Столичні парковки: 2 роки корупції на муніципальному рівні

Олександр Радчукполітолог

Проблема нестачі паркувальних місць у столиці створює відчутні проблеми й самими автомобілістам, і майже всім категоріям пасажирів, які користуються наземним громадським транспортом. Центр Києва в робочі дні перетворюється на один великий, суцільний затор. Колапс викликаний не тільки збільшенням кількості транспортних засобів на вулицях столиці, але й невирішеним питання з парковками.

За два останні роки мер Києва Віталій Кличко так і не зумів виконати одну зі свої ключових обіцянок – розібратися з парковками в столиці. Визначити, де закінчуються повноваження «Київтранспарксервісу» і починається корупційна складова, пересічному киянину досить складно.

З одного боку, Кабмін уже давно затвердив Правила паркування транспортних засобів, які вичерпно описують усі вимоги для облаштування паркувальних зон у містах.

Важливим пунктом у правилах є безготівкова форма оплати за послугу паркування через паркувальний автома та факт підтвердження сплати через систему мобільного паркування. Натомість, працівники «Київтранспарксервісу» часто зловживають даним нормативом, приймаючи від водіїв готівку. Втім, вони також видають спеціальний талон, який начебто засвідчує законність їхніх дій. При цьому, особливо у вихідні дні, паркувальні автомати просто не працюють, що залишає сумлінним автовласникам не надто багато альтернативних шляхів: або сплатити паркувальникам готівкою, або взагалі не платити за парковку. До речі, згідно із затвердженими Кабміном Правилами паркування, це не заборонено. «Сплата вартості послуг із користування майданчиками для платного паркування не здійснюється в разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків», – йдеться в документі.

Віталій Кличко вже кілька разів звертав увагу на недоліки в законодавстві, жодного законного впливу на власника транспортного засобу через які за невиконання правил паркування застосувати не можна. Мер постійно наголошує на недостатній роботі патрульної поліції та заявляє про мільйонні корупційні оборудки в самому «Київтранспарксервісі».

Хто винен і що робити?

У Кличка пообіцяли киянам 15 тисяч додаткових паркомісцьКиївська влада обіцяє збільшити кількість нічних парковок у два рази. Крім того, за рахунок додаткових машиномісць чиновники хочуть збільшити дохід бюджету до 45,4 мільйона гривень на рік.

Кількість критики щодо невирішеної проблеми з паркуванням регулярно дошкуляє столичному міському голові. Зрештою, всі спроби столичної влади нормалізувати роботу парковок закінчувалися невдачею. Остання справді прогресивна новація – послуга «мобільне паркування» – не працює з тієї ж причини, що й паркомати: за фактом, проконтролювати водіїв на предмет вчасної оплати послуги немає кому. Відсутній і дієвий механізм притягнення до відповідальності водіїв, які не сплачують послуги з паркування. І навіть тих зусиль, яких докладає столична поліція, недостатньо для покарання всіх порушників: по-перше, їх занадто багато, а по-друге, розміри штрафів для більшості столичних водіїв не є достатньою мотивацією не порушувати правил паркування.

Тож очільнику Києва залишається лише констатувати сумні реалії про те, що правоохоронці не в повному обсязі виконують свої обов’язки, а остаточно поставити крапку в даному питанні повинні народні депутати. «Скільки ми провели нарад, зустрічей з патрульною поліцією? Авто як стояли у непризначених для цього місцях, так в основному і стоять. При цьому парковки та підземні паркінги в центрі міста порожні. Я особисто домовився з власниками, і тарифи на паркінгах у центрі складають 10 гривень за годину. А чому там ніхто не паркується? Бо можна кинути машину де завгодно і нічого тобі за це не буде», – обурюється мер Кличко.

Щоб якось зменшити негативний імідж від проблемного питання, в мерії навіть повідомили про викриття низки корупційних схем із паркуванням. Мовляв, щомісяця спритні чиновники з «Київтранспарксервісу» на незаконних оборудках із паркуванням автомобілів привласнювали близько 1,5 мільйонів гривень.

Питання меру Києва Віталію Кличку: де парковки?Через рік після виборів мера Києва Віталій Кличко так і не зміг розібратися з одним із ключових завдань міста – питання парковок досі залишається відкритим

Ще одне ноу-хау столичної влади – часткове обмеження руху автомобілів у центрі Києва методом створення фізичних перешкод. Так, Кличко звернув увагу громадськості на встановлення в центрі столиці 326 бетонних напівсфер, які блокують доступ транспортних засобів на тротуари та пішохідну частину вулиць.

Насправді боротися з порушниками правил паркування потрібно не лише методами притягнення до відповідальності та обмеження руху в центрі столиці. Те, що в компетенції мера – збільшити кількість парковочних майданчиків, обладнавши їх за відповідними вимогами та навівши лад із несанкціонованими захопленнями паркувальних місць – досі не зроблено. Натомість, столична влада не проти збудувати підземну vip-парковку в самісінькому центрі столиці – під Михайлівською та Європейською площами.

Чи потрібно знову винаходити велосипед?

Поки що столична влада вже більше року чекає на ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правил паркування транспортних засобів», який має розглянути Верховна Рада. Головне, на що сподіваються в мерії – нарешті отримати законне право штрафувати та блокувати авто недобросовісних водіїв, які лишають свої транспортні засоби де заманеться. «На практиці встановлення порушника та притягнення його до відповідальності ускладняється відсутністю в уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення осіб доступу до інформації про власників транспортних засобів. У зв’язку з наведеним, пропонується надати можливість уповноваженим особам органів місцевого самоврядування отримувати таку інформацію у працівників поліції», – йдеться в пояснювальній записці до проекту закону.

Київ так і не дочекався обіцяної Кличком нової системи паркування автоМіський голова Києва Віталій Кличко не зміг запровадити у столиці нову систему паркування автівок, хоча обіцяв.

Запровадження ефективної системи покарання замало. Верховній Раді доведеться ще й підняти самі штрафи та дозволити місцевій владі запроваджувати додаткові опції для боротьби з порушниками. Наприклад, застосовувати систему блокування коліс, яка є популярним методом боротьби з порушниками у США та деяких країнах ЄС. Таким чином, поки водій не сплатить штраф, він не зможе скористатися власним авто. Подібний метод – альтернатива використання евакуаторів: власнику транспортного засобу дається можливість у певні строки сплатити за своє порушення та розблокувати автівку. І вже у випадку тривалого терміну несплати штрафу авто забирає евакуатор на штрафмайданчик. Таким чином, вартість повернення транспортного засобу зростає в рази. Навряд чи після сплати всіх квитанцій, порушник знову ризикне паркуватиметься не за правилами.

Для вирішення проблем із паркуванням не потрібно вигадувати власні ноу-хау. В європейських країнах поширена практика купівлі щомісячних електронних абонементів для автівок громадян, які щодня користуються парковками міста. Така система значно полегшує завдання як самим добросовісним водіям, які можуть завчасно подбати про сплачене паркомісце, так і перевіряючим органам – їм буде достатньо просканувати спеціальну електронну посвідку на лобовому склі транспортного засобу.

Враховуючи небажання столичної влади запровадити бодай якісь суттєві зміни в ситуації з парковками, складається враження, що нинішній хаос є вигідним саме для чиновників. Офіційно в Києві передбачено більше 6,5 тис. паркомісць, а обслуговує таку кількість парковок лише 87 паркоматів. Лише за приблизними розрахунками, щодня столичні водії сплачують близько 180 тисяч гривень за паркування. І лише 30% від цієї суми насправді потрапляє в бюджет столиці. Тож оприлюднена мером цифра зловживань корупціонерів у 1,5 млн. грн. щомісяця, за підрахунками експертів, є ще занадто оптимістичною. Щороку лише завдяки «паркувальному хаосу» столиця втрачає близько 40 мільйонів гривень прибутків.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»