Бій із тінню: як зменшити тінізацію української економіки?

Олександр Радчукполітолог

Справедлива критика, яка лунає на адресу другого уряду Арсенія Яценюка має цілком реальне підґрунтя. Нинішній Кабмін не справляється не лише з управлінням процесами в економіці, але й поступово втрачає контроль та вплив на неї.

Одним із яскравих прикладів є збільшення рівня тінізації української економіки за останній рік. Так, за даними, які нещодавно оприлюднили в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, у першому півріччі 2015 року близько 47% економіки країни працювало в тіні. Це найвищий показник за останні 5 років: так, у 2011-му рівень тінізації оцінювався у 34%, у 2014-му – 41%.

За рік Абромавичусу не вдалося вивести економіку з тіні41% українського ВВП, як і раніше, перебуває в тіні, констатували в Міністерстві економічного розвитку й тогівлі України.

Експерти називають такі цифри занадто оптимістичними та наводять інший діапазон значень – від 50 до 70% економічних відносин в Україні відбуваються без будь-якої участі держави. Це набагато вище, ніж середні показники у країнах ЄС. Так, за підрахунками вчених Ліонського університету, серед країн ЄС найбільш тіньовоїю вважається Болгарія: тут нелегально працює 30% бізнесу. Хоча в середньому по Європі цей показник сягає позначки у 18,3%.

Враховуючи, що прогнозовані обсяги ВВП на 2016 рік складають більше 2,2 трлн грн, неважко підрахувати, що приблизно половина цих грошей «обертаються» в тіні. Ключове питання в такому контексті: а що тоді контролює уряд і чи здатні його рішення впливати на процеси в економіці?

Силуети реформ

Однією з реформ, що загубилися у вирі політичних емоцій, є необхідність повернення довіри до відносин між державою та бізнесом. Перш за все йдеться про внесення змін до Податкового кодексу: незважаючи на певні позитивні зрушення, які запровадив уряд на 2016 рік, вони залишаються занадто високими, особливо для малого та середнього бізнесу.

ВВП в тіні, «обнал» і мінімізатори. Що не змінилося в українській економіці за 2 роки?Майже півтора року роботи Арсенія Яценюка і його урядів не увінчалися успіхами в податковій і бізнес-сфері. Відчайдушні спроби видати бажане за дійсне поки теж безуспішні: і бізнес, і прості українці, які не прагнуть «світити» свої доходи, шлють уряду чіткий сигнал: ми вам не віримо. Чи буде він почутий?

Попри те, що Кабмін ініціював процес детінізації зарплат, знизивши ставку ЄСВ із 41 до 20% та запровадивши низку інших пільг для зменшення податкового тягара на нарахування заробітних плат, у решті питань тиск на підприємців лише збільшуватиметься. Особливу критику викликають ініціативи уряду щодо спрощеного оподаткування. Мінфін на чолі з Наталією Яресько вже у 2016 році запланував змінити підхід до сплати податків малим та середнім бізнесом. Так, Кабмін заборонив юридичним особам працювати за спрощеною системою оподаткування. Загалом, за рахунок податкової реформи уряд планує збільшити кількість платників податків на загальних підставах на 167 тисяч саме за рахунок зменшення частки «спрощенців». Такі нововведення нібито узгоджені з МВФ та покликані зменшити обсяги тіньової економіки та збільшити надходження до Держбюджету.

Враховуючи неоднозначність запропонованих норм у Податковому кодексі, Кабмін залишив можливість ще до квітня внести зміни до документа. Щоправда, нові ставки податків вже діють з 1 січня нового року.

Втім, саме у 2015 році найбільш ефективним методом боротьби із «тінню» залишалися фіскальні перевірки. Згідно із даними Мінекономіки, за 9 місяців 2015 року ДФС провела 16,4 тис. перевірок. За їх результатами податківці донарахували українському бізнесу 3,6 млрд гривень податкових платежів і порушили 6245 кримінальних проваджень. Навряд чи такі методи є ефективними, особливо якщо порівняти обсяги повернутих коштів до загальних обсягів вітчизняної тіньової економіки.

Пів-економіки в тіні. Хто винен і що робити?У Мінекономрозвитку повідомляють, що в першому кварталі рівень тіньової економіки виріс до 47% ВВП у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому, розв'язувати цю проблему в уряді не поспішають.

Задля детінізації економіки важливо пам’ятати й про низку психологічних факторів. Одним із них є й відсутність змін у системі пенсійного забезпечення. Солідарна пенсійна система, яка фактично вичерпала себе, не спонукає молодих українців отримувати «білу» зарплату та справно сплачувати податки, адже громадяни здебільшого не вірять в її ефективність. Тож, дбаючи про наповнення Пенсійного фонду, дефіцит якого щороку збільшується і додає головного болю урядовцям, варто розпочати тектонічні зміни у реформуванні системи пенсійного накопичення. В парламенті вже давно написані та потребують негайного ухвалення законопроекти про страхове пенсійне забезпечення.

Без довіри

Ключовим фундаментальним фактором нинішньої урядової кризи є втрата довіри громадян до діяльності Кабміну Арсенія Яценюка. Згідно із опитуванням Центру «Соціальний моніторинг», яке проводилось на всій території України (окрім тимчасово окупованого Донбасу та анексованого Криму) наприкінці 2015 року, 82% українців не довіряють діям нинішнього уряду. Вже січневі соцдослідження в новому році, які проводив КМІС, засвідчили тотальну недовіру громадян до всіх владних інститутів. При цьому уряд має дуже низький баланс довіри й недовіри серед українців: порівняно з вереснем 2014 року цей показник впав більше, ніж на 40% (до -66%), перевершивши негативний показник 2012 року за часів уряду Миколи Азарова.

Тож сподіватися на те, що без суттєвих ротацій нинішній уряд буде здатен повернути довіру громадян, а значить, і бізнесу, не варто. Більше того, новий чи оновлений склад Кабміну має вдатися до безпрецедентних заходів, аби бодай частково переконати українців у своєму прагненні дійсно розпочати тектонічні реформи. І йдеться, звісно, не про посилення фіскальних функцій.

Економіка в «тіні»: створити легко, знищити складноЗа даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, за результатами проведених досліджень, рівень тіньової економіки в Україні став рекордним з 2007 року.

Один із позитивних напрямків, який вдалося реалізувати уряду Яценюка в напрямку зменшення тінізації вітчизняної економіки, – зменшити загальну кількість контролюючих органів і скоротити штат співробітників ДФС на 30%. Втім, для повернення довіри цих кроків не достатньо. Разом із запровадженням системи е-government бізнес та держава мають заключити новий суспільний договір щодо спільних кроків назустріч детінізації. Однією з таких ініціатив, що вже розглядається в уряді, є ідея «електронної фіскалізації» – зменшення людського фактору в адмініструванні податків за допомогою IT-технологій, яка вже працює в багатьох країнах світу.

З одного боку, будь-яке посилення фіскального моніторингу негативно сприймається в суспільстві. В такому разі держава матиме більше важелів для контролю над діяльністю підприємців. З іншого боку, саме IT-технології можуть стати тим фактором, який прибирає із рівняння чиновників, а значить, зменшує корупційні ризики. Запровадження подібніх систем, як е-government та ProZorro вже довели свою ефективність, збільшивши довіру до держави та зберігши значні кошти до Державного бюджету шляхом проведення прозорих тендерів.

Саме такими методами – своєрідними «пряниками» для бізнесу – й радять боротися із тіньовою економікою провідні економісти світу. Скоріш за все, будь-які спроби вирішити проблему з наповненням Бюджету шляхом посилення адміністративного та фіскального тиску на бізнес обернуться або ще більшою тінізацією економіки, або акціями протестів. А в переддень можливих дострокових парламентських виборів спокусою скористатися протестним потенціалом підприємців може не одна політична сила.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»