Денісова: в дитинстві мене називали «дівчинкою, яка мріє стати прокурором»

Читать на русском

Людмила Денісова тричі займала посади глав міністерств: на рубежі 1990-х і 2000-х вона очолювала Міністерство фінансів АР Крим, а пізніше – двічі керувала Міністерством соцполітики (в урядах Тимошенко і Яценюка). Крім того, в послужному списку Денісової – ціла низка інших керівних посад. Зараз вона – народний депутат і глава парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Чи варто дивуватися тому, що в списку депутатів від «НФ», вона – один з найбільш відповідальних парламентарів, адже, як зізнається сама Денісова, її з дитинства називали «дівчинкою, яка мріяла стати прокурором».

«Слово і Діло» спробувало довідатись у народного депутата секрет її відповідальності, а також поцікавилося станом виконання найбільш резонансних її обіцянок.

Ваш рейтинг свідчить про те, що Ви відповідальний політик. Чому не всі політики можуть бути відповідальними?

Людина або відповідальна, або безвідповідальна. На мою думку, я відповідальна в усьому. Коли була вихователем дитячого садка, також була відповідальною. Я працювала більш ніж 6 годин (бо така зміна у вихователя) й завжди вигадувала якісь ігри, тому що раніше в дитячому садку не було стільки іграшок, як зараз. Тому тут не від місця роботи людини залежить її відповідальність або безвідповідальність. Просто залежить від якостей людини. Думаю, що якщо людина хоче робити свою справу, то вона її робить. Не хоче – значить, вона безвідповідальна. А я хочу робити свою роботу.

Як Ви думаєте, скільки обіцянок програми «Народного фронту» виконані на сьогодні? Які (назвіть основні)?

Ось давайте з Вами обговоримо. Я не дуже розумію, як ви робите ці рейтинги. Я подивилася свої виконані, невиконані... Мене цікавить, за який період ми говоримо та на якій посаді ви мене моніторите. Наприклад, одних ви промоніторили тлише за період, коли вони стали членами Кабінету міністрів, а мене ви моніторите і як члена Кабінету міністрів, і як депутата Верховної Ради. Це якось непропорційно.

У вас на сайті написано, що у мене всього 61 обіцянка (станом на 17 березня – Ред.), я з них виконала 57 (відсотків – ред.), 12 (відсотків – Ред.) – у стадії виконання. Це в тому числі – побудувати «Стіну» на кордоні. Знову ж таки, якщо ви оцінюєте мою роботу як депутата, як голови комітету (ВР з питань соціальної політики – Ред.), то повноваження мої як політика на цій посаді не поширюються на будівництво «Стіни»... Я говорила це як член уряду на одній із передач і справді давала таке інтерв'ю, що так, ми будемо будувати «Стіну». Але на теперішній посаді я можу бути причетна до цього питання, якщо потрібно буде проголосувати за закон про виділення коштів, і я підтримала закон про Державний бюджет України на 2016 рік, в якому вони передбачені. І тому моніторити, що я в процесі побудови цієї «Стіни», не зовсім правильно, на мою думку.

Ми можемо багато говорити про те, що виконав «Народний фронт», що не виконав, але це абсолютно різнопланові речі. Наприклад, до моїх повноважень як голови комітету належать питання соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Наш комітет розглядає законопроекти, які вносить уряд, також ми подаємо пропозиції до парламенту, і я як народний депутат сама вношу законопроекти.

Наприклад, реабілітація учасників АТО. Коли я була міністром, планувалося оздоровити 15 тисяч (людей – Ред.). Ми перші створили Державну службу з питань ветеранів і учасників АТО, до повноважень якої належали ці питання.

На сьогодні всі питання учасників АТО – це не повноваження мого комітету. Але я вважаю себе відповідальним політиком і соціальна політика поширюється й на соціальний захист учасників АТО. Тому ми провели круглий стіл, запросили велику кількість людей, в тому числі представників громадських організацій учасників АТО. В результаті цього ми написали проекти законів, частина з яких ухвалена, інша частина – перебуває на розгляді в парламенті та в інших комітетах. Наприклад, коли резервісти перші з Майдану, добровольці, пішли (на фронт – Ред.), їх ніхто не взяв наказом в армію... А загинуло 120 осіб і ці сім'ї залишилися без пенсій. Ось ми внесли такий проект закону, спрямований на соціальну підтримку цих сімей.

Тобто, я вважаю, що це також має обов'язково піддаватися моніторингу... Я б наприклад хотіла, щоб ви моніторили дійсно роботу комітету. Скільки комітет розглянув таких гострих тем, провів круглих столів, семінарів.

Ось, наприклад, нещодавно, 11 березня, у нас був круглий стіл, який ми проводили разом із Міжнародною організацією праці. У ньому брали участь представники як центральних, так і регіональних органів влади, і ми обговорювали ратифікацію Україною конвенції Міжнародної організації праці №102 про мінімальні норми соціального забезпечення. Її ратифікація була передбачена, коли Україна приєдналася в 2006 році до Європейської соціальної хартії. Тобто близько 10 років Україна йшла до цього. Таке зобов'язання, будучи міністром, я брала на себе в 2014 році. Я їздила до Міжнародної організації праці, зустрічалася з Гаєм Райдером, генеральним директором. І вчора (16 березня – Ред.) її ратифікували в парламенті.

Ще одне питання – медичне страхування. Зараз розробляємо проект закону про медичне страхування, і я думаю, що до літа він буде внесений до парламенту. Я вже писала такий проект закону ще в 2006 році, коли була вперше народним депутатом... Але життя не стоїть на місці, вже умови змінилися – у нас є тепер Фонд соціального страхування, в який об'єднуються два фонди – тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві... До функцій нашого комітету також належить контроль за виконанням законів, які ухвалені парламентом. І я можу сказати, що саме щодо Фонду соціального страхування закон практично не виконується. Незважаючи на те, що директор виконавчої дирекції нового Фонду призначений вже 11 місяців тому, новий Фонд ще не почав свою діяльність. Хотіли (в Мінсоцполітики – Ред.) зробити добру справу – об'єднати два (соціальні фонди – Ред.), тепер замість двох є три фонди. Це також підлягає моніторингу.

Чи задоволені Ви роботою нинішнього міністра соціальної політики?

Роботу будь-якого міністра оцінюють люди. А тим більше міністра соціальної політики. Ось тільки ви прийшли, я розписувала пошту. І кожен лист від людей, звичайно, з болем. Тому що на сьогоднішній день ситуація така, що прожити на 1074 грн (це мінімальна пенсія) практично неможливо. А таких у нас 7 млн ​​громадян. Вчора (16 березня – Ред.) Ми на засіданні комітету розглядали законопроект Юрія Шухевича з «Радикальної партії», який він написав для того, щоб передбачити певний механізм підвищення пенсії пенсіонерам. Я такий механізм використовувала в 2008 році, коли була міністром соцполітики.

Про роботу Міністерства: потрібно сказати, що міністр не ходить на комітет. Він просто ігнорує засідання. Він визначив, що мають ходити заступники... Кожен міністр соціальної політики, що тепер працює в парламенті – Папієв, Королевська, я – ми завжди ходили на цей комітет. Чому комітет часто не підтримує ті законопроекти, які вносяться цим міністром, його позицію? Тому що якби він прийшов і захистив би цю позицію, то ми б його підтримали. Приходять заступники, які не знають до кінця позицію міністра, чому саме вона так викладена в цьому проекті закону.

Ось, наприклад, пенсійна реформа, яку ми розглянули на комітеті вже близько року тому, 13 травня 2015 року. Але вона досі не розглянута в парламенті, тому що було направлено лист Кабінету міністрів про проведення переговорів із Міжнародним валютним фондом, і в листі просили поки не розглядати цей законопроект. Вчора я дізналася, що нарешті міністр соціальної політики визначився щодо готовності розгляду цього законопроекту. У комітету негативне ставлення до цього законопроекту було спочатку. А зараз воно нічим не покращилося, тому що він ще й застарів. Також негативним є ставлення Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Таку думку експерти цих фінансових організацій озвучували на зустрічах. Запропонована Мінсоцполітики норма про запровадження з 1 січня 2017 року накопичувального рівня збільшить дефіцит Пенсійного фонду. З 1 січня 2016 року працівники не платять внесків, відрахування йдуть лише від роботодавців. Тобто вже потрібно поправляти цей проект закону.

Але є одне «але» – поки законопроект не буде розглянутий у парламенті, ми не можемо внести інший законопроект про пенсійну реформу. У нас вже є напрацювання. Тому що ми вважаємо, що сьогодні пенсійне забезпечення має бути реформоване.

Ми тісно співпрацюємо із заступниками міністра, які приходять на комітет. І міністру потрібно ходити на комітет і не боятися нас. У нас в одному комітеті два колишніх міністра – я і Королевська, є ще й голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин. Ми готові почути позицію міністра й будемо з цією позицією погоджуватися, або не погоджуватися. Але вона має бути зрозумілою та донесеною до Верховної Ради. Ініціатором законопроектів усе одно є міністр.

Як думаєте, чи були Ви відповідальнішою, ніж нинішній міністр?

Я не можу відповісти на це запитання. Я є відповідальною людиною. Ну а вже про Розенка, це він може сам сказати, відповідальний він чи ні.

Ваш рейтинг відповідальності базується на міністерських обіцянках, проте в статусі депутата Ви дали дуже мало публічних обіцянок, чому так?

Все озвучується на засіданні комітету. Приходьте на комітет або дивіться в режимі онлайн-мовлення, коли у нас є камера. І ми завжди виставляємо на наш сайт стенограму.

Чому в Україні немає такої практики, коли міністр, який не виконує свої обіцянки, йде у відставку?

Що значить, немає такої практики? Його парламент може відправити у відставку. У нас парламентсько-президентська республіка і парламент від імені народу наймає того чи іншого міністра. Вони про це, щоправда, забувають, щойно переступають поріг Кабінету міністрів. Пам'ятаю, коли була міністром у 2007-2010 рр., то був зареєстрований проект постанови про мою відставку. Але його навіть не ставили на голосування. Я відзвітувала на парламентській трибуні. Вони мені подякували, сказали: «Дякуємо, ми Вас заслухали, переходимо до іншого питання». Тобто є такий механізм у парламенту – відправити міністра у відставку, якщо парламент або народ, який делегував це право парламенту, вважає, що він не виконує своїх обов'язків або є безвідповідальним.

Ідеться радше про політичну культуру...

У нас же були заяви про відставку деяких міністрів. Потім вони їх відкликали. Парламент не розглядав. Має бути політична воля у двох сторін. Політична воля у міністра подати у відставку, якщо він не справляється зі своїми обов'язками, і політична воля, а не інтрига, в парламенту відпустити такого міністра, якщо справді не впорався. Або врахувати інші обставини людини, чому він іде.

У Вас є обіцянка про те, що Ви не допустите скасування або скорочення субсидій малозабезпеченим громадянам на оплату комунальних послуг. Не було б ефективніше, якби держава реалізувала стратегію енергоефективності, замість того, щоб витрачати 34 млрд грн на забезпечення населення субсидіями?

Зараз така стратегія реалізується. Через «Ощадбанк» ви можете взяти побутовий кредит за низькими відсотками й утеплити свою квартиру. Така програма ще в 2014 році була розпочата й вона зараз реалізується, засоби на це передбачені в Бюджеті на цей рік.

Субсидії не скасовані. Коли минулого року, 28 лютого, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про новий порядок надання субсидій, ми рівно 4 місяці це критикували. І завдяки зусиллям комітету та моїм особистим зусиллям змінили той порядок призначення субсидій. Як Ви пам'ятаєте, спочатку було, якщо ви неправильно заповнили цифри, то з вас удвічі більше взяли б за це штрафу. Тепер в декларацію не потрібно вписувати суму доходів, достатньо вказати, де ці доходи були отримані. А суми звіряють в пенсійному реєстрі, в реєстрі податкової. Тобто ми ці 4 місяці витратили на те, щоб удосконалити цей порядок, і ми його вдосконалили.

Тепер на засіданні комітету, вже коли отримаємо більш повну інформацію, ми плануємо обговорити питання про перегляд соціальних норм щодо газу, тепла, електрики, скільки людина може використовувати. Впевнена, що субсидія як підтримка громадян має залишатися... Безумовно, краще підвищити доходи громадян, щоб вони самі могли платити. Ось це треба робити й ми над цим працюємо, щоб вони були збільшені. Звичайно, дуже хочеться, щоб у нас були всі забезпечені й не потрібен був такий вид допомоги, як субсидія на житлово-комунальні послуги. Але, на жаль, у найближчому майбутньому немає такої перспективи, щоб ми скасували ці субсидії як механізм підтримки малозабезпечених людей в оплаті ЖКП.

Кілька особистих запитань. Ви відповідальний депутат, а чи були Ви відповідальною дитиною, все робили, що обіцяли батькам?

Звичайно. «Дівчинка, яка мріяла стати прокурором» мене всі називали. І я б ним стала, тому що отримала призначення прокурора із загального нагляду Архангельської обласної прокуратури в 29 років, але цього ж дня мій чоловік був призначений слідчим до Сімферопольської гарнізонної військової прокуратури. І нам довелося у 89-му році виїхати з Архангельська в місто Сімферополь. Я приїхала до Сімферополя, пішла в Кримську – тоді ще обласну – прокуратуру і мала туди піти працювати, але потім життя внесло свої корективи. Все-таки я вирішила, що два прокурорських працівника для однієї сім'ї – це забагато, коли в тебе є дві маленькі дівчинки: одній було 3 роки, іншій – 2. Тому я думала, що кар'єру робитиме чоловік. Але вийшло інакше.

До речі, про дітей. Ви можете назвати себе відповідальною мамою? Завжди дотримуєтесь обіцянок перед доньками?

Вчора (16 березня – Ред.) молодшій доньці було 29 років. Старшій – 30 було нещодавно. Знаєте, мої дівчатка рано стали дорослими. Я призначена була на посаду начальника Пенсійного фонду в Криму, коли старшій було п'ять. І вони в мене вже з малих років приготувалися до дорослого життя... Але я вважаю себе відповідальною мамою. У нас завжди було перше-друге-третє та компот. Тепер моя дочка веде блог у Facebook «Варя, Даря, сир і зефір», можете подивитися, як вона пише про відповідальність своєї мами. У неї багато читачів. На сьогодні у мене ще є три онука та онучка. Я їх просто обожнюю і вони люблять свою бабусю Люду.

Що складніше: бути відповідальним політиком, чи мамою і дружиною?

Найголовніше – це сім'я. І тому, коли ти робиш вибір, ти все одно робиш вибір у бік сім'ї. І, безумовно, відповідальність там набагато вища. Але це не знімає жодною мірою відповідальності політика. Тому що ти як політик будуєш життя тієї країни, в якій живуть твої діти. І тут відповідальність зростає в рази.

Ваш девіз по життю

«Роби, що повинен, ​​і хай буде, що буде». Це був девіз мого дідуся, він мені його в спадок передав. Він говорив: «Ти у нас, Людмило, роби, що має бути, та не оглядайся».

Людмила Денісова. ВідповідальніSlovoiDilo

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: