Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Які найважливіші законопроекти готують до розгляду у Верховній Раді народні депутати України, проаналізували експерт аналітичної групи Левіафан.

Черговий сесійний тиждень, звичайно, буде менш насиченим подіями та скандалами, ніж попередній, але це не біда. Кабмін відкликав на доопрацювання більше 150 законопроектів, які були подані урядом під керівництвом Яценюка й мають усі шанси знову бути зареєстрованими в парламенті протягом наступного місяця.

Цей тиждень може отримати назву «соціальний», адже порядок денний на вівторок сформований саме із соціальних питань, але як воно буде насправді – подивимось.

Національна безпека та оборона

У сфері національної безпеки та оборони парламентом розглядатиметься проект №2001а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо генетичної ідентифікації військовослужбовців)». Проект передбачає можливість здійснення ідентифікації загиблих військовослужбовців за допомогою ДНК. Слід зазначити, що взяття проб ДНК буде добровільним для військовослужбовців.

Судоустрій

У сфері судоустрою цікавим є законопроект №2318а «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо необхідності дотримання принципу рівноправності суддів Конституційного суду України», покликаний зробити й без того рівних суддів Конституційного суду України ще «більш рівними». Проект передбачає враховувати при нарахуванні заробітної платні суддям КСУ їх стаж наукової, педагогічної, фахової діяльності та державної служби. Раніше суддям нараховувалася надбавка лише за суддівський стаж, але не всі судді КСУ його мають, тому, щоб заздрість не паралізувала діяльність КСУ, Руслан Князевич вніс вищезазначений проект закону.

Також проект №3328 «Про внесення змін до закону України «Про забезпечення права на справедливий суд (щодо забезпечення прав суддів, які обіймають посади в судах, що припинили роботу в зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції)» вирішить ще одну проблему вітчизняного правосуддя. Проект дозволить суддям, що не можуть здійснювати правосуддя в судах, розташованих на території проведення АТО, прикріплятися до інших судів за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Подолання вето Президента

На жаль, попри офіційну риторику «Блоку Петра Порошенка» щодо необхідності захисту соціального захисту населення, а також воїнів АТО та членів їхніх сімей, сам Петро Олексійович не налаштований втілювати в життя ці тези. Так, під його вето потрапили проекти законів про внесення змін до закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам (№2676) та про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей (№2406). Законопроекти пропонують, відповідно, розширення переліку осіб, які мають право на отримання субсидій на пенсіонерів та інвалідів незалежно від того, працюють вони чи ні, та збільшення розміру виплат воїнам АТО в разі отримання інвалідності та членам сімей воїнів АТО в разі його загибелі. З одного боку, звісно, ці проекти законів було завідомо популістськими, адже в держави об’єктивно немає коштів на втілення цих законів у життя. З іншого боку, слід звернути увагу, що держава в особі Президента України економить не на тому.

Але якщо законопроект №2676 Президент пропонує відхилити в цілому, то у №2406 Петро Олексійович пропонує лише зменшити розмір виплати при загибелі військовослужбовця для членів його сім’ї у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, до фіксованої суми що має становити 700 тис. грн. Якщо простими цифрами, то з 997 500 грн (прожитковий мінімум станом на сьогоднішній день 1330 грн х 750) до 700 тис. грн. Знову ж таки, хочеться зазначити, що влада пропонує економити не на тому.

Кримінально-процесуальний блок

Також знову представлений проектом закону про приватну детективну (розшукову) діяльність №3726, авторства народних депутатів - членів правоохоронного комітет ВРУ. Проект є нічим іншим, як трохи переробленим проектом закону про детективну діяльність, який блукає Верховною Радою ще із шостого скликання. Документ має легкий лобістський відтінок, покликаний запровадити поняття приватної детективної діяльності та закріпити правила гри для приватних детективів. Передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спецзасобів та зброї нелетальної дії.

АТО

Парламент розгляне проект №4197 «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень.

Ухвалення законопроекту дозволить зараховувати залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, до спеціального фонду та подальшого їх спрямування у вигляді субвенції з Держбюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної й транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності.

Блок правосуддя

Судячи з усього, народні обранці нарешті візьмуться за впорядкування окремих аспектів цивільного та господарського судочинства, а також приділять увагу реформуванню завершальної стадії судового провадження. В останньому випадку йдеться про виконавче провадження та склад органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, а також рішень інших органів влади та їх посадових осіб.

У колах практикуючих правознавців вже давно сформувалася теза про те, що в сьогоднішніх українських реаліях побудувати вдалу правову позицію та виграти справу в суді – це лише дрібна частина успіху у вирішенні проблеми клієнта, оскільки часом, уже після судових тяжб, нездоланним бар'єром постають проблеми з реальним виконанням схваленого судового рішення, а їх подолання потребує неабияких зусиль. Нині Державна виконавча служба, м’яко кажучи, не досить результативно працює на захист інтересів учасників виконавчого провадження, а її робота не націлена на результат, та й серед владних структур має, мабуть, один із найнижчих рівнів довіри громадян. Можливо, скоро ці та інші проблеми залишаться в історії.

Так, окремі практичні кроки реалізації Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, про які згадується в Указі Президента України від 20.05.2015 року №276, розкриваються в пакетах проектів законодавчих реформ, які подані ще в серпні минулого та в січні цього року Президентом України та визначені ним як невідкладні. Серед них:

  • законопроект №2506-а «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Документ має стати на зміну діючому закону «Про державну виконавчу службу». Основна концепція документу – впровадження змішаної системи примусового виконання рішень шляхом запровадження інституту приватних виконавців та модернізація діючих органів державної виконавчої служби. Проектом також змінюється підхід до оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів виконавчого провадження, застосовується механізм судового контролю.

  • законопроект №2507-а «Про виконавче провадження» має стати новим базовим документом у сфері виконавчого провадження. Документ значною мірою дублює принципи та ідеї однойменного чинного законодавчого акту, хоча й переглядає підхід до окремих етапів виконавчого провадження. Проте все ж таки основоположною його метою є адаптація чинного законодавства, враховуючи впровадження інституту приватних судових виконавців. А тому, можливо, більш концептуально коректним кроком модернізації законодавства було б внесення відповідних змін до чинного закону «Про виконавче провадження», а не ухвалення нового закону з такою ж назвою. До речі, реформування системи нотаріату та запровадження інституту приватних нотаріусів відбувалося саме за останнім сценарієм шляхом внесення змін до чинного закону.

  • законопроект №2508-а «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців)» націлений на закріплення податкового статусу приватних виконавців та визначення їх як окремої категорії платників податків.

  • законопроект №3768-а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» передбачає утворення окремої автоматизованої електронної системи арешту коштів осіб на банківських рахунках.

За допомогою цієї системи суддя та судовий виконавець отримують можливість надсилати до банків відповідні документи про накладення арешту на банківські рахунки відповідача та боржника. В подальшому ці документи опрацьовуватимуться автоматизованими системами закладів без втручання їх працівників, а установи здійснюватимуть арешт коштів, що перебувають на банківському рахунку. В підсумку ухвалення цього документу однозначно має скоротити бюрократичну процедуру накладення арешту, а тому покликане покращити правовий стан кредитора в майнових суперечках, оскільки зменшить ризики з послідуючим невиконанням судового рішення через переведення відповідачем (боржником) коштів із власного на інші банківські рахунки, оформлені на підконтрольних, юридично не пов’язаних осіб.

  • законопроектом №3769-а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження в цивільному та господарському судочинстві» шляхом внесення змін до процесуальних кодексів та профільних законів із судочинства пропонується створити автоматизовану систему електронного наказного провадження щодо розгляду певних категорій спорів майнового характеру. Очікується, що ці новели мають зменшити навантаження на судову систему України, надавши можливість оперативно та із застосуванням сучасних інформаційних технологій розглядати справи без участі сторін, а, можливо, й дозволять зменшити бюджетні витрати на утримання судових органів. Як ці ідеї приживуться на практиці – покаже час.

Хвилинка лобізму

Олег Валерійович Ляшко продовжує очолювати рейтинг лобістів Верховної Ради України. Цього тижня до залу будуть внесені законопроекти №2617 та №2618 щодо внесення змін до Митного та Податкового кодексів України в частині звільнення до 1 січня 2017 року від оподаткування ввізним митом, а також податком на додану вартість деревообробного обладнання товарної групи 8465 згідно з УКТЗЕД. Ухвалення такого законопроекту суттєво знизить ціну деревообробного устаткування, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності деревообробної галузі України.

Друге місце в цьому рейтингу посідає народний депутат України Ніна Южаніна. Її законопроект №2971-д «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині скасування для пивоварної галузі:

  • атестації виробництва;

  • сертифікації та підтвердження відповідності продукції;

  • ліцензування виробництва;

  • регулювання Кабінетом міністрів України мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін;

  • державного регулювання нормування втрат при виробництві;

  • внесення місць зберігання продукції до Єдиного державного реєстру;

  • єдиних з алкогольними напоями вимог до маркування продукції.

Ухвалення цього законопроекту нівелює ті обмеження, які були запроваджені 28 грудня 2014 року з ухваленням закону України №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» та скасує прирівнювання регулювання обігу пива до обігу алкогольних напоїв.

З одного боку, закон розв’яже руки виробникам та дистриб’юторам пива та сприятиме розвитку пивної галузі в Україні. З іншого боку, цей проект закону просто закріпить той факт, що податкова реформа в частині регулювання обігу пива так і залишилася на папері.

В разі ухвалення законопроекту Ніні Южаніній та іншим народним обранцям, які лобіюють інтереси пивної галузі в парламенті, гарантоване місце в пантеоні «святих виробників пива», які своєю чергою гарантовано отримають надприбутки від впровадження цього закону.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»