Минулого тижня Конституційний суд України несподівано опинився в центрі скандалу: відразу кілька нардепів оголосили про намір КС визнати окремі положення закону «Про очищення влади» неконституційними. На сполох забили нардепи Леонід Ємець і автор та головний лобіст люстраційного закону Єгор Соболєв.
Припускають, що ключовими дійовими особами цієї історії є п’ятірка суддів, що працюють у КС ще з часів Віктора Януковича й брали участь у затвердженні його президентських повноважень, які багато хто справедливо називає диктаторськими. Визнання неконституційними низки зазначених у проекті рішення пунктів люстраційного закону по суті скасовує заборону на роботу в органах державної влади найближчому оточенню Януковича.
Під тиском громадськості КС минулого тижня довелося визнати: закон про люстрацію вони вивчають, але список пунктів закону, що можуть бути скасовані, сильно перебільшений, а оприлюднений депутатами документ – фейк. І переніс оголошення рішення з цього приводу на сьогодні, 14 червня.
Чи наважаться судді скасувати ключові положення недосконалого, однак такого «вистражданого» українцями закону – поки незрозуміло. Однак питання люстрації самих суддів або бодай заміни частини складу КС у цьому контексті постає надзвичайно гостро. «Слово і Діло» вирішило нагадати, хто з українських політиків давав обіцянки змінити склад Конституційного суду та що з цього вийшло.
Так, «радикал» Ігор Мосійчук пообіцяв домогтися звільнення з посади судді КС Михайла Запорожця, якого нардеп запідозрив у зв’язку із самопроголошеною «Луганською народною республікою». За словами Мосійчука, дружина Запорожця Ірина є «заступником міністра юстиції ЛНР». У серпні минулого року нардеп здійняв галас навколо цього питання в соцмережах, однак далі розмов справа не пішла: Запорожець і до сьогодні не позбавлений посади.
Ще більш радикальне рішення проблеми суддівства у КС запропонував старший колега Мосійчука, лідер «РПЛ» Олег Ляшко. Він 15 квітня заявив про намір зареєструвати законопроект щодо ліквідації КСУ та створення замість нього Конституційної палати в складі Верховного суду. Через півроку «Слово і Діло» перевірило стан виконання цієї обіцянки й виявило, що Ляшко не реєстрував у парламенті жодного схожого законопроекту.
Оновити склад КСУ обіцяв і Президент Петро Порошенко. На початку червня він запевнив, що процес призначення нових суддів почнеться у 2016 році. «Всі нові судді будуть призначатися на конкурсній основі... Доступ до роботи суддями відкривається і для юристів, адвокатів, науковців...Каста зруйнована», – заявив під час спілкування із журналістами Порошенко. Щоправда, поки що в останньому твердженні Гаранта виникають серйозні сумніви. Ця обіцянка наразі в процесі.
Дотичною до неї є й обіцянка Порошенка про те, що судді будуть позбавлені абсолютного імунітету. Намір скасувати суддівську недоторканність висловив чи не кожен український політик, однак поки що імунітет суддів хоч і є обмеженим, проте не скасований. Відповідно до ухвалених Верховною Радою змін до Конституції в частині правосуддя, судді досі не несуть відповідальності за свої неправомірні рішення, а до простих громадян прирівнюються лише в питаннях, не пов’язаних із роботою.
Цікаво, що під люстрацію мали би потрапити й самі судді КСУ – принаймні про це йдеться в пояснювальній записці закону «Про очищення влади». І хоча прогноз нардепа Юрія Дерев’янка з цього приводу не справдився (відповідне положення таки є в законі), можна констатувати, що де-факто законодавчий акт не виконується. Більше того, виходить, що завадити його виконанню намагаються ті, на кого він поширюється.
Передбачаючи можливий реванш «старої гвардії», Єгор Соболєв ще в жовтні минулого року пообіцяв «повстання проти реставрації системи Януковича», а також припинити законотворчу діяльність. А його колега з «Народного фронту» Олександр Дроздик навіть запевнив, що у разі скасування чинного закону про люстрацію Конституційним судом проголосує за новий. Чи доведеться депутатам це робити, ймовірно, побачимо вже дуже скоро.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»