Юнкер насправді був одним із тих, хто відстоював позиції України та намагався прискорити процес надання безвізового режиму.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, аналізуючи інформацію про те, що Жан-Клод Юнкер має підписати та передати законодавчу пропозицію щодо безвізового режиму з Україною.
«Позицію Юнкера щодо України критикували деякі члени ЄС, які вважають, що він є занадто оптимістичним щодо безвізового режиму й дає занадто обнадійливі обіцянки. Тоді ж був розкритикований деякими країнами-членами звіт, який у грудні видала Єврокомісія, що свідчив про те, що Україна виконала критерії безвізового режиму», – розповідає Сушко.
Крім того, як пояснив експерт, існує шенгенська зона, в рамках якої є чіткі процедури того, як встановлюється та знімається безвізовий режим.
«Жодна країна, що входить до шенгенської зони, не може самостійно щодо третіх країн встановлювати безвізовий чи візовий режим. Це неможливо, коли є єдиний простір для пересування. Візовий режим встановлюється або всіма країнами одночасно, або не встановлюється взагалі», – роз'яснив спеціаліст.
За його словами, ми маємо розуміти, що є чіткі шенгенські правила й поки ніхто не збирається відмовлятися від них. Єдине, про що йдеться, – країни хотіли би більш вільної можливості тимчасового відновлення контролю на своїх власних кордонах у разі міграційної загрози.
«Питання не у візах. Люди, які породили хвилю міграції, не мають стосунку до візового чи безвізового режиму. Ці питання регулюється іншим законодавством, не візовим. Йдеться лише про фізичний контроль за кордоном», – аналізує Сушко.
Звісно, як наголосив експерт, міграційна криза створює певний негатив для запровадження безвізового режиму, але прямого зв'язку законодавства, яке регулює прийняття біженців і видачу віз, немає.
«Питання біженців із Близького Сходу та безвізового режиму для України не розглядаються в одному пакеті», – проаналізував ситуацію Олександр Сушко.
Нагадаємо, 6 квітня 2016 року на референдумі в Нідерландах за ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС проголосувало 38,21% респондентів, проти – 61%. Явка склала 32,28%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»