Довибори до Ради: сім додаткових підстав для зміни виборчої системи

Олександр Радчукполітолог

Цьогорічні довибори до парламенту в семи мажоритарних округах стали ще одним свідченням стабільності вад українських політичних реалій. Під час виборчих кампаній кандидати конкурували за допомогою хитрощів та різних методів прямого й непрямого підкупу виборців. Натомість змагатися за голоси виборців шляхом демонстрації переваг власних ідей та програм ніхто не поспішає.

Найбільшою інтригою нинішніх липневих довиборів до Верховної Ради стало те, що в мажоритарних округах не переміг жоден із представників двох найбільших партій, які формують у парламенті коаліцію. «Народний фронт» відмовився висувати своїх кандидатів на довибори, а представники від «БПП» хоча й балотувалися в усіх семи округах, проте не здобули жодної перемоги. На Банковій не роблять із цього трагедії та позиціонують такий результат як «перемогу демократії»: мовляв, перемогла конкуренція, а не адмінресурс.

Розділяй і володарюй: як пройшли довибори до Ради на округах? Оцінка експертаПоліттехнолог проаналізував результати довиборів і технології, які використовувалися кандидатами в ході кампанії.

Втім, якщо розібратися, то результатами виборів можна навіть пишатися. Як мінімум двоє вже відомих переможців у 206 (Чернігів) та 27 (Дніпро) виборчих округах та один потенційний лідер перегонів у 114 окрузі (Луганська область) навряд чи змогли б здобути мандати без допомоги Банкової.

Так, переможцем у 206 окрузі став скандально відомий столичний забудовник Максим Микитась. Він є давнім соратником нардепа Сергія Березенка, який у липні 2015 року здобув перемогу в сусідньому мажоритарному окрузі №205. Тоді передвиборча кампанія супроводжувалася порушенням кримінальних проваджень щодо підкупу виборців, а масштаб протистояння між двома головними конкурентами – Березенком та висуванцем від партії «УКРОП» Геннадієм Корбаном – вразив усю країну. Зокрема, й через рівень застосування «брудних» політичних технологій з боку обох виборчих штабів. Цього року саме Березенко активно допомагав самовисуванцю Микитасю робити перші серйозні кроки у великій політиці.

Ще один кандидат-самовисуванець – волонтер, радник міністра оборони України Тетяна Ричкова – отримала беззаперечну перемогу в Дніпрі в окрузі №27. Раніше цей округ у Раді представляв уже чинний мер міста Борис Філатов – близький соратник та один зі «стовпів» політичної команди бізнесмена та екс-губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського. Перемога Ричкової виглядає ще більш закономірною, якщо придивитися, хто отримав мандати у двох західних мажоритарних округах – у Волинському 23-му та Івано-Франківському 85-му. Так, колишній округ покійного політика та бізнесмена Ігоря Єремеєва представлятиме висуванка від партії «УКРОП» Ірина Констанкевич. В Івано-Франківській області, попри прогнозовану багатьма експертами перемогу брата нинішнього міністра енергетики, мера міста Рогатин Сергія Насалика, більшість виборців віддали перевагу ще одному кандидату від партії «УКРОП» Віктору Шевченку – рідному брату близького до олігарха Ігоря Коломойського нардепа Олександра Шевченка.

Довибори до Ради: в якому окрузі запустили «найбруднішу» виборчу кампанію? ЕкспертПолітолог проаналізував ситуацію з підготовкою до проведення довиборів до Верховної Ради 17 липня 2016 року.

На Луганщині перемогу може здобути Сергій Шахов – колишній «регіонал», а нині висуванець від партії «Наш край». Остання, за інформацією багатьох джерел, була створена технологами Банкової як проект під місцеві вибори 2015 року в східному регіоні. Саме тому існує висока ймовірність, що Шахов голосуватиме в парламенті у фарватері пропрезидентської фракції «БПП».

Усі перелічені обставини додають стійкого враження, що довибори не відбулися без попередніх домовленостей між Банковою та командою Коломойського. Основна мета такого «союзу» є цілком очевидною: не просто додати голосів коаліції, а скоріше вплинути на іншого противника – партію «Батьківщина». Саме в двох із семи округів команді Юлії Тимошенко вдалося здобути перемогу: йдеться про округ №151 (Полтавська область), де перемогу здобуває кандидат Руслан Богдан, та округ №183 (Херсонська область), де перше місце у виборчих перегонах посів колишній очільник області та давній соратник лідера партії Юрій Одарченко. Цікаво, що «Батьківщина» й справді могла б зібрати більший електоральний врожай, адже її кандидати дихали в спину переможцям й в інших округах. Так, кандидат від партії Юрій Власенко посів друге місце на виборах у Чернігові. Ще дві представниці «Батьківщини» – Людмила Кирда та Ольга Сікора – відповідно, посіли друге та третє місця в 23 та 85 округах.

Жодна інша впливова політична сила не змогла переконати виборців віддати голос за своїх кандидатів. Так само мало хто з представників нових політичних проектів ризикнув висунути свою кандидатуру на цих довиборах.

Рух по зачарованому колу

Симптоматично цього літа повторюються вже відомі виборчі технології прямого та непрямого підкупу виборців. Йдеться про так звану «технологію гречки», тобто роздачу продуктових наборів з агітацією за конкретного кандидата, та підписання так званих «виборчих контрактів», що є прихованою технологією підкупу, заснованою на принципі побудови великої електоральної піраміди. Тобто громадянин підписує договір із виборчим штабом про надання агітаційних послуг, за що отримує гроші. Після чого агітує свого сусіда, родича, колегу вчинити так само. Це не означає, що людина проголосує саме за того кандидата, з яким співпрацювала. Однак така «співпраця» є очевидною для збільшення підтримки.

Вочевидь, такі технології виявилися дуже ефективними в суспільстві, особливо коли йдеться про роботу з агітацією на регіональному рівні. Більшість кандидатів поєднували традиційну роботу з виборцями з різноманітними формами заохочення. Так, здобути перемогу в Чернігові Максиму Микитасю активно допомагав благодійний фонд «Поліський оберіг», а Ірині Констанкевич на Волині – благодійний фонд «Тільки разом» її соратника Ігоря Палиці. Решта кандидатів від інших політичних сил та самовисуванці також активно використовували в своїй агітаційній кампанії кошти та зусилля «благодійників».

Найбільшим зловживанням з точки зору використання нечесних методів передвиборчої боротьби можна вважати навалу реєстрації технічних кандидатів та кандидатів-однофамільців фаворитів перегонів. Остання технологія розрахована на використання в день голосування, щоб якомога більше заплутати неуважного виборця та «розсіяти» частину голосів фаворита серед його однофамільців. Яскравим прикладом використання такої технології стали вибори в Дніпрі: так, переможець перегонів Тетяна Ричкова мала кількох мало не повних тезок у виборчому бюлетені. Прикметно, що жодна з інших Ричкових передвиборчої кампанії не вела.

Експерт розповів, що може стати причиною перевиборів до ВРПолітолог поділився міркуваннями щодо ймовірності перевиборів у зв'язку із соціально-економічними факторами та позицією політичних партій, які апелюють до розпуску ВР.

Так само старою за своєю суттю є й кампанія з реєстрації великої кількості технічних кандидатів. Так, найбільша їх кількість була зафіксована в 114 окрузі – 59 кандидатів у народні депутати. Із них семеро осіб були висунуті партіями та 52 – шляхом самовисування. Цікаво, що, за даними Комітету виборців України, серед кандидатів у народні депутати в 114 окрузі були подружні пари та навіть матері з дітьми. А в чотирьох пар кандидатів (тобто у 8 осіб) співпадали прізвища та місце проживання. На думку експертів, така технологія спрямована на більш ґрунтовний розрахунок завести якомога більше «своїх» людей до ДВК. «Кандидати можуть продавати свої місця в дільничних виборчих комісіях на користь зацікавлених осіб, які прагнуть контролювати їх склад», – повідомили в КВУ.

Нікуди не поділися й так звані «чорні» виборчі технології. Причому на цих виборах не гребували нічим. Так, на Луганщині виборцям від імені одного з кандидатів роздавали конверти із фальшивими грошима. Звісно, після того, як людина здійснювала спробу щось купити на ці гроші та виявляла факт підробки купюр, імідж кандидата зазнавав нищівного удару. Крім того, в тому ж 114 окрузі напередодні дня голосування поширювалися неправдиві повідомлення про трагічну загибель одного з фаворитів перегонів.

Вочевидь, ситуація, що склалася, є логічним продовження вседозволеності та відсутності покарання за такі порушення виборчого законодавства. Це ще більше дивує в зв’язку з тим, що у правоохоронців в наявності є увесь необхідний інструментарій для пошуку та покарання винних у вчинених порушеннях. Так, після минулорічних подій у 205 мажоритарному окрузі Верховна Рада ще восени 2015 року ухвалила низку змін до законів, значно посиливши відповідальність і кандидатів, і виборців у питаннях порушення виборчого законодавства. Втім, без доведення подібних фактів до логічного завершення сподіватися на зменшення кількості порушень не доводиться.

Рецидив «мажоритарки»

Всі наявні проблеми вкотре свідчать про недосконалість мажоритарної складової виборчої системи. Більше того, її вади настільки сильно впливають на виборчий процес, що вже самі перетворилися на своєрідну виборчу технологію, в результаті якої кандидат зі значним фінансовим та адміністративним ресурсом може перемогти будь-якого, навіть дуже впливового, конкурента.

Експерт: те, що відбувається в Раді, – репетиція перед прийдешньою осінньою кризоюПолітолог поділився міркуваннями щодо парламентської кризи та можливих дострокових виборів.

Ще одним небезпечним сигналом, який потребує належної оцінки, є низька явка виборців. У ЦВК підрахували, що загальна явка в 6 із 7 округів склала трохи менше 33%. Пізніше також з’явилася інформація, що в 114 окрузі (Луганщина) явка склала трохи більше 40%. З одного боку, такий показник свідчить про високу ступінь деморалізації суспільства, яке просто втомилося від відсутності результатів та змін у державі. З іншого – такий стан речей свідчить про заздалегідь продуману технологію заниження явки: цьому сприяла літня пора відпусток, спека, інформація про замінування виборчих дільниць (дана технологія була широко застосована в Херсоні). На подібній ситуації експерти вже наголошували влітку минулого року під час виборів у 205 окрузі. Зрозуміло, що менша явка, то легше розрахувати та застосувати увесь арсенал виборчих технологій, спрямованих на підкуп конкретної кількості виборців.

Вже вкотре довибори-2016 фіксують необхідність зміни складу ЦВК. Крім того, знову актуалізується питання якнайшвидшого внесення змін до виборчого законодавства в частині переходу на 100% пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Про необхідність таких змін неодноразово акцентували майже всі політичні сили, що нині представлені в парламенті. Втім, ця обіцянка залишається в списку невиконаних.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»