Рік у комі: чи здатні Мінські домовленості принести довгоочікуваний мир?

Олександр Радчукполітолог

Рік, що минув з підписання другої Мінської угоди, не лишає сумнівів щодо неспроможності цього формату мирних перемовин вирішити бодай найпростіше завдання – припинити обстріли на Донбасі. Правильніше було б зазначити, що обстріли зі сторони бойовиків, із різним ступенем інтенсивності, не припинялися жодного дня з лютого 2015 року. А от українська сторона демонструвала всьому світу своє бажання виконати комплекс заходів, прописаних у Мінських угодах, все частіше поступаючись власними національними інтересами.

Вже цими днями стало остаточно зрозуміло: Мінські угоди потребують якомога швидшої трансформації на більш дієвий план мирного врегулювання ситуації. Щоправда, скептики взагалі сумніваються в можливості існування будь-якого сценарію з мирного вирішення конфлікту на cході України та рекомендують готуватися щонайменше до довготривалого позиційного збройного конфлікту.

У бойовиків на Донбасі підкріплення: Росія прислала техніку і озброєнняЗа даними української розвідки, Росія перекинула на окуповану територію Донбасу значну кількість озброєння, військової техніки і боєприпасів

Дані з передової лише підтверджують сумну тенденцію: кількість обстрілів із заборонених угодою видів озброєння зі сторони бойовиків збільшується – обстріли українських позицій із великокаліберних мінометів регулярно ведуться по всій лінії зіткнення. Через загрозу мирному населенню місцева влада змушена закривати контрольно-пропускні пункти перетину лінії розмежування – для сполучення із окупованою частиною Донбасу наразі діє лише 3 КПВВ.

Тристороння контактна група, робота якої полягає в перемовинах щодо виконання умов «Мінська-2», під час засідань у новому році так і не досягла жодного прогресу. Більше того, запланована зустріч «нормандської четвірки» під час Мюнхенської конференції з безпеки тривала лише півгодини, а її учасники домовилися про нові перемовини лише в березні. Тоді як знаковою подією, яка демонструє неспроможність формату Мінських угод, є розмова президента США з російським колегою з вимогою до останнього дотримуватися умов мирного плану та припинити вогонь на території окупованого Донбасу.

У ритмі зростаючої загрози

Безсмертний дав невтішний прогноз розвитку ситуації на ДонбасіПредставник України у Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний не бачить перспектив вирішення конфлікту на Донбасі найближчим часом.

Ескалація конфлікту на Донбасі пов’язана із загальною міжнародною ізоляцією Росії та провалом стратегії Кремля через надання особливого статусу територіям Донецької та Луганської областей довести до поступового розділення решти території України. Ще один сигнал про незмінність курсу РФ – безкомпромісність у питанні статусу Криму. «Цього питання немає, і для Росії не існує. Це питання закрите назавжди. Крим є частиною російської території. Там був проведений референдум, ми змінили свою Конституцію. Республіка Крим і місто Севастополь є частиною Російської Федерації», - заявив прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв у інтерв'ю телеканалу Euronews.

За рік позиція української влади на дипломатичній арені стала більш агресивною. Якщо до осені 2015 року Україна будь-що демонструвала прагнення задовольнити будь-які пункти Мінських домовленостей без огляду на їх черговість, то вже на початку 2016 року українська влада обрала дещо іншу тактику. Перш за все йдеться про відсутність ухвалення змін до Конституції щодо особливого статусу місцевого самоврядування на територіях Донбасу в другому читанні. Формально для цього кроку в українському парламенті просто забракло голосів. Крім того, Конституційний суд дозволив дещо «модернізоване» трактування ухвалення змін до Основного закону в рамках поняття «наступної сесії», що безумовно дозволить значно відтермінувати виконання 11-го пункту Мінських угод, на чому так наголошує Кремль.

Ірина Геращенко підбила підсумки річниці Мінських угодГоловними досягненнями Мінських перемовин Ірина Геращенко назвала припинення масштабних бойових дій на Донбасі та початок обміну полоненими.

Своєю чергою, Президент Петро Порошенко вже не стримується в емоційних оцінках ситуації, що склалася на сході країни й публічно звинувачує владу Росії в окупації Донбасу. Під час безпекової конференції в Мюнхені український Президент гостро розкритикував заяву Володимира Путіна про «громадянську війну в Україні». «Це не громадянська війна, пане Путін, це - ваша агресія. Це не громадянська війна в Криму, це ваші солдати, які окупували мою країну. І це не громадянська війна в Сирії - це ваше бомбардування мирного населення у Сирії», - заявив Порошенко. Така безкомпромісна позиція Глави держави може свідчити й про те, що «Мінськ-2» вже не розглядають як основний план мирного врегулювання і в стінах АП, і в дипломатичному відомстві України.

Ще одне нововведення в дипломатичній тактиці української влади – поступово позбавити бажання керівництво країн ЄС до подальшого дружнього діалогу із РФ шляхом демонстрації агресивних намірів Кремля в зовнішній політиці. Так, Петро Порошенко прокоментував заяву Володимира Путіна про невизнання кордонів із Україною як потенційну загрозу для всіх членів ЄС. «Ми в Україні знаємо, що він не визнає наших кордонів. Його заява про невизнання будь-яких кордонів є загрозою для будь-кого в Європейському Союзі, це означає, що це може трапитися з ким завгодно. Путін не приймає жодних червоних ліній і може анексувати інші країни під приводом дискримінації російських меншин. У Німеччині також є такі меншини», – зауважив Глава держави.

Що робити із Донбасом?

Одне з найболючіших питань, відповідь на яке потрібно дати всім українцям з огляду на подальшу долю вирішення конфлікту на сході країни: що робити із Донбасом? Наразі влада говорить про необхідність боротьби за українські території, втім для цього таки доведеться йти на поступки сепаратистів та Росії. І якщо з ухваленням змін до Конституції ще можна зачекати, посилаючись на послідовність виконання пунктів Мінських угод, то уникнути питання проведення місцевих виборів так просто не вдасться.

Велика угода щодо Донбасу: до якого консенсусу йдуть РФ і Захід? Думка експертаПолітолог поділився міркуваннями щодо інформації про те, що Захід і РФ близькі до компромісу щодо Донбасу.

У пункті 4 Мінських домовленостей йдеться про проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу згідно із українським законодавством та законом України «Про тимчасовий порядок самоврядування у окремих районах Донецької та Луганської областей» одразу після відведення озброєння. Натомість на територію Донбасу лише прибуває нова техніка та боєприпаси з Росії. Крім того, згідно із Мінськими домовленостями, передбачене помилування, амністія та недопущення переслідування щодо осіб, причетних до злочинних подій на Донбасі. А на завершення – відновлення кордонів за мирним планом відбуватиметься лише після проведення виборів та виконання Україною всіх законодавчих вимог згідно Мінських угод.

Виконання всіх цих пунктів, безумовно, матиме фатальні наслідки для української державності. На думку експертів, план мінімум для Кремля – формально повернути території Донбасу до складу України на вигідних для Росії умовах. План максимум – поступово та без прямого військового втручання знищити українську державу. «Це головна мета війни, яку розв'язала Росія проти України, і Путін від неї не відступить. Бойові дії триватимуть. Періодично буде ескалація з боку РФ, щоб примусити Україну капітулювати або через зміни до Конституції, або через інші механізми руйнування української державності», – переконаний директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця.

Реінтеграція Донбасу: чи є план? Думка експертаПолітолог поділився міркуваннями щодо реінтеграції Донбасу в Україні та відновлення регіону.

Нинішній стан речей із продовженням «виконання» Мінських домовленостей веде до «замороження» конфлікту та тривалого позиційного протистояння. Єдина можлива стратегія в такому разі – це очікування колапсу російської економіки та зміни влади в Кремлі, що, безумовно, не гарантує вирішення питання з Донбасом. В такому разі Україна ще довго залишатиметься «сірою зоною» на мапі Європи, куди не надто охоче вкладатимуть інвестиції, а можливості для розвитку внутрішнього ринку лише скорочуватимуться.

Інші варіанти розвитку подій – не набагато кращі. У разі виходу України з формату Мінських угод такий крок означатиме або відкриту війну, або добровільну відмову від територіальних претензій не лише на територію Донбасу, але й Криму. Нарешті існує ще один – фантастичний – варіант вирішення конфлікту: заключити мир із сепаратистами напряму. Це автоматично призведе до визнання так званих «ДНР» та «ЛНР» із необхідністю подальшої легітимізації бойовиків на території Донбасу та їх інтеграції до системи державної влади.

У разі виходу або неможливості виконання Мінських угод українська влада має винести питання про подальшу долю Донбасу на всеукраїнський референдум. Критики подібного рішення зауважать щодо неможливості вирішення подібних питаннь шляхом проведення всенародного опитування. Однак подібний варіант міг би надати Україні більшої ваги в подальших дипломатичних маневрах. В тому числі – розв’язав би руки для вступу до НАТО та інтеграції до ЄС.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»