Як депутати та чиновники в Україні приховують свої доходи

Для чиновника приховати доходи та майно при заповненні декларації не складає жодних труднощів. Зокрема, він може не вказувати наявну готівку.

Перші оприлюднені народними депутатами України декларації про доходи продемонстрували незмінність традиції: бідні депутати та чиновники – багаті члени їхніх сімей, що змусило багатьох громадських активістів засумніватися в їх дійсності.

Про це пише «Слово і Діло» з посиланням на Deutsche Welle.

«16 лютого Верховна рада внесла зміни до закону «Про запобігання корупції» щодо запровадження електронної системи подання та оприлюднення декларацій. Він ще не набув чинності й депутати заповнюють стару форму декларації», – пояснив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Проте оприлюднення перших декларацій про доходи депутатів Верховної Ради говорить про те, що чинні закони гарантують підзвітність багатих чиновників і депутатів суспільству, стверджують громадські активісти.

Більше того, приховати доходи та майно при заповненні такої декларації не складає жодних труднощів. Зокрема, чиновник може не вказувати наявну готівку. «Навіть якщо комусь захочеться прямо збрехати в такій декларації, його ніхто не зможе притягнути до кримінальної відповідальності», – каже Шабунін.

«Чинне декларування доходів чиновниками не можна назвати корупційним, але воно покриває корупцію», – вважає старший аналітик Transparency International Україна Дмитро Якимчук.

Зарплати в конвертах для українців не зникнуть – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо інформації про те, що у Фіскальній службі вирішили боротися з підпільними конвертаційними центрами та зарплатами в конвертах за рахунок збільшення ставки за послуги до 25%.

Таким чином, депутати знищили систему декларування, яка почала вибудовуватися в Україні з 2014 року. Виправити становище, на думку громадських активістів, можна більш жорсткими умовами вступу на державні посади.

Deutsche Welle пише, що в Україні склалася ціла традиція, за якою бізнесмени після приходу на державні посади лише формально виходять із наглядових рад і менеджменту підприємств. Насправді, вони продовжують керувати своїми підприємствами й навіть використовують службове становище для надання їм преференцій.

У рамках антикорупційної реформи в Україні можна запозичувати поширену на Заході практику передачі управління бізнесом до «сліпих трастів». Саме так вчинив Петро Порошенко, який заявив про передачу до «сліпого трасту» своїх прав на управління концерном «Рошен».

Але «сліпий траст» в Європі – це коли власник не знає, як розпоряджаються його майном. «А не так, як зараз у нас, коли всі інші громадяни не знають, як своїм майном розпоряджається його власник», – зазначив Шабунін.

«Було б розумніше встановити термін у 90 або 180 днів для передачі корпоративних прав після виборів, а якщо це не зроблено, передбачити звільнення такого бізнесмена з посади», – вважає експерт.