Як не втратити житло через борги за комуналку: поради

Олександр Радчукполітолог

Падіння економічних показників протягом останніх двох років серйозно вплинуло на добробут переважної більшості громадян України. До кількаразового знецінення національної валюти, підвищення цін на продукти харчування, транспортні послуги, інфляції, нестабільної роботи банківської системи додалося ще й значне підвищення тарифів на комунальні послуги.

Причиною цього стала безвідповідальна багаторічна політика компромісів між можновладцями та населенням, у результаті чого зберігалася низька ціна на енергоресурси. Це дозволяло громадянам платити не надто високу ціну за комуналку, а політикам та олігархам – незаконно збагачуватися, паразитуючи на так званих «газових схемах».

Як змінилися тарифи на комуналку в Україні за три роки«Слово і Діло» продемонструвало, як змінюються комунальні тарифи в Україні, починаючи з 2014 року, а також спрогнозувало, якими вони будуть у 2017-му.

Усе б нічого, та саме в кризовий період для країни розраховуватися за помилки більш ніж двадцятирічного періоду комунального популізму, схоже, доведеться пересічному українцю. Згортання економічної активності, безробіття та низькі заробітні плати можуть призвести до колапсу й на ринку житлово-комунальних послуг. Адже розраховуватися за новими платіжками українцям стає дедалі важче. Особливо гостро постало питання в регіонах, де більшість населення можуть сподіватися хіба що на субсидії.

ЖЕКи та управлінські компанії нагадують людям про своєчасну оплату боргів за комірне. Й водночас готуються до майбутніх судових процесів, під час яких намагатимуться у будь-який спосіб змусити українців сплатити за надані послуги. Навіть якщо доведеться забрати останнє, що залишається у громадян, – їхнє житло. Втім, до чого може призвести така стратегія, та що робити з конфіскованим житлом далі?

Ризикуємо власним помешканням?

Про те, що ЖЕКи та місцева влада намагаються вигадати якомога більше способів повернути борги громадян, відомо вже давно. Однак саме після багаторазового підняття цін на комунальні послуги, таких випадків побільшає в рази.

Що потрібно знати про конфіскацію майна за комунальні боргиКонфіскація житла за несплату комунальних платежів – уже не міф, а реальність. Що потрібно знати та як можна цьому запобігти, дивіться в інфографіці «Слова і Діла».

Так, нещодавно міська рада Луцька продала квартиру, конфісковану за рішенням суду за борги по комуналці. При цьому, в міськраді не жартують: за борги у більш ніж 10 тисяч гривень подаватимуть судові позови для подальшої конфіскації та перепродажу майна. Нагадаємо, що борг на таку суму буде не так вже й важко накопичити – в регіонах у опалювальний сезон плата за комірне 1-кімнатної квартири може сягати 1500 грн на місяць. Трохи більше ніж півроку несплачених платіжок і громадян матимуть підстави позбавити помешкання.

У Дніпрі вигадали інший метод боротьби з неплатниками: їм блокуватимуть виїзд за кордон. Так, у міській раді міста прозвітували про 385 громадян, які не змогли здійснити поїздку за кордон через несплачені борги за компослуги.

У ст. 47 Конституції України йдеться про те, що жоден громадянин не може бути примусово позбавлений житла, окрім як на підставі закону та за рішенням суду. Керуючись положеннями Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), будь-хто має гарантоване право на звернення до суду для розгляду вимог про стягнення заборгованості за ЖКП. На боці позивача – спрощений порядок розгляду такого роду спорів. Крім того, сума заборгованості може бути будь-якою: ви можете заборгувати і 10 гривень, і 100 тисяч – важливий сам факт існування боргу.

Експерт розповів, що загрожує боржникам за комунальні послугиНезалежний енергетичний експерт розповів, чи є ризик через заборгованість за комунальними платежами встановлення санкцій чи арешту майна для киян.

Ще одна цікава норма ЦПК – можливість вимагати судовий наказ про стягнення заборгованості без проведення самого судового засідання та заслуховування позицій сторін. У цьому випадку закон цілковито на боці ЖЕКів та місцевої влади. Втім, боржник може оскаржити таке рішення суду та заблокувати подальші дії з його майном. Більше того, навіть після рішення суду про стягнення боргу, громадянин не позбавлений права сплатити необхідну заборгованість навіть за розстрочкою.

Українцям потрібно пам’ятати й про ще два важливих юридичних нюанси, які звужують можливості забрати у них житло.

По-перше, сума несплаченого боргу, що підлягає стягненню за судовим виконавчим провадженням, має бути не меншою десяти розмірів мінімальної заробітної плати (в 2016 році – близько 13 780 грн).

По-друге, якщо громадянин є власником єдиного житла, відібрати його за борги не можуть. Однак, підкреслюють юристи, такий стан речей не є індульгенцією для боржників: виконавча служба буде шукати можливість реалізувати інше майно громадянина доти, доки він не виконає свої зобов’язання й не сплатить борг.

Звичайно, місцева влада змушена таким чином боротися із системними порушниками. Щоправда, цього року їх може значно побільшати. Потрібно пам’ятати й про те, що влада на місцях також ризикує: адже конфісковане майно потрібно ще реалізувати, аби повернути борги, а українці, знаючи про можливі проблеми з таким майном, не поспішають його купувати навіть за зниженою ціною.

Ще один ризик – зростання градусу соціальної напруги. Соціологи вже неодноразово констатували: українці здатні об’єднуватися в кризові моменти саме на ґрунті соціальної несправедливості та порушень прав людини. Тож «квартирні бунти» можуть стати загрозливою перспективою і на місцевому, і на центральному рівнях влади.

Субсидії не врятують?

Зростання тарифів ЖКГ: чи врятують субсидії та до чого призведе чергове підвищення? ЕкспертЕксперт проаналізував заяву Володимира Гройсмана про те, що українці з низькими доходами не відчують підвищення ціни на газ.

Минулого року Кабмін зняв усі обмеження на отримання субсидій громадянами. У Мінсоцполітики повідомили, що за час опалювального сезону 2015/2016 субсидії отримали 5,5 млн домогосподарств. Цього року, за підрахунками експертів, ця цифра може зрости до 8 млн заявників.

Своєю чергою, в Мінфіні вже оголосили про намір перевірити всі майбутні заявки на отримання субсидій. Для цього навіть можуть зробити запит до банківських установ із метою перевірки платоспроможності заявника. Проте, на думку експертів, така ініціатива буде провальною, адже вона порушує право українців на банківську таємницю, що неодмінно буде оскаржено в судах.

Тому урядовцям доведеться вигадати інші методи перевірки громадян на платоспроможність у процесі отримання документів на субсидію. Одна з таких ініціатив – запуск електронної системи розрахунку субсидій та поступовий перехід на адресні дотації.

«Проблема в тому, що субсидії не є монетизованими й люди не можуть витратити їх на утеплення будинку, щоб скоротити потребу електроенергії та потребу отримувати субсидії далі. Гроші проходять платежем компаніям, які надають послуги, й людина може навіть не знати, яка вартість у квитанції», – розповів експерт з енергозбереження «Реанімаційного пакета реформ» Святослав Павлюк.

Експерти вважають, що закладені в тарифи ціни на газ боляче вдарять по всіх верствах населення. Зростання цін на тарифи було однією з основних вимог для продовження співпраці з МВФ. Можна припустити, що вже восени, після фактів масових комунальних неплатежів з боку українців, Кабміну доведеться звертатися до іноземних кредиторів за необхідними коштами для надання субсидій.

КМДА пропонує киянам кредит на оплату комунальних рахунківСтолична міська адміністрація пропонує жителям Києва оформити кредит на сплату боргу за житлово-комунальні послуги без першого внеску.

«Одна річ, якби 5% у країні потребували субсидій, а в нас до 75% населення можуть вимагати субсидій. Це реальність. Нинішня система навряд чи зможе забезпечити таку кількість населення. Вона може бути навіть дуже продумана, але це занадто велика кількість і це неправильно за фактом, коли такий відсоток потребує допомоги», – вважає провідний експерт з енергетичних програм і ЖКГ Сергій Дяченко.

Відмовившись від російського газу, диверсифікувавши його поставки та збільшивши ціни на газ для всіх громадян, уряд не зміг знайти інших компенсаторів, окрім субсидій. Втім, підвищення цін – це не реформа. Експерти говорять про необхідність термінового впровадження системи енергоефективності на рівні центральних органів влади та в регіонах, та забезпечення обліку всіх енергетичних ресурсів.

На думку голови Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктора Тарана, владі необхідно створити Фонд енергоефективності та інших прозорих і доступних механізмів фінансової підтримки заходів з енергоефективності для населення. «А частину коштів, що бездумно та непрозоро використовуються для субсидіювання, спрямувати на заходи зі зменшення споживання енергоресурсів через впровадження енергоефективності», – вважає експерт.

Втім, поки що єдиний реальний шанс і для влади, і для громадян без соціальних потрясінь пережити наступний опалювальний сезон – домовлятися про співпрацю. Так, днями в КМДА повідомили про запровадження для тих жителів столиці, які мають борги за комуналку, розстрочки на їх сплату. І хоча ноу-хау з кредитами на комунальні платежі на перший погляд здається безглуздим, все ж, це бодай якийсь запропонований вихід зі складної ситуації. У КМДА повідомляють, що оформлення розстрочки дасть можливість боржникам уникнути штрафних санкцій, примусового стягнення боргу, оплати судових витрат, арешту майна, обмеження виїзду з України та кримінальної відповідальності.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»