Галасюк: «стара гвардія» у ВР звикла спочивати на лаврах

Віктор Галасюк, що в парламенті представляє «Радикальну партію Олега Ляшка», виконав 42 відсотки власних обіцянок, обійшовши за цим показником не лише лідера своєї партії, але й ще три чверті депутатів українського парламенту.

Окрім партійних інтересів, Галасюк також відповідає за законодавчі промислові та бізнес-ініціативи парламенту, адже він є головою комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва. У сьогоднішньому інтерв’ю в рамках проекту «Відповідальні» «Слово і Діло» розпитало політика про секрети його відповідальності й те, як це поєднується зі схильністю його партії до популістських обіцянок.

Як Ви опинились у списку «Радикальної партії»?

Мене запросив до списку лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко як свого головного радника з економічних питань. Я брав активну участь у напрацюванні економічної частини програми «РПЛ» та згодом був призначений заступником лідера партії з економічної політики.

Ви нова людина в парламенті, однак трохи більш ніж за рік роботи Ви стали найвідповідальнішим депутатом у фракції. У чому Ваш секрет?

Ми взагалі є найбільш відповідальною, дисциплінованою та продуктивною парламентською фракцією. На це вказують численні дослідження результатів діяльності парламенту VIII скликання (Прим. Ред: за даними «Слова і Діла», «РПЛ» є однією з найменш відповідальних фракцій парламенту, обійшовши лише депутатську групу «Відродження»). Що стосується мене особисто, то все досить просто – займаюся тим, що люблю й у чому трохи розуміюсь, кажу те, що думаю, й дуже багато працюю.

Якщо подивитися на рейтинг «Слова і Діла», можна побачити, що «старожили» ВР виконують обіцянки набагато рідше, ніж новачки. Чому, на Вашу думку, виникла така тенденція?

Тому що новачки не мають лаврів, на яких можна спочивати.

Як Ви вважаєте, скільки програмних обіцянок виконали депутати «РПЛ» станом на сьогодні? Назвіть головні.

Вважаю, що важлива не стільки кількісна статистика, скільки якість та масштаб. Нам вдалося зробити досить багато, але цього все ще критично недостатньо для досягнення головної мети – підвищення рівня життя громадян.

Ви пройшли до ВР за списком партії, тож у Вас немає округу, за який би Ви відповідали. Проте багато хто з Ваших колег-списочників полюбляє роздавати обіцянки місцевого рівня: щодо будівництва доріг, шкіл, фельдшерських пунктів, навіть щодо будівництва заводів. Іноді обіцянки стосуються судової системи чи правоохоронних органів. Які інструменти має народний депутат для виконання обіцянок, не пов'язаних із законодавчою діяльністю?

Серед таких інструментів – депутатські запити та звернення, виступи у ЗМІ, заходи парламентського контролю і головне – законодавчі ініціативи.

Віктор ГаласюкНародний депутат України
Галасюк пообіцяв домагатися списання 75% зовнішніх міжнародних кредитівСказано 23 вересня 2014 р.Статус обіцянки: У процесі

Депутати часто дають обіцянки, реалізація яких не належить до їхньої сфери відповідальності. Зокрема, на минулих парламентських виборах «Радикальна партія» обіцяла списання 75% зовнішніх міжнародних кредитів. Чи не є обманом виборців такі малореалістичні обіцянки?

Коли ми з Олегом Ляшком уперше порушували питання реструктуризації й часткового списання державного боргу України, а це було ще в 2014 році, колеги з інших фракцій на нас дивились, як на божевільних, звинувачували в популізмі й таке інше. Коли ж ми продовжували тиснути, зареєстрували відповідну парламентську постанову та згодом домоглися таких перемовин про реструктуризацію, то часткове списання держборгу вже сприймалося зовсім по-іншому. Я впевнений, що якби в перемовинах брала участь не лише міністр фінансів Яресько, а й на рівні політичних заяв прем’єр та Президент України, ми б мали всі шанси на списання не 20%, а 50-75% держборгу. І не на таких кабальних умовах, які нам, на жаль, були нав’язані.

Також «радикали» обіцяли допомагати українському виробнику шляхом надання кредитів на розвиток під 5% на 10 років. «Слово і Діло» надало цій обіцянці статус «не виконано», оскільки це не зовсім залежить від народних депутатів. Що потрібно зробити, щоб це все ж таки було реалізовано?

Це абсолютно реалістична справа й вона багато в чому залежить від народних депутатів. Механізм, зокрема, створення таких спеціальних інституцій економічного розвитку, як експортно-кредитне агентство, агенція підтримки малого бізнесу та державний банк відбудови й розвитку, виділення на них коштів з Державного бюджету, а також акумуляція міжнародної фінансової допомоги. Законопроект про експортно-кредитне агентство №2142а вже підтриманий парламентом у першому читанні.

Поясніть, яким чином «РПЛ» збиралася виконати обіцянку щодо повернення Україні статусу ядерної держави?

Я опікуюсь економічною політикою та коментую ті питання, на яких розуміюся.

Чи пам'ятаєте Ви всі свої публічні обіцянки?

Думаю, мало є людей, здатних пам’ятати всі свої обіцянки. Інколи графік настільки щільний, що я не пам’ятаю, що їв на сніданок.

Що Вам особисто заважає виконувати певні обіцянки?

Відсутність ефективної взаємодії з Кабінетом міністрів, домінування другорядних пріоритетів у діяльності парламенту, недостатня кількість робочих днів сесійних тижнів. До речі, наша партія запропонувала зробити п’ятницю повноцінним робочим днем Верховної Ради (законопроект №3557). Це настільки очевидно, що навіть не підлягає сумніву. А голова Верховної Ради й досі не поставив це питання на голосування...

Ви є членом тимчасової комісії Верховної Ради з питань майбутнього. Що це за комісія? Які результати роботи за рік?

Створення комісії з питань майбутнього – це не українське ноу-хау, такі комісії діють у більшості парламентів країн Європейського Союзу. Головним завданням є побачити ключові глобальні тренди – технологічні, соціальні, економічні – та хоча б контурно спроектувати бажане майбутнє країни через 10-20 років. Не менш важливо потім забезпечити інструменти досягнення цілі. Взагалі-то, хто не планує перемогу, той прирікає себе на поразку. Перші результати комісії – це створення комунікаційної платформи, вивчення та популяризація форсайту Згуровського (Михайло Згуровський – український вчений, ректор НТУУ «КПІ» – Ред.).

До речі, я офіційно звертався до Президента, щоб на Національну раду реформ запросили професора Згуровського, щоб на основі досліджень міжнародного консорціуму на чолі з «КПІ» нарешті обговорити там не другорядні питання (такі як дерегуляція та приватизація), а першочергові – як місце Україні в світі, сценарії та стратегія розвитку країни, комплексна програма соціально-економічного розвитку. Знаєте, яким був результат? Професор Згуровський так і не був запрошений. А от мене на Нацраду запрошувати перестали. Тому що, очевидно, не хочуть почути відверту фахову позицію, тому що не мають політичної волі для проведення справжньої модернізації країни. Тому що жити від кредиту до кредиту МВФ їм зручніше, ніж докорінно реформувати власну країну.

Сьогодні Ви – відповідальний депутат, а чи були Ви відповідальною дитиною?

Так.

Чи виконуєте обіцянки, які даєте своїй сім’ї?

Переважно так. Хоча інколи не так швидко, як хотілося б.

Що складніше – бути відповідальним депутатом, чи відповідальним сім'янином?

Це незрівнянні виміри.