Поліцейська місія ОБСЄ: порятунок Мінських угод чи затягування часу?

Олександр Радчукполітолог

Минулий тиждень засвідчив низку протиріч у надскладній ситуації на Донбасі. З одного боку Україна отримала одразу дві перемоги у протистоянні із Кремлем – геополітичну та тактичну. Окрім того, що вдалося повернути з полону українську льотчицю Надію Савченко, Президент оголосив про можливість звільнити ще 25 українських заручників авторитарного режиму Володимира Путіна.

У свою чергу, світові лідери під час своєї зустрічі в Японії, оголосили про продовження санкцій щодо російської владної верхівки та російської економіки в цілому. Поки що Москві не вдалося переконати світ у зміні своєї агресивної зовнішньої політики поступками у звільненні українських в’язнів. Втім, Росія й надалі використовуватиме цей інструмент, адже умови в обмін на заручників – один із улюблених методів ведення так званої «гібридної» війни.

Тривожним сигналом стало посилення обстрілів українських позицій із забороненого Мінськими угодами озброєння з боку бойовиків так званих «ДНР» та «ЛНР». За минулий тиждень сепаратистські угруповання посилили мінометний вогонь та артилерійські обстріли житлових районів Авдіївки. Вкупі із черговим «гуманітарним конвоєм» з боку Росії, все це наводить на думку про те, що Кремль не збирається відступати від обраної стратегії тиску на українську сторону та намагатиметься будь-що реалізувати сценарій зі збереженням впливу сепаратистських угруповань на політичні процеси в Україні.

Щоправда, реалізувати даний сценарій можливо за певних умов. По-перше, йдеться про припинення обстрілів та нові домовленості щодо відновлення контролю за українсько-російським кордоном на тимчасово окупованих територіях. По-друге, за задумом Кремля, Верховна Рада має ухвалити зміни до Конституції щодо особливого статусу території Донецької та Луганської областей, прийняти рішення про проведення виборів на цих територіях та амністії бойовиків. Усі ці кроки потребують дуже тривалої юридичної та інформаційної підготовки та навряд чи будуть позитивно сприйняті в самому українському суспільстві.

«Нормандська четвірка» домовилася про поліцейську місію на ДонбасіСторони переговорів «нормандської четвірки» домовилися направити на Донбас поліцейську місію ОБСЄ.

Українська сторона на чолі із Президентом Петром Порошенком наполягає на основному сценарії із залученням поліцейської місії ОБСЄ для відновлення контролю за українсько-російським кордоном. Дане рішення Глава держави обговорював із лідерами Нормандської четвірки і в контексті звільнення Надії Савченко. «Левова частина розмови (з лідерами країн «Нормандської четвірки») була присвячена розблокуванню діяльності СММ ОБСЄ, переговорам про заснування збройної поліцейської місії ОБСЄ, яка повинна стати на лінії розмежування», - повідомив президент про подробиці перемовин щодо подальшої реалізації Мінських угод.

Більшість експертів у подібній позиції Петра Порошенка вбачають позитив для подальшої реалізації мирного плану дій. Однак сумніваються у спроможності міліцейської місії ОБСЄ справді встановити контроль на кордоні та наголошують на безпрецедентності подібного формату діяльності місії в історичному контексті.

Місія неможлива?

Які варіанти поліцейської місії ОБСЄ можливі на Донбасі – експертВсе частіші зустрічі дипломатів США, ЄС і РФ дозволяють стверджувати, що домовленості про поліцейську місію ОБСЄ починають набувати більш виразних конфігурацій. Поки можна говорити лише про можливі варіанти присутності ОБСЄ на Донбасі.

Схоже, українська дипломатія на чолі із Президентом всерйоз взяла курс на реалізацію ідеї розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Питання полягає лише в тому, чи є такі наміри щирими, чи це – лише затягування часу. Адже Росія так і не виконала свою частину зобов’язань щодо реалізації Мінських угод, а поява озброєних спостерігачів свідчитиме про поступки з боку української сторони в питанні майбутнього проведення місцевих виборів на Донбасі.

Петро Порошенко запевняє, що лідери Нормандської четвірки вже підтримали ідею із введенням поліцейської місії ОБСЄ на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей. До того ж, Петро Порошенко висловив рішучу позицію щодо неможливості проведення будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях без поліцейської місії ОБСЄ. «Поліцейська місія ОБСЄ стане на лінії зіткнення, візьме під охорону до виведення в Російську Федерацію складів з відведеним зброєю і поставить на всіх пунктах пропуску свої постійно діючі патрулі для того, щоб унеможливити прибуття нових підрозділів російських військ, поставки амуніції, озброєння, повернення бойовиків-найманців», – зазначив Президент.

Щодо самих виборів, то вони, за словами Порошенка, мають відбутися за українським законодавством, у них мають взяти участь українські партії, а за дотриманням норм виборчого процесу мають слідкувати міжнародні спостерігачі. На думку заступника глави Адміністрації Президента Костянтина Єлісєєва, формат поліцейської місії ОБСЄ має включати 3 основні часові періоди. «Поліцейська місія ОБСЄ повинна бути озброєна і розміщена в зоні АТО до виборів, діяти під час самого голосування і залишатися там на перехідний період, який триватиме до відновлення контролю над кордоном», – вважає чиновник.

Кремль оприлюднив своє бачення роботи поліцейської місії ОБСЄЗа словами прес-секретаря президента РФ, в рамках нормандської четвірки обговорюється тільки участь поліцейської місії в охороні порядку на лінії розмежування.

Не зважаючи на оптимістичні заяви української сторони, в РФ офіційно ідею із розгортанням поліцейської місії ОБСЄ не підтримали. В російському МЗС пропозиції української сторони назвали «некоректними». «Ніяких домовленостей про створення поліцейської місії або збройного компоненту місії ОБСЄ не приймалося», - повідомила речниця МЗС РФ Марія Захарова. А от президент РФ Володимир Путін тримає інтригу: нещодавно він підтвердив факт перемовин із Петром Порошенком щодо можливості роботи поліцейської місії ОБСЄ. «У нас не так давно була розмова з Петром Олексійовичем Порошенком, він запропонував посилити присутність ОБСЄ, в тому числі, щоб співробітники ОБСЄ були зі зброєю, на лінії розмежування, і домогтися повного припинення вогню. Я вважаю, що це правильна пропозиція, ми це підтримуємо», – підкреслив він.

При цьому в Росії вважають, що запровадження поліцейської місії ОБСЄ варто також обговорити із ватажками сепаратистських утворень – «ДНР» та «ЛНР». Щоправда, самі бойовики вже пригрозили представникам ОБСЄ розстрілами у разі їх появи їхньої озброєної місії на тимчасово окупованих територіях.

Експерти мають власні застереження щодо формату роботи самої поліцейської місії ОБСЄ. Ключова загроза полягає у тому, що Росія є членом цієї організації, а її позиції в ОБСЄ досить міцні. «До місії ОБСЄ можуть увійти не тільки і не скільки представники країн ЄС, скільки представники Росії та її сателітів. Є великі сумніви, що європейські країни захочуть відправляти в Донбас своїх представників, враховуючи, що вони можуть потрапити під обстріл або загинути. Кремль, тим часом, погодиться на введення поліцейської місії тільки в тому випадку, якщо це буде відповідати інтересам РФ. Наприклад, якщо за допомогою місії ОБСЄ Кремль зможе хоча б частково легітимізувати свою військову присутність в Донбасі», - вважає політолог Петро Олещук.

Мовляв, під виглядом поліцейської місії ОБСЄ Кремль планує легітимізувати сепаратистські утворення та інтегрувати їх у політичну систему України. Таким чином, вирішується одразу дві проблеми: Росія зберігає вплив на політичні процеси в Україні та умовно «повертає» під українську юрисдикцію тимчасово окуповані території Донбасу. Чи справді вдасться українській владі повернути контроль за кордоном – питання дискусійне.

Безпрецедентний формат

Поліцейська місія в зоні конфлікту: що підштовхнуло ОБСЄ на такий крок? ЕкспертПолітолог проаналізував інформацію про те, що лідери «нормандської четвірки» підтримали розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

Поки зі сторони «Нормандської четвірки» лунають суперечливі заяви щодо роботи поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, українська сторона ретельно готує формат можливого функціонування подібної місії. Так, попередньо було визначено 9 найбільш проблемних пунктів на українсько-російському кордоні, де може розпочати свою діяльність місія.

Щодо чисельності учасників поліцейської місії лунають дуже різні цифри: історично така місія може мати безпрецедентний формат. Міністр закордонних справ Павло Клімкін розраховує, що місія налічуватиме «тисячі спостерігачів». «Я дуже сподіваюся, що вона зможе повністю моніторити кордон разом з повним доступом, а також контроль за місцями, де буде зберігатися озброєння», – сказав Клімкін.

Українська сторона вважає, що мінімально можлива кількість спостерігачів у 1500 чоловік не зможе вирішити всіх поставлених перед нею завдань. Натомість, максимально можлива кількість – 11 тисяч чоловік – вже є не прийнятною для Кремля. Ймовірно, йтиметься про компромісну кількість учасників поліцейської місії. Наприклад, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ольга Айвазовська назвала цифру в 7 тис. осіб.

Клімкін назвав цілі поліцейської місії ОБСЄ на ДонбасіМіністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав головну мету збройної місії ОБСЄ на Донбасі.

Втім, не все так просто. Навіть озброєні «обсєшники» не мають у переліку своїх повноважень права втручатися у збройні конфлікти на території, на якій вони проводять місію. Мова йде, радше, про психологічний ефект для самих спостерігачів, адже на людину, яка має зброю, здійснити напад стає важче. В усіх форматах поліцейської місії в інших країнах, представники мають можливість здійснювати лише моніторингові та консультативні функції.

Нині на території Донецької і Луганської областей працюють 234 члена місії ОБСЄ із загальної чисельності у 372 спостерігача. Аби збільшити цю кількість в рази та ще й озброїти представників ОБСЄ потрібна згода 57-ми країн-учасниць. До того ж, в офіційних коментарях представники ОБСЄ, розуміючи масштаби завдань та загроз, взагалі сумніваються у можливості роботи подібної місії.

«Нам важко уявити, як буде виглядати озброєна місія ОБСЄ, яка має на меті ефективне забезпечення безпеки виборів у сепаратистських областях та підвищення безпеки спостерігачів ОБСЄ. ОБСЄ в даний час не має прецедентів збройної місії. Навпаки, її цивільний характер за своєю природою є важливою особливістю. Ідея збройної місії піднімає цілу низку складних правових, політичних, практичних і військових питань», - йдеться в нещодавньому офіційному коментарі ОБСЄ.

Експерти також попереджають про загрози перетворення подібної поліцейської місії на своєрідний формат «замороженого конфлікту», якщо більшість її складу Росії вдасться укомплектувати своїми представниками. Саме тому позиції інших країн щодо даної ідеї є досить обережними та зваженими: сама по собі ідея із організацією поліцейської місії не є поганою, а от її реалізація може лише послабити позиції української сторони. Що вже розуміють європейські лідери. Хотілося б вірити, що ризики усвідомлює і найвище керівництво України, а поки що ідея із поліцейською місією ОБСЄ є тактичним відволікаючим маневром та затягуванням часу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»