Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Які найважливіші законопроекти готують до розгляду у Верховній Раді народні депутати України, проаналізували експерт аналітичної групи Левіафан.

Нарешті цього пленарного тижня завершиться епопея з прем’єрством і коаліцією. Каталізатором домовленостей виступив Президент, який заявив, що якщо на цьому тижні не буде коаліції та кандидатури нового прем’єра, то він скористається своїм конституційним правом і розпустить парламент. Дискутувати щодо рішучості та послідовності гаранта не будемо, зосередимось на порядку денному Верховної Ради.

Отже, ймовірніше за все, оголошення про нову коаліцію та голосування за Володимира Гройсмана в якості нового прем’єра відбудеться сьогодні. Також істотні зрушення відбудуться в питанні призначення нового генерального прокурора. На цю посаду претендує Юрій Луценко, однак є невелика проблема: його кандидатура не відповідає вимогам, котрі перелічені у ст. 40 ЗУ «Про прокуратуру» (відсутність юридичної освіти та стажу роботи в прокуратурі). Це прикре непорозуміння буде виправляти парламент найближчим часом шляхом внесення відповідних змін до закону «Про прокуратуру».

Оборона та національна безпека

Цього тижня парламент знову спробує розглянути проект закону №4193 про внесення змін до закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини. Проект передбачає звільнення у запас військовослужбовців, щодо яких розпочаті кримінальні провадження через залишення ними військових частин чи дезертирство.

Проаналізувавши законопроект, неможливо не погодитись з необхідністю більш оперативного прийняття рішень, які дозволяють коригувати чисельність Збройних сил України, однак, запропонований законопроектом варіант вирішення вказаної проблеми викликає низку зауважень, прямо порушуючи конституційні права військовослужбовців та деякі гарантії, що передбачені дисциплінарним статутом ЗСУ.

Також знову розглянеться проект №2504а-д «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних», який є ключовим фактором у підготовці 7 хвилі мобілізації.

Плавно перейдемо до мирної тематики, а саме – забезпечення життя на тих територіях де активна фаза АТО вже скінчилася. Парламент розгляне проект №4197 «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень.

Прийняття законопроекту дозволить зараховувати залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, до спеціального фонду та подальшого їх спрямування у вигляді субвенції з Держбюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності.

Кримінально-правовий блок

На поточному пленарному тижні представлений проектом №1297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення громадянства України осіб, котрі вчинили злочини проти основ національної безпеки України». Суть проекту проста – позбавляти громадянства України осіб, котрі вчинили злочин проти її національної безпеки. Проблема в іншому – зазначене в корені суперечить Конституції України та взятими Україною міжнародним зобов’язанням: не можна позбавити особу громадянства, громадянство можна тільки втратити, отримавши громадянство іншої країни.

Також знову представлений проектом закону про приватну детективну (розшукову) діяльність №3726, авторства народних депутатів - членів правоохоронного комітет ВРУ. Проект є нічим іншим, як трішки переробленим проектом закону про детективну діяльність, який блукає по Верховній Раді ще з шостого скликання. Документ має легкий лобістський відтінок, покликаний ввести в правову систему України поняття приватної детективної діяльності та закріпити правила гри для приватних детективів. Передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спецзасобів та зброї нелетальної дії.

Хвилинка лобізму

На цьому пленарному тижні особливої уваги заслуговують наступні проекти законів:

- про внесення змін до закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури №3873 від авторського колективу на чолі з Олегом Ляшком.

Законопроектом вносяться зміни до розділу XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» Митного тарифу України, затвердженого законом України «Про Митний тариф України», якими встановлюється нульова ставка ввізного мита на відходи та брухт чорних металів, що буде сприяти здешевленню металобрухту для українських підприємств. Слід зазначити, що законопроект не містить норм про те, що нульова ставка ввізного мита буде застосовуватись лише до підприємств або продукції, що є необхідною для забезпечення потреб оборонної промисловості. Також слід звернути увагу, що цей законопроект буде потенційно вигідним олігарху Віктору Пінчуку, заводи якого є основними споживачами металобрухту.

- про заходи економічної стабілізації Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у зв'язку з тимчасовою окупацією території України №2060а.

Законопроектом пропонується встановити до 1 січня 2017 року мораторій на стягнення заборгованості з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», а також списати підприємству податковий борг, який станом на 02.06.2015 року становить 115 млн 126 тис. 239 грн, в тому числі по податку на прибуток – 7 млн 650 тис. 856 грн, по авансовим внескам з податку на прибуток – 60 млн 148 тис. 353 грн, по сплаті за користування надрами для видобування корисних копалин – 47 млн 307 тис. 683 грн, за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ – 19 тис. 345 грн. Встановити, що умовні відсотки на суми поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою підприємством, за 2014 рік не нараховуються.

Водночас, не зрозумілим залишається, за який період у підприємства виник податковий борг, та яким чином Державний бюджет має компенсувати суму недоотриманих надходжень, що суперечить нормам чинного регламенту. Також незрозумілим залишається питання, про яку саме фінансову допомогу йдеться та якому суб’єкту вона має бути повернута, що, в свою чергу, може зашкодити інтересам інших суб’єктів господарювання.

Можливо, метою цього законопроекту є звільнення від кримінальної відповідальності керівників АТ «Чорноморнафтогаз», які відповідальні за несплату податків у великих розмірах до бюджетів усіх рівнів. Тому ініціаторів законопроекту слід шукати саме там.

Освіта

Також найближчим часом парламент приділить увагу доопрацьованому урядовому законопроекту №3491 «Про освіту». Нагадаємо, даний документ погоджено профільним та суміжними міністерствами. Сам законопроект запроваджує ряд новацій в освітній сфері, серед яких доречно зупинити увагу на фінансову частину – зменшується розмір бюджетних асигнувань на освітню сферу з 10 до 7 відсотків ВВП; передбачається 12-річна програма здобуття загальної освіти; очікується обов’язкова необхідність проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; зберігається проведення ЗНО; законодавчо закріплюється безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які проживають у сільській місцевості, що в умовах оптимізації кількості сільських навчальних закладів є досить гострою проблемою для сільських сімей; декларується безкоштовне забезпечення гуртожитками учнів, що здобувають профільну середню освіту; зазначається на громадському самоврядуванні в системі освіти, створюється інститут державно-приватного партнерства у сфері освіти.

Але разом з тим, законопроект переповнений малозрозумілими для широкого кола термінами, які не визначені у чинному законодавстві і зміст яких не завжди розкрито приписами проекту. Існують й інші недоліки техніко-юридичного характеру. Парламентський комітет з питань науки і освіти виступив із позицією щодо необхідності направлення документа на доопрацювання та винесення на повторне перше читання. Крім цього, громадськість досить різко відреагувала на цю законодавчу ініціативу. Так, понад 640 тисяч освітян виступили проти прийняття законопроекту в чинній редакції. Профспілка працівників освіти і науки України відзначає, що законопроект подано на розгляд парламентарів без погодження з всеукраїнськими профспілками та їх об'єднаннями та висловлює протест прийняттю закону, норми якого будуть погіршувати та звужувати зміст прав та свобод освітян, порівняно з чинним законом.

Реструктуризація валютних кредитів

У четвер до зали Ради будуть внесені законопроекти щодо реструктуризації валютних кредитів. Це урядовий проект закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, які були отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) №4004 та альтернативний до нього № 4004-1 авторства народних депутатів Олександра Вілкула та Дениса Дзензерського. Слід зазначити, що альтернативний законопроект розроблявся спеціалістами «Фінмайдану» та є доволі популістичним за своєю суттю, адже його автори пропонують:

  • суттєво розширити коло «пільговиків» – включити пенсіонерів, всіх мешканців зони АТО, «чорнобильців», родини із мінімальним доходом (без роз’яснення, що мається на увазі), одиноких батьків (зрозуміло, що у разі прийняття цієї норми українці зневажать священні окови Гіменея і почнеться череда фіктивних розлучень) тощо;

  • встановити площу «соціального» житла на рівні: квартира 140м2, будинок - 250 м2;

  • поширити реструктуризацію не тільки на іпотечні кредити;

  • поширити реструктуризацію на кредити, які вже продані факторинговим компаніям;

  • у разі невиконання позичальником зобов’язань за договором після реструктуризації банк має право звернути стягнення виключно на предмет застави та, у разі недостатності такої застави, банк не має права вимагати від позичальника погашення залишку боргу. І як результат – банки фактично повинні «списати» до 80-90% боргу: 2/3 від суми кредиту та відсотків за 1 попередній рік та 100% іншої частини заборгованості, що буде мати результатом остаточне знищення банківської системи.

Саме тому, в разі голосування, скоріш за все, за основу буде взятий урядовий законопроект, який хоч і покладає на банки всі збитки від реструктуризації, але з іншого боку звужує кількість осіб, які можуть звернутись за реструктуризацією валютного кредиту, а з іншого – знімає мораторій на стягнення майна за всіма валютними кредитами. Виходячи із того, що урядовий законопроект №4004 буде голосуватись пакетом із проектом закону про внесення зміни до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) № 4005, то банки нарешті отримають можливість списувати «прощенну» суму боргу без виникнення податкових зобов’язань перед ДФС, що зробить процес реструктуризації більш-менш прийнятним для банків, а також дозволить останнім зменшити розмір резервів, які сформовані під проблемні заборгованості.

Фінансова політика

Проект закону №3677 про внесення зміни до статті 4 закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» щодо набрання чинності передбачає скасування обмеження щодо кінцевої дати чинності, що продовжить термін дії правових підстав для пошуку подальших шляхів реструктуризації зовнішніх боргових зобов’язань та вчинення правочинів щодо зміни умов запозичень, що може свідчити, що і в цьому році Україна не зможе виконати свої зобов’язання перед зовнішніми кредиторами, в першу чергу, звичайно, російськими.

Трансплантація

Революційним за своєю суттю є проект закону №2386а про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині, який пропонує встановити презумпцію дозволу на донорство померлих людей. Тобто, якщо Ви за життя не написали заяву про заборону на здійснення взяття тих чи інших органів та/або інших анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, яка має бути внесена до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, то вважається, що Ви таку згоду надали, і після смерті ваше тіло може піти на органи нужденним. Винятком є лише ситуація, при якій на тілі донора є сліди насильницької смерті.

З одного боку норми щодо презумпції згоди на трансплантацію не є чимось новим у світі, однак в умовах України з її паралізованою правоохоронною та судовою системами прийняття цього законопроекту у чинній редакції може спровокувати ріст експорту органів українців у більш заможні країни світу та погіршення криміногенної ситуації у самій країні.

Інформаційна політика

Авторський колектив на чолі з Вікторією Сюмар пропонує розглянути законопроект №4232 про внесення змін до закону України «Про суспільне телебачення та радіомовлення» (щодо порядку приєднання ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»), яким пропонується ДП «Укртелефільм» приєднати до Національної суспільної телерадіокомпанії України. Ця ініціатива є сумнівною, адже не дивлячись на всі переконання авторів, що законопроект має на меті виконання Резолюції №1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» від 5 жовтня 2005 року, слід зазначити, що в цій резолюції мова йде лише про телерадіокомпанії. Водночас, ДП «Укртелефільм» – це кіностудія. Також доволі сумнівною є теза про необхідність на законодавчому рівні врегульовувати питання долі ДП «Укртелефільм», адже з одного боку це питання цілковито знаходиться в межах повноважень Кабінету міністрів України, а з іншого – позови та арешти на майно ДП «Укртелефільм» не дадуть можливості фактичного об’єднання з НСТУ.

Також не враховується той факт, що з 2012 року Укртелефільм пеебуває в стані ліквідації. Через невизначеність механізму аудиту підприємств перед об’єднанням можуть виникнути ситуації, коли завдяки такому «з’єднанню» поза оком правоохоронців залишаться факти можливого зловживання та розкрадання директорами підприємства, що може завдати суттєвої шкоди інтересам держави.

Проект закону №3562 про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо захисту інформаційного простору України), впроваджує додаткові обмеження щодо поширення матеріалів, які транслюються. Відтак встановлюється відповідальність за трансляцію програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх переглядати; телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України; аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці тощо.

Цікавим моментом є те, що автори законопроектів пропонують штрафувати без попередження не лише ТРК, а й провайдерів, які надають послуги із трансляції контенту. Останнє є доволі суперечливим, адже навряд чи провайдер завжди адекватно може оцінити, чи підпадає контент під обмеження, і винайм додаткових людей під виконання цієї функції тільки збільшить вартість послуг провайдера, але не буде мати жодних практичних наслідків. Документ також вводить додаткові умови переоформлення ліцензії, а саме – пропонується зобов’язати власників ТРК переоформлювати ліцензію кожного разу, коли змінюється його структура власності, що не відповідає політиці дерегуляції, яка анонсується українською владою із березня 2014 року.

Земельні питання

Блок земельних питань очолює законопроект №4355 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель», який є послідовним компромісним варіантом законопроектів № 3510 та № 3510-1. Як видно з назви, документ спрямовано на перегляд принципів земельних правовідносин, розширення діапазону повноваження органів місцевого самоврядування, забезпечення доступності адміністративних послуг, а отже й переорієнтування балачок про децентралізацію з теоретичної площини в практичну.

Для цього пропонується розширити земельну юрисдикцію місцевих рад, делегувавши їм повноваження з розпорядження більшістю категорій земель державної власності за межами населених пунктів (в тому числі і сільськогосподарського призначення). При цьому, контроль за дотриманням земельного законодавства перекладається з Держінспекції сільського господарства України (яка перебуває у стадії ліквідації) на Держагентство земресурсів України.

Аналіз ситуації, що склалася навколо земель державної власності за межами населених пунктів, свідчить про необхідність термінового перегляду базового підходу до цих питань. Бюрократична складність, наявність цілого ряду корупціогенних факторів, низька ефективність роботи і недостатня кваліфікованість обласних управлінців, довготривалість, а також банальна незручність, а інколи і територіальна недоступність отримання адміністративних послуг, призвели до того, що далеко не всі суб'єкти господарювання обрали легальний спосіб використання земель державної власності.

Бізнес

Ситуація із українським ринком вживаних авто вже тривалий час стає предметом дискусій від окремих профільних ток-шоу, закінчуючи, як-то кажуть, побутовими розмовами на кухні. Порівнювати ціни на один і той же сегмент транспортних засобів на європейському та українському ринку споживаних авто просто неможливо. При найнижчій середній заробітній платі в Європі, в Україні одні з найвищих цін на вживані транспортні засоби. І якщо раніше завищену вартість «іномарок» теоретично виправдовували балачками про штучний фіскальний захист вітчизняного виробника, то сьогодні ці аргументи виглядять як поганий жарт над зубожілим суспільством. В пошуках електоральних бонусів низкою народних депутатів внесено законопроект № 3251 «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів».

Законопроектом передбачається до 31 грудня 2017 року суттєво знизити ставки акцизного збору на вживані транспортні засоби, що в підсумку зменшить вартість вживаних авто та буде стимулювати розвиток цього ринку, а також дозволить детінізувати використання нерозмитнених транспортних засобів.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»