Аграрний бізнес – одна з найприбутковіших, і, в той же час, одна з найбільш зарегульованих галузей економіки України. Багаті природні ресурси, сприятливий клімат і високий людський потенціал дають нашій країні колосальні можливості для того, щоб стати чи не головною країною-годівницею Європи. Однак, як і будь-яка економічно приваблива сфера, сільське господарство в Україні стало ареною для змагань великих бізнес-корпорацій, що залишають поза конкуренцією дрібних виробників. Часто, аби лобіювати власні інтереси, великий бізнес просуває в депутати власних представників, а у випадку з аграрною сферою це питання – просто-таки показове для українського парламенту.
Звісно, «Слово і Діло» не може звинувачувати народних обранців в упередженості, проте сміливо можна констатувати такий факт: великий аграрний бізнес в Україні представляють десятки народних депутатів із різних фракцій, і найбільше таких – природно, у комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.
Серед найвідоміших прізвищ депутатів, що прийшли з сільськогосподарського бізнесу, – колишній заступник гендиректора з торгівлі і син власника компанії «Нібулон» Андрій Вадатурський, екс-топ-менеджер «Миронівського хлібопродукту» Микола Кучер, співзасновник «Агрофірми Корнацьких» Аркадій Корнацький (всі троє – з «БПП»), колишній голова правління ТОВ «Барва» Василь Петьовка («Воля народу»).
Що стосується відповідальності депутатів-членів аграрного комітету Ради, то тут лідером є вже згаданий вище Андрій Вадатурський. Молодий політик дав не так багато обіцянок – усього 26 – проте 15 із них уже виконав. Далеко не всі з них стосуються аграрних питань, оскільки Вадатурський, як депутат мажоритарник, чимало наобіцяв саме своєму виборчому округу. Виконаних обіцянок перед аграріями в нього поки немає, а от такі обіцянки, як реформування соціально-економічного сектору на селі, реформування морегосподарського комплексу, зміни до законодавства щодо податкового навантаження у фермерському господарстві поки перебувають у процесі виконання.
48% виконаних обіцянок має інший нардеп із цього комітету, представник «Народного фронту» Валерій Лунченко. Щоправда, як це не парадоксально, в нього ані серед виконаних, ані серед провалених чи обіцянок «у процесі» немає жодної, що стосувалася б сільського господарства. Більшість реалізованих зобов’язань нардепа є частиною політичної програми «Народного фронту», яку його партійці виконують колективно.
Депутат від «Волі народу» Сергій Мартиняк, котрий свого часу був засновником та головою агропромислової групи «Пан Корчак», нині працює народним депутатом і вже виконав 42% власних обіцянок. От тільки в його досьє також немає жодної аграрної обіцянки, що дуже дивує, оскільки його випадковою людиною в профільному комітеті Ради вже точно не назвеш. Більшість зобов’язань Мартиняка стосуються благоустрою його мажоритарного округу на Волині.
І хоча у своїх аналітичних матеріалах «Слово і Діло» зазвичай демонструє лише першу трійку відповідальних політиків, цього разу ми зробимо виняток, оскільки на четвертій сходинці з рівнем відповідальності у 36% опинився голова аграрного комітету парламенту, член «Батьківщини» Вадим Івченко. Його досьє справді багате на обіцянки, присвячені сільському господарству в Україні. Серед виконаних можна відзначити такі: подання законопроектів про розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та про зміни до закону «Про фермерське господарство», а також підняття в Раді питання про продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі до 2020 року.
Найменше власних обіцянок серед членів аграрного комітету виконали «радикал» Артем Вітко, нардеп від «БПП» Андрій Кіт та «опоблоківець» Дмитро Добкін. Останній, власне, не виконав жодної обіцянки взагалі.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»