Уряд постреформаторів: перші кроки Кабміну Гройсмана

Олександр Радчукполітолог

Тривала дискусія щодо призначення чергового прем’єр-міністра та нового складу Кабміну все більше знецінює сам процес реформ у країні. З цього приводу дотепні українці невгамовно жартують: мовляв, на Банковій «квапилися» призначити новий склад уряду, аби громадяни не встигли помітити, що країна й без «реформаторів» може спокійно функціонувати.

Лідери «БПП» та «Народного фронту» відверто загралися в «коаліціаду» та «прем’єріаду». Намагаючись виторгувати якомога кращі умови під себе, вони й не помітили, як втратили залишки довіри українців.

Згідно з даними лютневого опитування громадян соціологічною групою «Рейтинг», оприлюдненими минулого тижня, жоден (!) респондент не висловив абсолютної підтримки діяльності Верховної Ради. Таке знецінення інституту парламентаризму свідчить лише про одне: українці заплутались у хитросплетіннях та політичних ігрищах нардепів та їхніх формальних і неформальних кураторів, і зовсім не довіряють законодавчому органу країни. А це так чи інакше свідчитиме про наближення позачергових парламентських виборів, хоч як політики не намагаються «клеїти» коаліцію в нинішньому складі ВР.

Гройсман назвав пріоритети нового урядуПрем'єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що новий Кабінет міністрів займеться реконструкцією та ремонтом головної української проблеми – доріг.

Фактично, така ж ситуація й із відправленим у відставку урядом Арсенія Яценюка. Діяльності останнього на посаді прем’єр-міністра абсолютну підтримку висловив всього 1% опитаних. Не менш тривожні дзвіночки соціологи фіксують для Президента та його команди: так, повністю підтримують діяльність Петра Порошенка на посаді Глави держави 2% опитаних, такі ж показники й у новопризначеного очільника Кабміну Володимира Гройсмана.

Що робити новому уряду, аби змінити ситуацію? Згідно з тими ж даними соцопитувань, варто особливу увагу звернути на рівень депресії та апатії, що зростає. 76% вважають, що справи в країні йдуть у неправильному напрямку. А у 88% населення погіршилось економічне становище. І лише 11% українців вірять у покращення економічної ситуації. Головне запитання до нового Кабміну: чи має він притомне бачення здійснення економічних реформ? Адже в нинішній ситуації кредит довіри до новоспечених урядовців вимірюватиметься навіть не місяцями, а тижнями.

Баланс на трьох

Провідні експерти оцінили новий склад КабмінуЕксперти поділилися міркуваннями й дали оцінку низці кандидатів, які отримали міністерські посади.

Тривалі перемовини щодо визначення формату нового уряду пов’язані з несподіваним бажанням екс-спікера Володимира Гройсмана здійснити власний політичний маневр. І хоча подібні кроки колишнього мера Вінниці можна радше сприймати як сильну позицію в перемовинах, що може свідчити про його бажання бути самостійним політичним гравцем, рівноваги новому уряду такі тенденції не додадуть.

Новий склад Кабміну – це результат перемовин одразу трьох сторін за розподіл певних політичних дивідендів. З одного боку, домовлялися два партнери по коаліції – «Народний фронт» та «БПП», з іншого – Володимир Гройсман, який приймав «у спадок» не надто успішний доробок дворічної роботи уряду Арсенія Яценюка, та водночас мав стати зручним виконавцем в очах Банкової. Зрозуміло, що соратник Петра Порошенка мав усі підстави сподіватися на свою квоту в уряді, адже саме він наразі найбільше ризикує своєю політичною кар’єрою.

Гройсман пообіцяв прискорити проведення реформЗа словами Володимира Гройсмана, в нового уряду є небагато часу на впровадження змін у країні.

Одна з перших обіцянок нового прем’єр-міністра – прискорити проведення реформ, буде дійсно ключовою для досягнення певних політичних успіхів і для нього, і для Президента. Часу у Володимира Гройсмана мало.

А от перешкод для впровадження реформ більш ніж достатньо. Перш за все, у свою власну гру гратимуть міністри за квотою «НФ». А їх залишилося достатньо: починаючи від очільників МВС, Мін’юсту, Мінмолодьспорту та віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка (залишилися в спадок від попереднього уряду), закінчуючи міністром інфраструктури, міністром екології та міністром освіти.

Про те, що з реформами новому прем’єру буде непросто, свідчить не лише той факт, що кілька ключових міністрів залишилися на своїх посадах і в нинішньому Кабміні, а й рекордна кількість віце-прем’єрів – їх аж шість. Така кількість новостворених посад є ще одним опосередкованим свідченням того, що уряд формувався саме на балансі 3-х позицій. Тобто посад на всіх не вистачало. Як відомо, рішення уряду ухвалюються колегіально, тож Володимиру Гройсману конче необхідно було мати свій «блокуючий пакет» серед нових членів Кабміну.

Гройсмана не бентежать бізнес-зв'язки ДанилюкаВолодимира Гройсмана задовольнило пояснення Данилюка про непричетність до роботи британських компаній, у чому його звинуватив Ляшко.

Ще один мінус нинішнього уряду – кулуарні перемовини щодо його створення. З одного боку, посади міністрів обійняли чиновники, які мало чим запам’яталися українцям у публічній політиці. Тобто є надія, що ці люди навряд чи працюватимуть лише на власний імідж та електоральні перспективи. З іншого боку, така «непублічність» свідчить про чітку підзвітність певним групам впливу, які брали участь у формуванні нового складу уряду.

Чітко спостерігається тренд, що в разі успіху в проведенні реформ цим намагатимуться скористатися і в команді Президента, і окремо – сам Володимир Гройсман. У разі ж провалу найменших іміджевих втрат зазнає саме «Народний фронт»: мовляв, «дуже хотіли зняти нашого прем’єр-міністра – ось, тримайте ще гіршого». Вочевидь, серйозні репутаційні втрати нестиме Президент, адже саме з його командою більшість українців пов’язують фігуру колишнього мера Вінниці.

В результаті отримуємо дуже ускладнену трирівневу систему ухвалення рішень, яка не завжди працюватиме злагоджено. Чи вдасться владнати усі протиріччя новому главі Кабміну та приборкати норовливий та неоднорідний склад уряду – покаже час. Так само, як і його особисті амбіції. Крім того, нас очікують і цікаві спостереження за діями Президента, які насправді продемонструють його якості як лідера нації.

Уряд і МВФ

Насправді, першим серйозним випробуванням для уряду Володимира Гройсмана буде налагодження контактів із Міжнародним валютним фондом. У США та Європі з розумінням, але з неприхованим розчаруванням спостерігали за коаліційною метушнею та формуванням нового уряду, яка тривала мало не 4 останні місяці. Саме із цим пов’язана значна затримка з наданням наступного траншу МВФ.

Чи прийме Захід Гройсмана в якості прем'єра? ПолітологПолітичний експерт проаналізував позицію Заходу щодо обрання новим прем'єр-міністром України Володимира Гройсмана.

Ще одна складність в налагодженні стосунків – відсутність на посаді зрозумілого для Заходу гаранта в перемовинах – екс-міністра фінансів Наталії Яресько. Наразі всю повноту відповідальності за переговірний процес нестиме Адміністрація Президента, адже саме звідти походить креатура нового очільника Мінфіну – Олександра Данилюка. Він був заступником глави АП та представником Президента в Кабміні. Чи впорається він із новими викликами вже в уряді Володимира Гройсмана на посаді міністра фінансів – питання більш ніж актуальне.

До речі, одним із перших кроків Кабміну на виконання умов отримання траншу від МВФ стане підвищення тарифів на газ до рівня ринкових. Про це нагадала сама екс-міністр фінансів Наталія Яресько під час свого останнього виступу у Вашингтоні. «Це критично важливо. Ризик популізму досі дуже високий і в цьому небезпека. Лише в разі повної імплементації програми МВФ ми можемо відновити довіру та впевненість не лише наших міжнародних партнерів, але й бізнес-спільноти», - переконана Яресько.

Поки що і Президент, і новий глава уряду демонструють єдність у перемовинах зі США та ЄС. Зокрема, віце-президент Джо Байден уже привітав прем'єр-міністра з нагоди його обрання, а також із новим Кабінетом міністрів і програмою роботи уряду. В США наголосили на необхідності форсованих темпів у проведенні реформ. Захід сподівається на чітке дотримання новим урядом попередньо узгоджених вимог МВФ. Водночас Петро Порошенко також мав телефонну розмову із Джо Байденом, безпосереднім предметом якої були домовленості щодо можливостей надання третього траншу кредитних гарантій у розмірі 1 млрд доларів США. Що ж, схоже, що тепер на Заході ще більш ретельно спостерігатимуть за ходом реформ і вже напевне асоціюватимуть і досягнення, і провали не лише з урядом, але й із постаттю нинішнього Президента.

План дій чи імпровізація?

Не менш пікантним питанням стало ухвалення програми дій нового уряду. Після пакетного голосування про відставку Арсенія Яценюка та призначення на його місце Володимира Гройсмана нардепи двічі поспіль не змогли ухвалити нову програму уряду. Дехто з них пізніше в кулуарах парламенту зізнавався, що народним депутатам ця програма навіть не була надана для розгляду. Інші нардепи з фракції «БПП» виправдовувалися, мовляв, програмою уряду є попередня коаліційна угода, під якою нардепи-учасники більшості підписалися ще наприкінці 2014 року.

Володимир ГройсманПрем'єр-міністр України

Насправді, з документом «Програма діяльності Кабінету міністрів» можна було ознайомитися напередодні засідання парламенту, і в його преамбулі дійсно йдеться про те, що він заснований на тому переліку заходів та реформ, що були проголошені в коаліційній угоді. Тобто в документі на 12 сторінках фактично йдеться про ті самі завдання, які Верховна Рада ставила собі ще 2 роки тому. Щоправда, більш широко розписані зміни у податковій системі, реформа сільського господарства та безпековий блок.

Представники опозиції вже вказали на неприпустимість такого підходу, адже Програма дій Кабміну має бути спочатку розглянута на засідання уряду, де кожне міністерство запропонує свій перелік необхідних реформ та кроки щодо їх реалізації. Втім, такі «формальності» не надто збентежили нового очільника уряду. Володимир Гройсман підкреслив, що більш детальна програма уряду буде запропонована на розгляд парламенту вже за місяць. До того ж, він упевнений у досить оптимістичних термінах її реалізації: Гройсман розраховує на річний імунітет на відставку нинішнього Кабміну, що дасть можливість успішно здійснити все заплановане.

«Ми будемо керуватися базовими документами - Стратегією-2020 та коаліційною угодою 2014 року, Угодою про асоціацію Україна-ЄС, Планом законодавчого забезпечення реформ, міжнародними договорами. Ми беремо на себе зобов'язання протягом місяця розробити спільно з нардепами антикризовий план, який помісячно визначить, що нам робити до кінця року», – підкреслив прем'єр-міністр.

Тож поки що Володимир Гройсман сподівається на тривалу «розкачку», яка дозволить йому зрозуміти стан речей та налагодити управління процесами. Втім, часу в нового Кабміну вкрай мало: реформи або бодай швидкий ефект від змін суспільство очікує відчути вже в найкоротші терміни. Це ще один виклик для всієї влади та нинішніх політичних еліт. Навряд чи для подібної складної ситуації знайдеться просте рішення, яке влаштує всіх – політиків, олігархів і народ.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»