Чи зможе МВФ прискорити вирішення урядової кризи?

Олександр Радчукполітолог

Увесь 2015 рік урядовці витратили на відновлення перемовин із Міжнародним валютним фондом для отримання фінансування за нової програми підтримки stand-by. Керівництво фонду, який фактично працює у фарватері політичних та економічних інтересів США, протягом 12 останніх місяців йшло на безпрецедентні поступки Кабміну Арсенія Яценюка, адже ситуація була критичною.

Так, рік тому країна перебувала на межі дефолту. У лютому 2015 року прем‘єр-міністр наголошував, що без допомоги МВФ Україні не впоратися: лише за кредитними зобов‘язаннями минулої влади, уряд за рік мав виплатити близько 11 млрд доларів. Значного успіху в перемовинах із МВФ досягла міністр фінансів Наталія Яресько, адже їй вдалося вмовити кредиторів списати частину боргів з України та піти на часткову реструктуризацію. В свою чергу, керівництво МВФ підтримало український уряд, продовживши програму підтримки не зважаючи на відсутність домовленостей з РФ із приводу реструктуризації боргу в сумі 3 мільярдів доларів.

Ефект Абромавичуса: як уряд застрахувався від відставки та переформатувань«Слово і Діло» спробувало розібратися в причинах подій, які відбулися за останні дні, а також оцінити можливі наслідки політичної кризи в Україні

Можна припустити, що 2015 рік західні партнери розглядали скоріше як «період підготовки» до рішучих дій та реформ. Уже на початку нового року українські політики та урядовці не демонструють єдності в напрямку спільних дій, задекларованих перед США, ЄС та основними міжнародними донорами. Парламентська та урядова криза затягуються, українські політики обрали черговий раунд іміджевого протистояння, що може обернутися новими загрозами. Одна з основних – позачергові парламентські вибори, проведення яких у напівзруйнованій країні, вочевидь, не надто позитивно сприйматиметься українськими партнерами.

В очікуванні «чарівного пенделя»

Минулого року зовнішнє кредитування складало майже половину від зазначеної суми доходів Держбюджету - це близько 200 мільярдів гривень. Зрозуміло, що надаючи такі гроші для розвитку української економіки, головною метою міжнародних кредиторів є повернення своїх грошей із відсотками. Тож не дивно, що їх занепокоїли негативні процеси в уряді та парламенті, ефект від яких лише поглиблює кризу у державі. Особливу небезпеку міжнародні кредитори вбачають у кволій боротьбі із корупцією, перемогти яку українські високопосадовці обіцяли західним партнерам увесь минулий рік.

Експерт розповів, кому в уряді довіряє МВФ і до чого призведе зупинка кредитуванняЕксперт поділився міркуваннями з приводу того, якими будуть для України наслідки зупинки програми кредитування МВФ.

Тому цими днями українську владу чекає неприємний, проте закономірний сюрприз: директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард цілком серйозно повідомила про можливість згортання програми фінансової допомоги для України у разі відсутності відчутного прогресу в здійсненні реформ. «Я стурбована повільними темпами України в сфері поліпшення державного управління, боротьби з корупцією та зниження впливу груп інтересів на формування державної політики», – наголосила вона. Заяву очільниці МВФ також прокоментував посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, назвавши її «аргументом на користь завершення перезавантаження уряду України під керівництвом реформаторів і нульової терпимості до корупції».

Фактично США недвозначно натякають: або вирішуєте політичну кризу шляхом перезавантаження Кабміну із новими «правилами гри», або не отримаєте подальшого фінансування. Про жодні треті варіанти з достроковими парламентськими перевиборами в цих меседжах не йдеться. «США будуть підтримувати Україну, якщо вона продовжить йти важким шляхом реформ. До політиків, які тягнуть країну до минулого, більше не має бути толерантності. Головна вимога для продовження підтримки США – це демонстрація того, що це – нова Україна», – зазначив американський посол.

Про те, що грошей для виборів у Держбюджеті не передбачено, а знайти їх буде вкрай важко, заявила й міністр фінансів Наталія Яресько. «Щодо виборів, то не скажу точно скільки це буде коштувати. Я можу наголосити, що таких коштів немає в Бюджеті на 2016 рік, не передбачені такі витрати, тобто потрібно буде десь їх знайти, або щось недофінансувати, щоб провести ці вибори», - заявила міністр фінансів. Іншими словами це означає: ідею з фінансуванням ще одних виборів за рахунок позичених коштів, щоб знову втратити півроку часу, західні партнери не вітають.

Яресько прокоментувала заяву директора-розпорядника МВФЯресько прокоментувала заяву директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард щодо ризиків припинення програми фінансування країни.

Крім того, Наталія Яресько також прокоментувала заяву директора-розпорядника МВФ. Зокрема, на засіданні комітету Верховної Ради з економічної політики вона повідомила присутнім, що Кабмін остаточно не погодив усіх питань у проекті меморандуму щодо подальшої співпраці МВФ. За словами міністра фінансів, керівництво Фонду висловлює певну пересторогу до українських урядовців у питанні подальшої кризи і змін в Кабміні. Така обережна позиція виглядає цілком слушною: адже в разі відставки нинішнього складу Кабміну, невідомо коли і як буде обраний наступний, а отже,чи захоче наступний склад уряду брати на себе зобов’язання своїх попередників. «Я бачу, що це (заява голови МВФ – Ред.) є підкресленням того, що транші не дають без реформ», - заявила Яресько.

Хай там як, проте відсутність підтримки з боку МВФ одразу дасть негативний сигнал іншим потенційним іноземним інвесторам (яких і так небагато) щодо ненадійності української влади, та посилить ризики в бізнес-кліматі держави. На тлі новини щодо можливості припинення фінансування програми МВФ, гривня знову почала слабшати. І це – далеко не перший сигнал політикам нарешті припинити урядові та коаліційні торги та поступитися власним амбіціям.

Війну ніхто не скасовував

Наразі політична криза триває. Протистояння проходить за традиційною для української політики лінією «Президент – прем’єр-міністр». Кожен із учасників конфлікту, вочевидь, вирішив перевірити, наскільки можуть блефувати на Заході. Адже МВФ у 2015 році вже кілька разів попереджав про припинення програми кредитування у разі невиконання вимог з боку української влади. Втім, кожного разу в МВФ «пробачали» помилки та йшли на компроміси. Тож до подібних заяв Фонду керівництво країни вже набуло своєрідний імунітет і продовжує кулуарні ігри у «війнушки».

Свідченням цього є закиди представників пропрезидентської команди у бік Кабміну, мовляв, МВФ поставив Арсенію Яценюку «двійку». А на основних автошляхах довкола Києва з’явилася чергова порція білбордів із дратівливим меседжем «Білий Кролик вже побіг», в якому невідомі «доброзичливці» натякають на звіт урядової команди, призначений на 16 лютого у Верховній Раді.

Сам Арсеній Яценюк вже публічно застеріг своїх потенційних опонентів від «політичних ігрищ». «Політичні ігрища, які проходять останнім часом, дуже дорого можуть коштувати для країни. Мова йде не про персоналії - йдеться про цінності та майбутнє держави», - наголосив очільник Кабміну, безумовно беручи до уваги й заяву Крістін Лагард.

Рекомендації МВФ призведуть до підвищення ціни медикаментів на 30-55%Зростання цін на препарати призведе до скорочення продажів в упаковках як мінімум на 40%, що призведе до падіння доходів Держбюджету.

Експерти переконані в тому, що подібні заяви з боку МВФ – це чіткий сигнал про необхідність більш рішучих дій. «Скоріш за все, ця заява Лагард - це карт-бланш на те, щоб почистити владні лави. По-перше, почистити виконавчу владу від тих, кого призначать корупційними. Зрозуміло, що в нас усі корумповані, але кого призначать, побачимо вже у вівторок, 16 лютого, в день звіту уряду у Верховній Раді. А другий момент – необхідно, щоб коаліція залишилася в тому ж форматі, що й була. Тобто Захід не дає карт-бланш на перевибори, і водночас дає карт-бланш на те, щоб замінити, наприклад, Арсенія Яценюка», - вважає політолог Кость Бондаренко.

Низка авторитетних експертів, політологів та юристів презентували спільну заяву з рекомендаціями політикам щодо виходу з кризи. Зокрема, вони наголошують на необхідності сформувати технічний уряд та призначити на посади міністрів-технократів без партійних квот. «Необхідно сформувати новий Кабінет міністрів на засадах технічного уряду. Це означає, що на посаду прем'єр-міністра має бути призначений позапартійний авторитетний топ-менеджер з високою особистою репутацією, який/яка раніше (до 2014 року) не обіймав/ла високих державних посад в Україні», - йдеться в заяві.

Вигідну позицію «модератора» виходу з кризи обрав Президент Петро Порошенко. Під час телефонної розмови з Крістін Лагард Президент і директор-розпорядник МВФ «домовилися підготувати дорожню карту пріоритетних реформ, які нададуть нового імпульсу взаєминам з Міжнародним валютним фондом». «Президент наголосив на необхідності перезавантаження Кабінету міністрів без дострокових парламентських виборів, які лише поглиблять політичну кризу та погіршать умови для проведення реформ», - йдеться в офіційному повідомленні прес-служби Глави держави.

Залишається відкритим питання: чи розуміє сам Президент, що заява керівництва МВФ також стосувалася також і дій його соратників?

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»