Україна переживає бум внутрішньої та зовнішньої трудової міграції. Війна на Донбасі та анексія Криму стимулювали мільйони українців шукати кращої долі для себе та своїх родин в інших регіонах країни. А от на трудову міграцію за кордон наважується геть не кожен: як правило, цьому сприяють регіональні економічні традиції, бажання покращити вже наявні фінансові статки або справді змінити країну для реалізації кращих кар’єрних сподівань.
За статистикою, яку наводять демографи, на заробітки за кордон за останні 20 років виїхало від 7 до 15% економічно активних громадян. Певний відсоток з них «осів» за кордоном назавжди, інша частина – продовжує працювати й плекати надії повернутися в Україну з кращими економічними можливостями. Найбільша ж частина українців їде за кордон на сезонні заробітки, аби вижити.
Значно змінилася ситуація й з географією трудової міграції: дедалі більше українців надають перевагу роботі в країнах ЄС та навіть готові покинути європейський континент у пошуках кращої долі. Натомість традиційно найбільший ринок трудової міграції до Росії поступово скорочується, хоча досі українці найбільше зароблених коштів передають саме з цієї країни.
У «БПП» розповіли, що може відтермінувати безвізовий режим для українцівНародний депутат України Ірина Геращенко заявила, що Євросоюз може уповільнити скасування віз для українців через міграційну кризу.
Скептики надання Україні безвізового режиму з ЄС стверджують, що тривала затримка процесу пов’язана саме з побоюваннями лідерів європейських країн та єврочиновників зазнати масштабної хвилі трудових мігрантів з України. Втім, насправді ситуація протилежна: ті українці, які хотіли або ще хочуть виїхати на заробітки, вже давно це зробили або роблять у легальний чи нелегальний спосіб. Основна відмінність українського працівника від хвилі мігрантів із країн Азії та Африки – його мотивованість на досягнення конкретних економічних результатів своєї праці. Тобто за кордон їдуть саме ті українці, які не реалізували або не масштабували свої досягнення в Україні, й це головна проблема для держави. Адже мігрують найбільш здібні та мотивовані робітники, менеджери, кваліфіковані фахівці.
Попри це, держава поки ніяк не в змозі зупинити процес «відтоку мізків» за кордон. З 1 січня 2016 року в Україні вперше за 25 років вступив у дію закон «Про зовнішню трудову міграцію», який регулює основні правові аспекти легального працевлаштування українців за кордоном. Однак варто відзначити: найбільшу економічну користь державі приносять саме нелегальні доходи мігрантів, які ті всіма можливими способами передають на Батьківщину. Натомість всередині економічної системи України правами трудових мігрантів продовжують нехтувати, а реалії та темп реформ не спонукають до повернення найбільш активних українців додому.
Їдуть всі?
Серед українців за останні 2 роки збільшився відсоток тих, хто не плекає ілюзій та сподівань на покращення економічного клімату всередині країни. За даними соціологів, динаміки додають не лише новини з фронту на Донбасі, політична криза та корупційні скандали, але й цілком зрозумілі кожному реалії життя. Девальвація гривні, низька довіра до банківської системи, безробіття, зростання цін та тарифів, проблеми в галузях охорони здоров’я та освіти, відсутність притомної соціальної політики та пенсійної реформи – всі ці чинники вкупі впливають на всіх без винятку громадян та змушують реально замислитися над своїм буттям активну частину українців.
Щоправда, розмірковуючи про пошуки кращої долі, лише невелика частина здатна втілити свої плани в життя. Так, згідно з квітневими даними соціологічного опитування Інституту Горшеніна, понад 40% економічно активних українців віком від 18 до 29 років готові виїхати з України заради більш оплачуваної роботи та кар’єрних перспектив. За даними опитування компанії GFK Ukraine, 8% громадян України (а це близько 3 млн осіб) найближчим часом будують плани щодо трудової міграції за кордон. До прикладу, 5 років тому ця кількість була більш ніж удвічі меншою – 1,2 млн. осіб. Однак за статистикою від’їжджає лише кожен восьмий серед тих, хто має такий намір.
Стало відомо, які спеціальності в Україні є найбільш високооплачуванимиНайбільше вакансій від українських роботодавців представлено у сфері промисловості та виробництва. Також затребуваними є робочі спеціальності.
Поки вітчизняні уряди намагаються втримати економічну ситуацію, розвинені країни вирішують свої проблеми на ринку праці за рахунок трудових мігрантів, у тому числі з України. Лідером серед країн ЄС, що максимально створив умови для трудових мігрантів, стала Польща. В 2014-2015 роках більш ніж півмільйона українців отримали право на постійне чи тимчасове проживання в цій країні. Сприяє цьому урядова політика Польщі: нещодавно Міністерство з питань родини, праці та соціальної політики оголосило про плани урівняти заробітні плати найманих робітників з-закордону та поляків. Особливо це стосується сезонної роботи в сільськогосподарському секторі економіки.
В середньому, показник трудової міграції українців серед країн ЄС зріс на 30%: найбільше їдуть до вже згаданої Польщі, Німеччини, Італії, Чехії та країн Скандинавії. Значно зросла кількість охочих заробити на краще життя в США та Канаді. А от кількість тих, хто хоче поїхати на заробітки до Росії, навпаки, знизилася: порівняно з 2011 роком нині в РФ офіційно працює на 6% менше українців. Загалом, за 2014-2015 роки з України лише офіційно виїхали на заробітки трохи більше 1 млн українців. І тенденція йде лише до зростання. Нині, за різними даними, за кордоном у різних країнах світу працюють від 4 до 8 млн українців.
Вони працюють
Насправді, загрозлива ситуація з трудовою міграцією найбільш здібних громадян у найближчій і середньостроковій перспективі може бути вигідна для уряду. Адже українці перераховують величезні кошти з-за кордону для своїх родин, або відкладають зароблене, щоб невдовзі в тому чи іншому вигляді вкласти в українську економіку.
Масштаби валютних надходжень «заробітчан» вражають, особливо якщо порівняти їх з обсягами іноземних інвестицій для розвитку бізнесу в Україні. Наприклад, у 2012 році, за даними Нацбанку, українці з-за кордону офіційно відправили своїм родинам близько 7,5 млрд дол. грошових переказів, у тому числі трохи більше 1 млрд – нелегально. Водночас сукупні іноземні інвестиції в Україну склали трохи більше 6 млрд дол.
У 2013 році НБУ зафіксував рекордну суму переказів – близько 8,5 млрд дол. А от після Революції Гідності українці стали менше надсилати грошей: принаймні офіційна статистика від Нацбанку зафіксувала зменшення цього показника: у 2014-му – на 2 млрд дол., а в 2015-му – ще на 1 млрд. Щоправда, експерти сумніваються, що українці стали менше працювати та переказувати кошти своїм родинам. Радше через низку обмежувальних заходів у валютній політиці всередині України громадяни надають перевагу нелегальним способам грошових переказів. Адже як можна пояснити той факт, що кількість трудових мігрантів поступово збільшується, а переказані ними суми зменшуються?
До того ж, за даними дослідження представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, наші громадяни просто таки схильні до накопичення коштів саме з метою подальшого їх використання для покращення власного матеріального становища на Батьківщині. Наприклад, у 2014 році середній річний дохід української сім’ї, один із членів якої тривалий час працює за кордоном, складав близько 26 тис. дол. на рік, із яких близько 15 тис. становили заощадження. Така схильність до заощаджень (а це – 62%) є найбільшим показником серед країн із найвищим рівнем трудової міграції в Європі (Молдова, Румунія, Косово, Албанія, Боснія і Герцеговина). В цілому, за свідченнями експертів, така поведінка українців пов’язана з тим, що більшість трудових мігрантів все-таки планують повернутися додому та мріють пов’язати свою подальшу долю саме з Україною.
Українці з початку року продали більше $1 млрд – ГонтареваКерівник Нацбанку Валерія Гонтарева констатує поліпшення ситуації на валютному ринку України.
Минулого року, на тлі економічного занепаду, частка переказів від «заробітчан» з-за кордону склала близько 5% ВВП. Більше того, за даними Нацбанку, саме перекази з-за кордону в квітні цього року допомагають утримувати позитивний платіжний баланс, що є додатковим фактором для стабілізації та укріплення курсу гривні. Так, рахунок поточних операцій у квітні склав +327 млн доларів: при цьому чистий експорт показав «від’ємний» результат у 35 млн доларів, а первинні та вторинні доходи громадян (і тут не останню роль грають саме перекази з-за кордону) склали +362 млн доларів. Наприклад, у 2015 році українці лише з Польщі переказали валюти в еквіваленті на 54 млрд грн.
При цьому держава зробила лише перші кроки до покращення статусу трудових мігрантів за кордоном. І поки не здійснює жодних системних змін для поліпшення прав «заробітчан» всередині країни. Наприклад, досі відсутні поправки до законодавства, які би враховували трудовий стаж мігранта до загального стажу для майбутнього нарахування пенсій. Виходить, що людина може багато років пропрацювати за кордоном, заробити гроші, які в подальшому вкладатиме саме в українську економіку, однак так і не отримає від держави гідної пенсії.
Крім того, трудова міграція та переказані кошти – це не завжди проблема в довгостроковій перспективі. За умов розбудови привабливого бізнес-клімату для розвитку малого та середнього підприємництва, саме зароблені кошти за кордоном могли б стати рушієм реформ та змін в економіці України. Замість того, щоб обмежувати рух капіталів та намагатися оподаткувати кожну зароблену копійку трудового мігранта, держава могла би створити низку умов для легалізації капіталів, їх збереження та примноження з користю для вітчизняної економіки. За даними Міжнародної організації із міграції, кожен п’ятий мігрант готовий інвестувати кошти не лише в свою родину, але й у діяльність місцевої громади, звідки він і помандрував у пошуках більших заробітків.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»