Волинська трагедія: експерт розповів, як не допустити погіршення відносин із Польщею

Михайло Дяденкополітолог

Певною мірою перейменування вулиць на честь Бандери та встановлення пам'ятників воїнам УПА викликало таку реакцію.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Михайло Дяденко, аналізуючи інформацію про те, що Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом.

«Потрібно розуміти, що і в Польщі, і в Україні є маргінальні групи націоналістів, які постійно порушують це питання. З іншого боку, в Польщі для самого суспільства це гостра тема», – зазначив Дяденко.

За його словами, так склалося, що ситуація загострилася й перейшла на вищий рівень, тому політичні сили змушені реагувати.

«Навіть якщо довгий час ті політсили, які вважалися більш помірними, могли не помічати цих питань, зараз вони змушені були реагувати», – підкреслив експерт.

Волинська трагедія: чи складуть історичний іспит на примирення Україна та Польща?Останні заяви політиків щодо подій Волинської трагедії свідчать про новий етап непростих відносин між Україною та Польщею. Протиріччя, які стосуються пошуку історичної справедливості, доведеться ще довго долати. Та навряд чи політики стануть рушійною силою процесу примирення.

На його думку, зараз дуже важлива правильна реакція української сторони, тому що саме від нас залежатиме, якими будуть відносини з Польщею.

«Якщо українські політики не будуть розпалювати ситуацію та реагувати неадекватно, Польща ще може залишитися «адвокатом» України з багатьох питань в ЄС і структурах НАТО», – констатував він.

Якщо наші чиновники зараз самі піднімуть градус дискусії та почнуть якось звинувачувати у відповідь польську сторону, це матиме негативні наслідки.

«Навіть якщо будуть якісь рішення, потрібна твереза історична оцінка, без емоцій. Можливо, заява про те, що Польща перейшла від формату історичної оцінки до політичної, але не звинувачення», – переконаний політичний експерт.

Водночас політичний аналітик Марія Золкіна припустила, що темою будуть користуватися в інформаційному полі, заряджати електорат такими ідеями. Це може змінити громадську думку поляків. Побічно, але вплив буде.

«Ми звикли думати, що Польща підтримує Україну в усьому: в наших євроатлантичних, євроінтеграційних прагненнях, в конфлікті з РФ. Але це політична омана. Оскільки поляки знають про наше політичне життя більше, ніж інші члени ЄС, то вимоги та розчарування у них більші», – проаналізувала ситуацію Марія Золкіна.

Повідомляється, що резолюцію підтримали 432 депутата Сейму з 460. Жоден із депутатів не проголосував проти. Відзначимо також, що з тексту постанови вилучили слова про «братовбивчу війну».

Президент України Петро Порошенко висловив жаль із приводу ухвалення Сеймом Польщі цієї резолюції.