Сьогодні збігає рівно два роки з моменту виборів п’ятого президента України. 25 травня 2014 року 54,7% українців, що прийшли на дільниці для голосування, віддали свої голоси за кандидата від об’єднаних революційних сил «УДАР» і «Солідарність» Петра Порошенка. Виборча кампанія проходила в максимально стислі терміни: Росія, скориставшись безвладдям в Україні, саме анексувала Крим, а під Слов’янськом уже лунала бойова канонада сепаратистів.
Військово-політична ситуація в країні не могла не накласти відбиток на обіцянки кандидата в президенти, тож сказано було багато, причому, як це часто буває в кризових ситуаціях, багато нездійсненного: і про швидке завершення антитерористичної операції, і про обов’язкове страхування військовослужбовців, і про захист українців і кримських татар у Криму, і про «бойові» 1000 грн на день для українських солдатів, які служать у зоні проведення АТО.
Через 2 роки «Слово і Діло» вирішило дізнатися, в яких випадках Порошенко зміг дотримати слова, а в яких – його передвиборчі обіцянки залишилися просто словами, що допомогли політику прийти до влади. В якості кандидата в президенти України з початку березня до 25 травня 2014 року Петро Порошенко дав 44 публічних обіцянки, з яких виконав 16. 15 його зобов’язань так і залишилися деклараціями, а решта 13 – ще можуть бути виконані в довгостроковій перспективі.
Серед найвідоміших обіцянок Порошенка, крім уже названих, – зобов’язання продати Roshen та перекрити можливість виведення коштів у офшори. Першу з них він дав публічно перед пресою, другу – вписав у свою передвиборчу програму. Обидві мають статус «не виконано», хоча їхнє виконання позбавило б опозиційних до Президента політиків їхніх головних козирів.
Якщо говорити про резонансні невиконані обіцянки Глави держави, які він дав напередодні виборів, то можна також назвати обіцянки про безвізовий режим з ЄС до кінця першого року президентської каденції, запрошення Тимошенко до роботи в своїй команді, внесення до Ради закону про парламентську опозицію та досягнення енергонезалежності протягом двох років.
Серед того, що можна точно віднести до активу Порошенка, – обіцянки про збільшення чисельності та видатків на Збройні сили України, підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС, повну зміну влади в Донецькій та Луганській областях і початок реверсних поставок газу з Європейського Союзу.
Є в переліку виконаних обіцянок Президента й проведення дострокових виборів та організація місцевих виборів у містах у два тури, які лише допомогли йому укріпити свою владу: на виборах до Ради партія новообраного Президента здобула впевнену перемогу, а двотурова система обрання градоначальників дозволила лояльним до нової влади кандидатам здобути перемогу в низці стратегічно важливих міст.
З обіцянок, які наразі мають статус «у процесі виконання», найбільш очікуваними для більшості українців є повернення Криму, антикорупційна люстрація суддів, правоохоронців і податківців, децентралізація влади, відкритість інформації про доходи й видатки державних службовців, вступ України до Європейського Союзу до 2025 року та приєднання до НАТО. Словом, найскладнішу частину своєї передвиборчої програми Гаранту ще належить виконати.
Цікаво, що також напередодні виборів Порошенко пообіцяв не збільшувати свої повноваження, однак де-факто вплив Глави держави на управління основними сферами лише зріс, хоча й без прямого збільшення повноважень Президента.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» вже аналізувало стан виконання обіцянок Петра Порошенка за всю його політичну кар’єру: виявилося, що загальний рівень виконання обіцянок Главою української держави становить понад 40%.
Аналітики проекту й надалі пильно слідкуватимуть за тим, як дотримує слова перша особа України. Стежити за динамікою виконання обіцянок Петра Порошенка можна й самостійно – на його персональній сторінці за посиланням.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»