відповідь на запит «Слова і Діла», повідомлення про підозру працівникам правоохоронних органів не здійснювалося.

Ще однією невичерпною темою для обіцянок виявилась співпраця з Міжнародним валютним фондом. Рік тому направити кошти чергового траншу МВФ на поповнення золотовалютних резервів України пообіцяла міністр фінансів Наталя Яресько. Свого слова очільниця Мінфіну дотримала, однак після цього Україна більше не отримувала від Фонду макроекономічної допомоги, хоча на обіцянках про надходження третього траншу кредиту МВФ погорів уже не один політик. Свіжий приклад – міністр економіки Степан Кубів і голова Нацбанку Валерія Гонтарева, які запевняли, що кошти довгоочікуваного третього траншу Київ отримає вже в липні 2016 року.

Тим часом стартував новий місяць, а це значить, що «Слово і Діло» вже колекціонує для вас нові обіцянки можновладців. Чи викличуть вони відчуття дежавю, або ж політикам вдасться «змінити пластинку»?